Постанова

від 15.05.2013 по справі 808/3161/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 808/3161/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної

податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аммор»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс-Постач»

про визнання недійним договору та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2013 року з Окружного адміністративного суду м. Києва до Запорізького окружного адміністративного суду згідно з ухвалою від 11.02.2013 по справі №2а-15426/12/2670 надійшла адміністративна справа за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аммор» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс-Постач» про визнання договору недійсним та стягнення 400000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ст.. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства по фінансово-господарським правовідносинам з ТОВ «Інтерсервіс-постач» за період 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт № 240/22-511/35464044 від 10.07.2012.

Перевіркою встановлено, що 05.01.2011 року TOB "Аммор" та TOB "Інтерсервіс-постач" уклали договір № А-01/2011-InP про надання маркетингових послуг, відповідно до п.1.1 якого TOB "Аммор" (замовник) доручає, а виконавець (TOB "Інтерсервіс-постач") зобов'язується надати замовнику за плату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника та які визначені у цьому договорі.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 651 від 3101.2011 та № 653 від 28.02.2011 виконавцем були проведені роботи з:

-Сегментування ринку дегкових автомобілів України, І квартал 2011 року;

-Дослідження купівельних позицій та сприйняття іміджу торгової марки UzDaewoo;

-Дослідження ринку автозапчастин в Україні;

-Огляд автомобільного ринку України за 2012 рік.

За результатами проведених робіт (наданих маркетингових послуг) ТОВ «Інтерсервіс-постач» було виписано позивачу податкові накладні: № 651 від 31.01.2011 на 200000 грн; № 653 від 28.02.2011 на 200000 грн. та складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 651 від 31.01.2011 на 200000 грн; № 653 від 28.02.2011 на 200000 грн.

Результати маркетингових досліджень оформлено Звітом про виконану роботу.

Постачальником TOB "Аммор" є TOB "Інтерсервіс-постач", який надавав маркетингові послуги.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до Акту № 240/22-511/35464044 від 10.07.2012 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Інтерсервіс-постач» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 встановлено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з.01.01.2011 по 31.12.2011 взаємовідносини з по взаємовідносинах з ТОВ «Інтерсервіс-постач» встановлено завищення на суму 333333 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 встановлено взаємовідносини з ТОВ «Інтерсервіс-постач» та встановлено його завищення на суму 66666 грн.

Пунктом 3.2.2 Акту перевірки встановлено, що УПМ ДПС у м. Києві в рамках наказу ДПС України від 08.08.2011 № 475/дск при проведенні відпрацювання підприємств - вигодо набувачів було встановлено, що Індусріальним районним судом м. Дніпропетровська винесено вирок № 0417/1-298/2011 від 12.08.2011, згідно якого гр.. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було визнано винними у вчинені злочинів, передбачених ст..ст. 28 ч. 3, 205 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, які діючи у складі однієї злочинної групи здійснили фіктивне підприємництво, з метою прикриття незаконної діяльності провели створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Інтерсервіс-постач». В ході подальшого відпрацювання встановлено, що одним із підприємств, яке сформувало податковий кредит з ПДВ за рахунок вищевказаного підприємства з ознаками фіктивності є ТОВ «Аммор».

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХП "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Пунктом 2 статті 3 зазначеного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік" від 16.07.99 року N 996-XIV: "Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік" від 16.07.99 року N 996-XIV: "Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п.п. 1.1 п. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємства, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Пунктом 1.2. п. 1 цього Положення передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР, "Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою".

Відповідно до ч.3,5 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне остання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 234 ЦК України фіктивними є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та * с Зв'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення членика правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Таким чином, правочин, який вчинено з метою, завідомої суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст.203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо відсутності факту надання маркетингових послуг та інших обставин, які стосуються зобов'язання за договором про надання маркетингових послуг поставки від 05.01.2011, що свідчать про мнимий характер договору, удавані наміри його сторін. Відтак, договір від 05.01.2011 року № А-01/2011-InP укладений між TOB "Аммор" та TOB "Інтерсервіс-постач" є недійсним та такий, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати недійсною угоду № А-01/2011-InP від 05.01.2011 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аммор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс-постач".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака