Рішення

від 01.07.2013 по справі 922/1797/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р.Справа № 922/1797/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Білки Іршавського району Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестальянс ЛТД", м. Харків про стягнення 16000 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестальянс ЛТД" 16000 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору від 13.12.2012 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати послуг перевезення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 травня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20 травня 2013 року.

18 травня 2013 року позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

20 травня 2013 року позивач надав заяву, в якій просив суд розглядати справу без участі позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 травня 2013 року було відкладено розгляд справи на 01 липня 2013 року.

01 липня 2013 року від позивача електронною поштою надійшла заява, в якій останній просить суд розглядати справу без участі позивача, у зв"язку з неможливістю прибути у судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 009645/1.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

13 грудня 2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвестальянс ЛТД" (відповідач) був укладений договір, у відповідності до умов якого позивач на підставі письмових замовлень від експедитора виконує транспортне перевезення вантажу шляхом залучення транспортних засобів, які належать позивачу, у відповідності до умов цього договору та замовлень, а відповідач (експедитор), в свою чергу, оплатити надані послуги.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що перевезення здійснюються на підставі письмових замовлень, які направляються експедитором перевізнику поштою або факсом.

Відповідачем було направлено позивачу замовлення на перевезення від 13.12.2012 р., яка містить дані про перевезення за маршрутом Угорщина - Україна.

22 березня 2010 року між позивачем та ПП ОСОБА_2 був укладений договір оренди автомобіля та напівпричепа, у відповідності до умов якого позивач отримав у тимчасове користування автомобіль марки DAF держ. номер НОМЕР_1, 1999 року випуску та напівпричіп марки KRONE SPD 27, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2005 року.

Саме вказаний автомобіль з причепом зазначені у замовленні від 13.12.2012 р.

Позивачем на виконання цього договору та замовлення були надані відповідачу послуги перевезення, що підтверджується копією CMR(МТН) № TVK 168753.

Відповідно до п. 3.1.7 договору, позивач зобов"язаний доставити ввірений йому вантаж в пункт призначення та видати його вантажоотримувачу із дотриманням умов п. 2.15, а також відмітити в ТТН отримання вантажу вантажоотримувачем.

Як вбачається з наданої міжнародної транспортної накладної на ній стоїть відмітка вантажоотримувача "Transsped" в графі 24 CMR про отримання вантажу.

Згідно з п. 3.1.9 договору, позивач зобов"язаний надати оригінали акту виконаних робіт, податкової накладної, товаросупровідних документів з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу та інших документів, передбачених замовленням на протязі 3-х робочих днів з моменту закінчення рейсу.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем було направлено відповідачу оригінали вищевказаних документів, що підтверджується поштовим чеком та дублікатом поштового повідомлення з відміткою про отримання з боку відповідача 29.12.2012 р.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що всі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті та оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання від нього оригіналів документів: акту виконаних робіт, податкової накладної, ТТН (CMR) та інших документів, передбачених замовленням.

Відповідно до п. 4.2 договору, вартість послуг є договірною та зазначається в замовленні.

Згідно з замовленням вартість послуг перевезення складає 16000 грн.

Таким чином, відповідач отримав вищевказані документи 29.12.2012 р. та відповідно до умов договору повинен був сплатити за надані послуги з перевезення на протязі 3-х днів, проте свої зобов"язання не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 1/13 від 11.02.2013 р. з вимогою оплатити послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на суму 16000 грн. Доказом направлення вказаного листа та отримання його з боку відповідача є поштовий чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового направлення.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та за надані послуги не розрахувався.

Внаслідок не виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати послуг, у відповідача виникла заборгованість у сумі 16000 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ч. 1 ст. 930 ЦК України, договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги за договором.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження надання ним послуг надана міжнародна товарно транспортна накладна CMR(МТН) № TVK 168753 з відміткою вантажоотримувача Transsped" в графі 24 CMR про отримання вантажу.

Таким чином, позивач виконав покладені на нього зобов"язання по перевезенню вантажу належним чином, що підтверджується належними доказами, а саме міжнародною товарно транспортною накладною CMR(МТН) № TVK 168753.

Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 16000 грн. боргу.

Суд, розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, заявлене у позовній заяві, керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Роз'яснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову " та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову", де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному разі позивачем не додано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що клопотання позивача про забезпечення позову є необґрунтованим, а тому правових підстав для його задоволення немає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 929, 930, 931 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестальянс ЛТД", (61121, м. Харків, вул. Гарібальді, 6, кв. 95, код 38385065, р/р № 26006052313401 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_3, р/р № НОМЕР_4 в АК "Комінвестбанк" м. Іршава, МФО 312248) 16000 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.07.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.