Рішення

від 01.07.2013 по справі 922/2292/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р.Справа № 922/2292/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ІП "Малахіт", м. Харків до ПП "Персона-Плюс", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Сізон О.О., дов. б/н від 30.10.12 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Іноземне підприємство "Малахіт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Персона-Плюс" 2244,57 грн. заборгованості, 170,40 грн. пені, 8228,04 грн. 300% річних, штраф в сумі 448,91 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань в частині сплати позивачу орендної плати за договором № 137/04/09 від 13.03.09 р.

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.13 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити, надав докази на підтвердження державної реєстрації відповідача.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.

На адресу суду не повернулись а ні копії ухвал, які були направлені на адресу відповідача, а ні повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копії ухвал суду були надіслані на адресу відповідача - 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 4/6, кв. 50, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, наданого на вимогу суду позивачем.

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи, передбачених ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір оренди (далі - договір) № 137/04/09 від 13.03.09 р. (а.с. 11-14), відповідно до умов якого (п.1.1), орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 12 кв.м., які розташовані на третьому поверсі будинку літ. "Ж-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мало-Панасівська, 1 та нежитлові приміщення площею 6 кв.м., які розташовані на першому поверсі будинку літ. "Ж-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мало-Панасівська, 1.

Позивач виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, передав відповідачеві майно, що є предметом цього договору, а саме нежитлові приміщення площею 12 кв.м., які розташовані на третьому поверсі будинку літ. "Ж-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мало-Панасівська, 1 та нежитлові приміщення площею 6 кв.м., які розташовані на першому поверсі будинку літ. "Ж-5", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мало-Панасівська, 1, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі орендованого майна 13.03.09 р. (а.с. 15), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до п. 2.1.1 договору, позивач має право на отримання орендної плати на умовах, передбачених у розділі 4 цього договору.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування орендованими приміщеннями у відповідності до умов договору.

Сторони домовились (п. 4.1 договору), що відповідач сплачує позивачу орендну плату у розмірі:

- за нежитлові приміщення під офіс (12 кв.м.) - 50,00 грн. в місяць за один квадратний метр, в тому числі ПДВ 20%;

- за нежитлові приміщення під склад (6 кв.м.) - 35,00 грн. в місяць за один квадратний метр, в тому числі ПДВ 20%;

Сторони узгодили у п.п. 4.2, 4.3 договору, що відповідач сплачує позивачу плату до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг оренди, у безготівковій формі на поточний рахунок позивача. Розмір орендної плати за звітний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі приміщень та діє до 31.12.09 р. (п. 7.1 договору).

Термін дії договору було продовжено додатковими угодами № 1 від 17.12.09 р., № 2 від 07.12.10 р., № 3 від 30.12.11 р. до 12.02.12 р.

Відповідно до п. 4.4 договору, відповідач в обсязі, пропорційному площам, що займає, та кількості працюючого у відповідача персоналу, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відшкодовує витрати позивача на утримання орендованих приміщень (витрати на споживання електроенергії, води, послуг з водовідведення та опалення, витрати на прибирання території, послуги телефонного зв'язку та інше), згідно з виставленими рахунками позивача.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов'язань по оплаті орендної плати за користування нерухомим майном, в розмірі та строки, передбачені договором оренди № 137/04/09 від 13.03.09 р., за період з грудня 2011 року по лютий 2012 року у нього утворилась заборгованість в сумі 2244,57 грн., в тому числі витрати позивача на утримання орендованих приміщень, що підтверджується актами, які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств (а.с. 47-49).

Відповідач доказів оплати заборгованості або контррозрахунок боргу з орендної плати та заперечень щодо правильності її нарахування суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 2244,57 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2244,57 грн. (сума основного боргу).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 170,40 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частиною першою ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору № 137/04/09 від 13.03.09 р., сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що позивач не довів додержання вимог ч. 6 ст. 232 ГК України при розрахунку пені на суму 170,40 грн.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 170,40 грн. пені такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 5.2. зазначеного договору оренди, у випадку несвоєчасного внесення орендної плати, відповідач має сплатити позивачу штраф в розмірі 20% від несплаченої суми.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування штрафу позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 448,91 грн. штрафу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5.2. зазначеного договору оренди, у випадку несвоєчасного внесення орендної плати, відповідач має сплатити позивачу 300% річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування 300% річних позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 8228,04 грн. 300% річних законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 256, 258, 261, 267, 526, 530, 610-612 625, 785 ЦК України, ст.ст. 193, ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Персона-Плюс" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 4/6, кв. 50, код ЄДРПОУ 31344263) на користь Іноземного підприємства "Малахіт" (61044, м. Харків, пр. Московський, 257, код ЄДРПОУ 34756572, п/р 26003000123339 у АТ "Державний експортно-імпортний банк України", філія м. Харкова, МФО 351618) 2244,57 грн. заборгованості, 300% річних в сумі 8228,04 грн., штраф в сумі 448,91 грн. витрати по сплаті судового збору в сумі 1694,06 грн.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 170,40 грн. пені, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.07.2013 р.

Суддя Інте Т.В.