Рішення

від 27.06.2013 по справі 905/3087/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.06.2013р. Справа № 905/3087/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка

до відповідача Приватного підприємства « 245 квартал», м.Горлівка

про стягнення заборгованості у розмірі 5943,69грн., пені у сумі 4638,25грн., інфляційних витрат у розмірі 4,05грн. та 3% річних у сумі 48,80грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Гладких І.Ф., яка діє на підставі довіреності №06/4823 від 16.04.2013р.

від відповідача: Гороховська Л.А., яка діє на підставі статуту ПП « 245 квартал»

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», м.Горлівка

звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного підприємства « 245 квартал», м.Горлівка про стягнення заборгованості у розмірі 5943,69грн., пені у сумі 4638,25грн., інфляційних витрат у розмірі 4,05грн. та 3% річних у сумі 48,80грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №1928 від 01.09.2010р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 5943,69грн.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії договору поставки теплової енергії №1928 від 01.09.2010р. разом з додатковою угодою до нього, акту на включення опалення від 15.10.2012р., реєстру сум, пред'явлених у платіжних вимогах дорученнях, платіжних вимог-доручень.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, ст.1, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем було повідомлено та надано відповідні документи до матеріалів справи, про те, що Закрите Акціонерне Товариство «Горлівськтепломережа» було перейменовано у публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», дані зміни зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 28.09.11р. В подальшому, публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», було перейменовано у приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», дані зміни зареєстровані 09.04.13р.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву №06/93 від 31.05.2013р., у якій зазначив, що приміщення, яке відповідно до договору на поставку теплової енергії №1928 від 01.09.2010р. є об'єктом опалення, знаходилось у відповідача в орендному користуванні на підставі договору оренди нежитлового приміщення №20430010 від 01.05.2010р., після подання позовної заяви на адресу ПАТ «Горлівськтепломережа» відповідачем була надана додаткова угода від 04.04.2013р. до договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2010р. №20430010, згідно якої договір оренди №20430010 від 01.05.2010р. є розірваним з 01.04.2013р. У зв'язку з чим позивач зменшив позовні вимоги у частині здійснення нарахувань за теплову енергію надану у квітні 2013р. на суму 494,04грн. та просив стягнути 5449,5грн. - основного боргу, пені-4578,25грн., 3% річних -48,31грн. та інфляційні нарахування - 4,05грн.

Отже судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви №06/93 від 31.05.2013р. про зменшення суми позовних вимог.

Відповідач визнав суму основного боргу, однак проти позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних заперечує у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому становищі та просив суд зменшити розмір пені та 3% річних.

Позивач проти заявленого клопотання заперечує та вважає його не обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Як вбачається з матеріалів справи за договором оренди №20430010 від 01.05.2010р. Виконавчий комітет Горлівської міської ради передав відповідачу в орендне користування нежитлове приміщення, загальною площею 504,3 кв.м., яке знаходиться на балансі КП « 245 квартал» та розташоване за адресою: м.Горлівка, пр.Леніна в будинку 195 під розміщення підприємства для виконання функцій з обслуговування житлового фонду. Додатковою угодою від 03.01.12р. до зазначеного Договору сторони зменшили площу користування на 475,54 кв.м.

01.09.2010 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії №1928 (надалі Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання поставляти Споживачеві (відповідачу) теплову енергію для теплопостачання вбудованого нежитлового приміщення згідно додаткам №1, 2 з загальним тепловим навантаженням Q=0,039 Гкал/ч загальною площею 230,30кв.м., а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором.

Додатковою угодою до договору №1928 сторони змінили пункт 5.1. договору та виклали його в наступній редакції: Споживач оплачує відпущену теплову енергію у грошовій формі по об'єктах, які не обладнані приладами комерційного обліку теплової енергії: за опалення загальної площі 28,76 кв.м., при тарифі 28,63 за 1 кв.м в місяць, сума оплати в місяць опалювального періоду 823,40 грн., крім того НДС 20% в сумі 164,68 грн. Сума оплати в місяць опалювального періоду 988,08грн.

За приписами п.5.4. договору оплату за теплову енергію Споживач здійснює до початку розрахункового місяця, згідно платіжній вимозі-дорученню, яка виставлена Постачальником.

Згідно п.5.5. договору платіжна вимога-доручення Постачальника вважається пред'явленою Споживачеві з моменту вручення її Споживачеві, керівнику, відповідальному представникові, бухгалтеру, відповідальному за діловодство Споживача. У випадку неможливості вручення особисто - з моменту відправки поштою заказним листом за юридичною адресою, вказаною у договорі, з урахуванням строку поштового перебігу.

Пунктом 8.3. договору сторони встановили, що за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії Споживачеві нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідно до п.8.4. договору при прострочці оплати теплової енергії Споживач на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три процента річних від простроченої суми.

Строк дії цього договору з 01.10.2010р. по 30.09.2012р., а у частині розрахунків за спожиту теплову енергію - до їх повного проведення. Після припинення строку дії договору, договір автоматично продовжується на кожен наступний той же період.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Додатком №1 до Договору встановлений перелік об»єктів, що забезпечуються теплової енергією, а саме: пр. Леніна,195, загальна площа 28,76 кв.м.

Додатком №2 до Договору сторони встановили теплове навантаження на опалення - Q=0,002 Гкал/годину.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов вказаного Договору Позивачем була поставлена на адресу відповідача теплова енергія, що підтверджується актом на включення опалення від 15.10.2012р.

Позивачем Відповідачу були вручені наступні платіжні вимоги-доручення для оплати за поставлену теплову енергію: №1928 від 16.10.2012р. на суму 541,85, №1928 від 02.11.2012р. на суму 988,08грн., №1928 від 05.12.2012р. на суму 988,08грн., № 1928 від 08.01.2013р. на суму 988,08грн., №1928 від 01.02.2013р. на суму 988,08грн., №1928 від 01.03.2013р. на суму 988,08грн.

Доказами отримання відповідачем платіжних вимог-доручень є реєстр сум, які виставлені в платіжних вимогах, з відміткою про їх отримання представником відповідача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем передбачена умовами Договору попередня оплата теплової енергії не здійснювалась.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже оплатити отриману теплову енергію відповідач зобов'язаний був у строк 7 днів з моменту пред'явлення вимоги на оплату.

Відповідач, отримані послуги своєчасно не сплатив, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість за отриману теплову енергію на загальну суму 5449,65грн., яка станом до теперішнього часу не сплачена.

Відповідач в процесі розгляду справи суму основного боргу визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст. ст. 32,33,34,36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача про стягнення основної суми боргу у розмірі 5449,65грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Керуючись вищенаведеною нормою закону та п.8.4 Договору позивачем було здійснено нарахування інфляційних витрат у сумі 4,05 грн. та 3% річних у розмірі 48,31грн. та пред`явлено до стягнення зазначені суми.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних та інфляційних витрат, приймаючи до уваги межі позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись п.8.3. договору позивачем була нарахована пеня на суму боргу за період з 25.10.2012р. по 23.04.2013р. у сумі 4578,97грн. Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає, що він є обґрунтованим та здійсненим у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій».Отже зазначені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені та 3% річних суд зазначає наступне:

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін не вважає за можливе зменшити розмір пені.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру 3% річних, оскільки передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 ЦК України. Таким чином, позивач має право на збереження реальної величини не сплачених грошей.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка до Приватного підприємства « 245 квартал», м.Горлівка про стягнення заборгованості у розмірі 5449,65грн., пені у сумі 4578,25грн., інфляційних витрат у розмірі 4,05грн. та 3% річних у сумі 48,31грн. задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства « 245 квартал», м.Горлівка (84637, м.Горлівка Донецької області, пр.Леніна, 195, п/р 26000211801 у ДФ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 36899033) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка (84601, м.Горлівка Донецької області, вул.Академіка Павлова,13, п/р 260022671601, ПАТ «Міський Комерційний Банк», МФО 339339, ЄДРПОУ 03337007) заборгованості у розмірі 5449,65грн., пені у сумі 4578,25грн., інфляційних витрат у розмірі 4,05грн. та 3% річних у сумі 48,31грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства « 245 квартал», м.Горлівка (84637, м.Горлівка Донецької області, пр.Леніна, 195, п/р 26000211801 у ДФ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 36899033) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка (84601, м.Горлівка Донецької області, вул.Академіка Павлова,13, п/р 260022671601, ПАТ «Міський Комерційний Банк», МФО 339339, ЄДРПОУ 03337007) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У судовому засіданні 27.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення підписано 27.06.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко