Рішення

від 20.06.2013 по справі 397/744/13-ц

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/744/13-ц

н/п : 2/397/298/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.06.2013 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі : головуючого судді КОМЛАЧ О.Ф.,

при секретарі ІВАНЕНКО Н.Л.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Фундукліївське ХПП» про визнання договору оренди землі недійсним

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсним договір оренди землі №307 від 01 квітня 2011 року, як такий, що не відповідає вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 47).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав, суду пояснив, що в договорі оренди землі не визначені умови збереження стану об'єкта оренди - земельної ділянки. Закон вказує на те, що відсутність у договорі істотних умов є підставою для визнання його недійсним. Також, пояснив, що в договорі оренди відсутня умова - передання земельної ділянки в оренду. Позивач не міг раніше оспорити умови договору, оскільки не міг отримати копію договору. Внести зміни до договору позивач не бажає, оскільки не хоче співпрацювати з відповідачем, не бажає надавати земельну ділянку в оренду відповідачу. Просить визнати договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем, недійсним.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, суду пояснив, що 01.04.2011року між позивачем та відповідачем добровільно було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему 26.09.2011 року. Орендодавець передав землю орендарю, наперед брав оренду плату, що підтверджується його заявами на видачу орендної плати. також, отримав один екземпляр договору оренди землі, жодних заперечень та пропозицій щодо укладення додаткової угоди з його боку не було. Пунктом 18 Договору передбачено умови збереження стану об'єкта, хоча вони не конкретизовані. Пунктом 22 Договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому повірняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Пунктом 32 Договору передбачено, що на протязі дії договору орендар зобов'язаний не змінювати цільове призначення земельної ділянки, не допускати погіршення екологічного стану і родючасті земельної ділянки. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є власником земельної ділянки за №203, площею - 3,20 га, розташованої на території Веселівської сільської ради, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №304729 кадастровий номер 3520581700:02:000:0203 (а.с. 7).

Згідно Типового договору оренди землі №307 від 01 квітня 2011 року, зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 26.09.2011 року за №352050004000596, між сторонами укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на 15 років (а.с. 5-6).

Земельна ділянка передана відповідачу, згідно акту прийому-передачі земельних ділянок від 10.04.2011 року, позивач з заявою про реєстрацію наведеного договору звернувся до реєстратора ЦДЗК ( а.с. 6 на звороті).

Заявою позивача від 11.01.2012 року підтверджується, що він отримав один екземпляр договору оренди землі і заперечень не має (а.с. 45).

Відомостями на виплату грошей підтверджується, що позивач протягом 2011-2013 року отримував оренду плату (а.с. 35-43).

Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин, що виникають внаслідок укладання правочинів, у тому числі договору оренди земельної ділянки, та вважає за необхідне керуватися главою 16 ЦК України "Правочини", Законом України "Про оренду землі".

Згідно ч.ч.1, 3 ст.203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.792 ЦК України - за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У судовому засіданні було встановлено, що позивач звернувся з позовом про визнання договору оренди землі недійсним, оскільки він суперечить вимогам ст.15 Закону України "Про оренду землі", а саме - відсутні умови збереження стану об'єкта оренди - земельної ділянки. Представник позивача в судовому засіданні, крім підстав, зазначених в позові, вказав ще й інші підстави для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, а саме, що в договорі оренди землі не зазначені умови і строки передачі земельної ділянки в оренду, та те, що позивач не бажає продовжувати договірні правовідносини.

На момент укладання договору позивача задовольняли його умови, про що свідчать його підпис у договорі. Також реєстратор провів реєстрацію договору як такого, що відповідає чинному законодавству, що ніким не оспорювалось.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" умови збереження стану об'єкта оренди є істотною умовою договору оренди землі і відсутність в договорі цієї істотної умови є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання такого договору недійсним відповідно до закону.

З договору оренди землі вбачається, що він передбачає пункт 18 - умови збереження стану об'єкта оренди. При укладенні договору сторони не виявили бажання конкретизувати дані умови (а.с.5-6). Також, в пункті 22 Договору оренди землі зазначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він її одержав. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей земельної ділянки, пов'язаних з зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Пунктом 32 Договорів передбачено, що орендар зобов'язаний на протязі дії договору не змінювати цільове призначення земельної ділянки, не допускати погіршення екологічного стану і родючості земельної ділянки (а.с. 5-6).

Отже, орендар взяв на себе обов'язок зберегти земельну ділянку і не допускати погіршення стану об'єкта оренди.

Таким чином, незазначення умов збереження об'єкту оренди в пункті 18 Договору не може розцінюватись як відсутність цих умов в зазначеному договорі. Зміст договору вказує на те, що в ньому зазначені вищевказані умови.

Також, з договору оренди землі вбачається, що він передбачає умови і строки передачі земельної ділянки в оренду. А саме, в пунктах 19 та 21 Договору, зазначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення; передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Таким чином, зміст договору вказує на наявність в ньому вищевказаних умов.

Враховуючи викладене, договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем відповідає чинному законодавству, оскільки на момент його укладення між сторонами було досягнуто згоди по всих істотних умовах договору, що підтверджується підписами сторін та даний договір зареєстровано в Державному реєстрі земель.

Відповідно до ст.3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За обставин, коли сторони передбачили обов'язок орендаря зберегти орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав в оренду та використовувати її, відповідно до цільового призначення, права позивача не є порушеними.

Позивач згідно ст.30 Закону України "Про оренду землі" та пункту 36 Договорів оренди землі має право запропонувати відповідачу внести будь-які зміни до чинного договору, але цим правом він не скористався, що вказує на те, що він не вважав за потрібним вносити такі умови до договору.

Посилання позивача у позові та представника позивача в судовому засіданні на відсутність у договорі оренди землі умов щодо збереження стану об'єкта оренди, умов та строків передачі земельної ділянки в оренду та відсутність конкретних пропозицій щодо внесення змін до Договору, направлених на урегулювання цих питань, свідчить про те, що позивач недобросовісно використовує своє право.

Також, в судовому засіданні представник позивача зазначив інші підстави для визнання договору оренди землі недійсним, а саме, що позивач не бажає продовжувати договірні правовідносини.

Небажання позивача продовжувати договірні відносини не може бути підставою для визнання договору недійсним, оскільки така підстава не передбачена ні ст.203, ст.215 ЦК України, ні Законом України "Про оренду землі", ні самим договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що права позивача не є порушеними.

Частиною 3 ст.13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання договору недійсним слід розцінювати як формальний привід для припинення договірних відносин з відповідачем.

Таким чином, суд не вбачає порушення суб'єктивного права, що є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. А тому, вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відсутні законні підстави для цього.

Згідно ст.88 ЦПК України - понесені позивачем судові витрати необхідно покласти на його рахунок.

Керуючись ст.ст.10, ст.11, ст.60, ст. 214, ст.215, ст.218 ЦПК України суд ,-

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі №307 від 01 квітня 2011 року, укладеного з Товариством з додатковою відповідальністю «Фундукліївське ХПП» та зареєстрованого відділом Держкомзему в Олександрівському районі Кіровоградської області 26 вересня 2011 року за №352050004000596.

На рішення суду може бути подана через Олександрівський районний суд в Кіровоградський апеляційний суд апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області О.Ф.КОМЛАЧ

Рішення набрало законної сили

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №397/744/13-ц (н/п 2/397/298/13).

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області О.Ф. КОМЛАЧ