Постанова

від 13.12.2006 по справі а38/321-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А38/321-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

01.12.06р.

Справа № А38/321-06

15:05

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю "Прокаттехсервіс" м.Дніпропетровськ

до відповідача:          Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

про скасування податкових повідомлень-рішень   

Суддя Бишевська Н. А.   

Секретар судового засідання Бикова А.О.                                                                                     

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Щербина Н.О. дов. від 25.09.2006 року

         Від позивача Макаров А.В. дов. від 25.09.2006 року

Від відповідача Прошакова М.В. дов. № 42975/10/10-039 від 24.10.2006 року

Від відповідача Тубольцева О.В. дов. № 14827/10/039 від 14.04.2006 року

Від відповідача Богуславська Т.О. дов. № 42268/10/10-039 від 18.10.2006 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прокаттехсервіс" (далі –ТОВ "Прокаттехсервіс", Товариство) звернулось  з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська (далі –ДПІ у Жовтневому районі), в якому просить  суд скасувати податкові повідомлення-рішення:

-  № 0000352301/0 від 24.02.2006 р., яким визначено зобов'язання з податку на прибуток підприємства: основний платіж 308 570,72 грн., штрафні санкції 192856,70 грн., разом 578 570,10грн. –у повному обсязі;

- № 0000362301/0 від   24.02.2006 р., яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість: основний платіж 308 570,72 грн., штрафні санкції 154 285,36 грн., разом 462856,08 грн. –у повному обсязі;

- № 0000351700/0 від   24.02.2006 р., яким визначено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб: основний платіж 10 037,95 грн., штрафні санкції 20 075,90 грн., разом 30113,85 грн. –у повному обсязі.

Позовні вимоги  обґрунтовані, тим, що в ході перевірки, було зроблено висновок щодо реалізації товарів ТОВ "Прокаттехсервіс" за ціною нижчою за ціни придбання товарів на підставі даних бухгалтерського обліку без врахування положень Цивільного кодексу України та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств. Так:

- здійснення підприємницької діяльності без отримання прибутку не є протиправним та не суперечить положенням чинного законодавства України. Метою створення ТОВ "Прокаттехсервіс" є отримання прибутку. Оскільки підприємницька діяльність може приносити як прибуток, так і збитки, то не можна на підставі тільки збиткових операцій стверджувати про те, що підприємство на займається підприємницькою діяльністю і не має мети отримання прибутку. Чинне законодавство України не ставить у залежність від наявності отриманого доходу набуття платником податку права на віднесення витрат господарювання до валових витрат.

- Закон не містить додаткових умов щодо коригування валових витрат при продажі товарів за ціною нижче ціни придбання.

- жодна з  норм права не містить в собі твердження, відповідно до якого при здійсненні продажу товарів, якщо такий продаж, пов'язаний з веденням господарської діяльності, до складу валових витрат не можуть бути віднесені платником податку витрати, що не мають відношення до отримання доходу від продажу.

Крім того, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська безпідставно визнала заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 10 037,95 грн.

Протягом І кварталу 2005 р. ТОВ "Прокаттехсервіс" співпрацювало з приватним підприємцем Макаром Василем Михайловичем, з яким розрахувалося грошовими коштами в сумі 77 215,00 грн. При цьому підприємець Макар В. М. пред'явив оригінали свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва про сплату єдиного податку на 2005 р., що свідчить про заняття ним підприємницької діяльністю на законних підставах. Згідно наданих документів, та керуючись п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України від 22.05.2003  р. № 889-ІУ "Про податок на доходи фізичних осіб"  Товариство податок на доходи фізичних осіб з підприємця не утримувало.

                    Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що:

1.  Перевіркою Товариству було донараховане податок на прибуток підприємств в сумі 385713,40 грн. і податок на додану вартість за липень-серпень 2004 року у сумі 212490,70 грн. та на підставі вимог підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями (далі Закон № 2181) до Товариства застосовано (штрафну) фінансову санкцію по податку на прибуток підприємств у сумі 192856,70 грн. та по 1 податку на додану вартість у сумі 106245,35 грн.

З огляду на визначення терміну "господарська діяльність", що надані ГК України та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податків набуває права на віднесення витрат господарювання до валових витрат у випадку наявності отриманого доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що надає можливість визначити прибуток.

Продаж товарів покупцям здійснювався Товариством за цінами нижчими, ніж ціни придбання без уцінки цього товару, що передбачено Положенням про уцінку та П(С)БО 9 "Запаси".

При здійсненні господарської діяльності та формуванні взаємовідносин зі своїми контрагентами суб'єкти господарювання мають право самостійно визначати ціни на товари (продукцію), на які не розповсюджується державне регулювання цін, при цьому об'єкти оподаткування повинні визначатись із дотриманням вимог податкового законодавства.

Тобто, у податковому обліку до витрат, пов'язаних із здійсненням власної господарської діяльності, відносяться лише ті витрати, які платником податку понесені (спрямовані) у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) з метою отримання доходу.

Враховуючи наведені вище норми законодавства, господарські операції Товариства з продажу товару за ціною реалізації нижчою ціни придбання, не можуть вважатись пов'язаними із господарською діяльністю товариства.

2. Перевіркою встановлено, що в Свідоцтві про сплату єдиного податку на 2005 рік серії В № 3630830, виданого Тисменицькою міжрайонною ДПІ у Івано-Франківської області приватному підприємцю Макару В. М., зазначений вид діяльності "Виготовлення, ремонт металовиробів, побутових приладів". Відповідно договору купівлі-продажу від 25 лютого 2005 року № 25/02 ПП Макар В.М. зобов'язується поставити і передати у власність Товариства товар - трубу стальну прямошовну 1420 х 18,7 мм (29,561 т), з пред'явленням сертифікату відповідності, який в ході перевірки не було надано.

Виготовлення труби стальної прямошовної 1420 х 18,7 мм - високотехнологічний процес, що потребує потужного обладнання.

В порушення п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 та п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону № 889 Товариство виплачувало дохід приватному підприємцю Макару В. М. поза межами його підприємницької діяльності та не утримувало податок з доходів фізичних осіб за його рахунок, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 10 037,95 грн.

Таким чином, в розумінні  Закону України від 22.05.2003  р. № 889-ІУ "Про податок на доходи фізичних осіб"  особа, в тому числі підприємство, що виплачує доходи приватному підприємцю поза межами його підприємницької діяльності, є податковим агентом щодо таких доходів та несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб з таких доходів, тобто Товариство є податковим агентом щодо виплат доходів приватному підприємцю Макару В. М. поза межами його підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 160 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

               Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "ПрокатТехСервіс" за період з 01.07.2004 р. по 30.09.2005 р., за результатами якої 13.02.2006р. складений акт №176/11/31687255/235-08.

Згідно висновків даною перевіркою встановлено:

1.          Податок на прибуток та податок на додану вартість (п.п.3.12, п.п.3.1.5.2 акту перевірки).

Перевіркою встановлено, що на підприємстві мала місце реалізація товару за ціною значно нижчою вартості придбання

Постачання товару здійснюється згідно умов договорів купівлі-продажу, укладених    в перевіряємому періоді:

1). договір купівлі-продажу від 03.01.2005 р. № 1 з ТОВ "Легіон", код ЄДРПОУ –32010706 (Продавець).

Згідно п.3.2 даного договору, умови постачання визначаються в специфікаціях до даного договору. Умови постачання в специфікаціях відсутні.

2). договір купівлі-продажу від 01.10.2004 р. № 01/10-1 з ПП "Укрметалснаб Плюс", код ЄДРПОУ 33117065 (Продавець).

Згідно п.4.1 даного договору, умови постачання товару - по узгодженню сторін.

3). договір від 11.06.2004 р. № Н738/2004 з КНВІГ "Інтерпайп", код ЄДРПОУ - 23941834 (Продавець).

Згідно п.2.2 даного договору,   ціна Товару визначена на умовах постачання, передбачених дай договором. Пунктом. 3.1 даного договору передбачено, постачання товару здійснюється на умов "F.С.А., м.Нікополь" (Інкотермс 2000) автомобільним транспортом.

4). договір від 01.07.2004 р. № 0107-4 з ТОВ "Днепрстандарт Лтд", код ЄДРПОУ - 33074273 (Продавець).

Згідно п.2.2 даного договору, постачання товару здійснюється по узгодженню сторін.

Первинні  документи,   які  підтверджують  транспортування та зберігання  вищезазначеного  товару на підприємстві відсутні.

Розрахунки з покупцями по вищезазначеному товару проводились без застосування грошових коштів, саме у вексельній формі (векселями третіх осіб) та шляхом взаємозаліку.

Згідно наданих до перевірки первинних документів (актів прийому-передачі векселів, актів взаємозаліку та ін.) та відомостей по бухгалтерським рахункам 36.1 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 34 "Короткострокові векселя отриманні в національній валюті", 63.1 "Розрахунки з постачальниками І підрядниками" розрахунки за товар проводились:

1)          з ПП "Промсервіс" (32746101)

в липні 2004 року:

- шляхом взаємозаліку на загальну суму 407 846,78грн.;

- у вексельній формі на загальну суму 130 769,3 грн.

в серпні 2004 року:          

- у вексельній формі на загальну суму 664 629,58 грн.;

2)          з ПП НВФ "Дарт" (13421950)

в серпні 2004 року:

- у вексельній формі на загальну суму 456 046,14 грн.;

3)   з ПП "Сіріус Лтд плюс" (33117056)

в січні 2005 року - оплата відсутня;

в лютому 2005 року - оплата відсутня

в серпні 2004 року:

- у вексельній формі на загальну суму 1 509 027,97грн.

Реалізація даного товару відображена у бухгалтерському обліку підприємства наступними проведеннями:

Дт 90.2 "Собівартість реалізації" - Кт 28.1 "Товари на складі" - вартість придбання товару, що реалізується (безПДВ);

Дт 79.1 "Фінансові результати" - 90.2 "Собівартість реалізації4' - вартість придбання товару, що реалізується (безПДВ);

Дт.36.1 "Розрахунки з покупцями та замовниками" - Кт 70.2 "Доход від реалізації"" - ціна продажу товару з ПДВ;

Дт 70.2 "Доход від реалізації"" - Кт 64.3 "Податкові зобов'язання" - податкові зобов'язання по ПДВ (податковий кредит проведено підприємством по рахунку 64.4 "Податковий кредит" при отриманні товару від постачальника);

Дт 70.2 "Доход від реалізації"" - Кт 79.1 "Фінансові результати" - ціна продажу товару без ПДВ;

Дт 79.1 "Фінансові результати" - Кт 44.1 "Нерозподілений прибуток" - "-" убуток від продажу товару.

Збитки підприємства від здійснення реалізації вищевказаних товарів 1 542 998,19грн., у т.ч.: III квартал 2004 -1 062 453,49грн.

Липень 2004 - 595 952,11 грн.

Серпень 2004-466 501,38 грн.

І квартал 2005 року - 480 400,12 грн.

Січень 2005 - 265 361,83 грн.

Лютий 2005-17 213,72 грн.

Березень 2005- 197 824,57 грн.

Відповідно до п.1 Положення «Про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових матеріальних цінностей», затвердженого наказом Міністерства економіки України і міністерства фінансів України від 15.12.99р. №149/300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.99р. за №921/4214 (далі - Положення про уцінку),"проводиться уцінка товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість (далі - товари, продукція), та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках)".

Уцінка товару на ТОВ "ПрокатТехСервіс" не проводилась, у зв'язку з відсутністю підстав для її здійснення, зазначених у вищенаведеному Положенні.

Продаж вищезазначеного товару здійснювався здебільш за цінами нижчими, ніж ціни придбання без уцінки цього товару, що передбачено Положенням про уцінку та Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого" наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99р. № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за №751/4044.

Згідно п.25 П(С)БО 9 "Запаси", запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застарілі, або іншим чином втратили первісне очікувану економічну вигоду.

Згідно п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22,05,1997 р. зі змінами та доповненнями встановлено, що "до складу валових витрат входять суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)...".

Згідно п.1.31 ст.1 цього ж Закону, продаж товару - це любі операції, що здійснюються згідно договорам купівлі - продажу, міни, поставки та іншим громадянське - правовим договорам, що передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно  від строків її  надання,  а  також  операції  з  безоплатного  надання товарів.   При цьому відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22,05,1997 р. зі змінами та доповненнями господарська діяльність -  будь-яка  діяльність  особи, направлена  на  отримання  доходу  в  грошовій,  матеріальній  або нематеріальній формах.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому  Кодексі  розуміється діяльність    суб'єктів   господарювання   у   сфері   суспільного виробництва,  спрямована на виготовлення та реалізацію  продукції, виконання  робіт чи надання послуг вартісного характеру,  що мають цінову визначеність. Господарська діяльність,  що здійснюється  для  досягнення економічних   і   соціальних  результатів  та  з  метою  одержання прибутку, є   підприємництвом,   а   суб'єкти   підприємництва   - підприємцями.  Господарська  діяльність  може  здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Стаття 142 цього Кодексу вказує на те, що прибуток  (доход)  суб'єкта  господарювання  є  показником фінансових результатів   його   господарської    діяльності,    що  визначається   шляхом  зменшення  суми  валового  доходу  суб'єкта господарювання за певний період на суму  валових  витрат  та  суму амортизаційних відрахувань.

Тобто, у податковому обліку до витрат, пов'язаних із здійсненням власної господарської діяльності  відносяться лише ті витрати, які платником податку понесені (спрямовані) у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) з метою отримання доходу.

Виходячи  з вищевикладеного у відповідності до п.1.32 ст.1 та п.п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22,05,1997 р. зі змінами та доповненнями  при здійсненні продажу товарів, якщо такий продаж не пов'язаний з веденням господарської діяльності, платником податку до складу валових витрат не можуть бути віднесені витрати, що не мають відношення до отримання доходу від проваджу.  

В порушення п.1.32 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями  ТОВ "Прокаттехсервіс" безпідставно до складу валових витрат віднесено витрати на загальну суму 15421 998,19 грн., у  т. ч.:

- ІІІ квартал 2004 –1 062 453,49 грн.,

- І квартал 2005 –480 400,12 грн.

Перевіркою правильності визначення сум податкового кредиту встановлено наступне.

В результаті порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями , викладеного в п. 3.1.2 даного акта виявлено порушення:

П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме: до податкового кредиту звітних періодів віднесено суми ПДВ сплачених (нарахованих) ком податків в звітних періодах у зв"язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких згідно п. 3.1.2 І акту не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів або нематеріальних вів, які підлягають амортизації, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 212 490,70 грн., у т. ч.:

- Липень 2004 - 119 190,42 грн.

- Серпень 2004 - 93 300,28 грн.

Податковий кредит по податку на додану вартість при купівлі товару відображаються підприємством у бухгалтерському обліку по рахунку 64.4 «Податковий кредит»наступними проведеннями:

Дт 64.4 "Податковий кредит" - Кт 63.1 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" на суму податкового кредиту при отриманні товару за ціною придбання (податкові зобов'язання при продажу товару відображено по рахунку 64.3 "Податкові зобов'язання" за ставкою 20% вартості товару, визначеної за вільними цінами);

Дт 64.15 "Розрахунки по податкам - ПДВ" - Дт 64.4 "Податковий кредит" на суму податкового кредиту при отриманні товару за ціною придбання.

          В липні 2004 року ТОВ "Прокаттехсервіс" заявлено до відшкодування з бюджету 401 187 грн., яке станом на початок перевірки використано підприємством в рахунок погашення зобов'язань перед бюджетом по ПДВ згідно даних особового рахунку підприємства по податку на додану вартість. У зв'язку з цим завищення підприємством заявленої до відшкодування з бюджету суми у липні 2004 року на 119 190,42 грн. призвело до заниження податку на додану вартість на суму 119 190,42 грн.

          Таким чином, вищезазначене порушення призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 212 490,70 грн., у т. ч.:

-          липень 2004 р. –119 190,42 грн.,

-          серпень 2004 р. –93 300,28 грн.

В липні 2004 року ТОВ "Прокаттехсервіс" заявлено до відшкодування з бюджету 401 187 грн., яке станом на початок перевірки використано підприємством в рахунок погашення зобов'язань перед бюджетом по ПДВ згідно даних особового рахунку підприємства по податку на додану вартість. У зв'язку з цим завищення підприємством заявленої до відшкодування з бюджету суми у липні 2004 року на 119 190,42 грн. призвело до заниження податку на додану вартість на суму  119 190,42 грн.

2.          Податок з доходів фізичних осіб (п.п.3.1.6.4 акту перевірки).   

В ході перевірки встановлено факт взаємовідносин з приватним підприємцем Макар Василем Михайловичем.

Приватний підприємець Макар В. М. являється платником  єдиного податку згідно  Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2005 рік серії В № 3630830, вид діяльності  - виготовлення, ремонт металовиробів, побутових приладів. Торгівельна діяльність даним свідоцтвом не передбачена.

Згідно договору купівлі-продажу від 25 лютого 2005 року № 25/02 приватний підприємець Макар В. М. "Продавець" зобов'язується поставити і передати у власність Товариства товар - трубу стальну прямошовну 1420 х 18,7 мм (29,561 т), з пред'явленням сертифікату відповідності, який в ході перевірки не було надано.

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10 травня 1993 року № 46-93 (із змінами і доповненнями) передбачено, що обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:

це передбачено чинними актами законодавства;

ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

виробником (постачальником) продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам.

Виготовлення труби стальної прямошовної 1420 х 18,7 мм - високотехнологічний процес, що потребує потужного обладнання.

Згідно банківських виписок  від 28 лютого 2005 року № 1348 на суму 21500,00 грн., від 05.03.2005 р. № 1362 на суму 5000,00 грн., від 16.03.2005 р. № 1385 на суму 50715,00 грн. та податковими накладними від 25 лютого 2005 року № 24 та № 25 встановлено факт оплати товару та перевізної плати приватному підприємцю Макару В. М. за трубу прямо шовну.

Відповідно до п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.9.12.2 п.9.12. ст.9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІV "Про податок з фізичних осіб" податковий агент, який виплачував фізичній особі поза межами її підприємницької діяльності зобов'язаний утримувати податок з доходу фізичних осіб з такого доходу за його рахунок.

В порушення п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.9.12.2 п.9.12. ст.9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІV "Про податок з фізичних осіб" податковим агентом, який виплачував доход фізичній особі поза межами її підприємницької діяльності не утримано податок з доходів фізичних осіб з такого доходу за його рахунок, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб  10 037,95 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська 24.02.2006 р. прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

-  № 0000352301/0, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 578 570,10 грн.: основний платіж 308 570,72 грн., штрафні санкції 192856,70 грн.

- № 0000362301/0, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 462856,08 грн.: основний платіж 308 570,72 грн., штрафні санкції 154 285,36 грн.

- № 0000351700/0, яким визначено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 30113,85 грн.: основний платіж 10 037,95 грн., штрафні санкції 20 075,90 грн.

В подальшому, з урахуванням застосованої позивачем процедури адміністративного оскарження, передбаченої п.п.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі –Закон № 2181) скарги позивача залишені без задоволення, а  ДПІ у Жовтневому  районі винесені 03.04.2006 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000352301/1, № 0000362301/1 та 04.04.2006 р.  №0000351700/1, від 29.05.2006 р. №0000352301/2, № 0000362301/2, від 31.05.2006 р. №0000351700/2, якими підтверджені вищевказані  податкові зобов'язання.

Обставини, викладені в акті перевірки підтверджуються матеріалами справи і не спростовуються позивачем.

Спірними є позиції позивача та відповідача щодо можливості продажу товарів за ціною нижчою, ніж ціна придбання при здійсненні господарських операцій з придбання товару та щодо необхідності утримувати податок з доходу  фізичних осіб при здійснення господарської  операції, контрагентом  в якій є  приватний підприємець –фізична особа, якщо даний вид діяльності не входить до кола видів діяльності приватного підприємця, визначених у Свідоцтві про сплату єдиного податку.       

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

1. Як вбачається з договорів від 03.01.2005 р. № 1 з ТОВ "Легіон", з ПП "Укрметалснаб Плюс", від 11.06.2004 р. № Н738/2004 з КНВІГ "Інтерпайп", від 01.07.2004 р. № 0107-4 з ТОВ "Днепрстандарт Лтд",   ТОВ "Прокаттехсервіс"  виступало в них Покупцем товару.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"  податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Статтею 3 ГК України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, які мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За визначенням пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності е регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З аналізу  термінів "господарська діяльність", наведених у ГК України та Законі "Про оподаткування прибутку підприємств", вбачається, що платник податків набуває права на віднесення витрат господарювання до валових витрат у випадку наявності отриманого доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що надає можливість визначити прибуток.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно  пункту 1 Положення «Про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових матеріальних цінностей», затвердженого наказом Міністерства економіки України і міністерства фінансів України від 15 грудня 1999 року № 149/300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1999 року за № 921/4214 (далі - Положення про уцінку), уцінка проводиться для товарів широкого вжитку і продукції виробничо - технічного призначення, що залежались (не мають збуту більш 3-х місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість (далі - товари, продукція), та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей, що більш 3-х місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти не доцільно за відсутністю попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках).

Пунктом 25 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 751/4044, зі змінами та доповненнями (далі П(С)БО 9 "Запаси"), визначено, що запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застарілі, або іншим чином втратили первісне очікувану економічну вигоду.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного обґрунтованими є посилання відповідача на продаж товарів відповідачем за цінами нижчими, ніж ціни придбання без уцінки цього товару, всупереч вимог  Положень про уцінку та П(С)БО 9 "Запаси".

При здійсненні господарської діяльності та формуванні взаємовідносин зі своїми контрагентами суб'єкти господарювання мають право самостійно визначати ціни на товари (продукцію), на які не розповсюджується державне регулювання цін, при цьому об'єкти оподаткування повинні визначатись із дотриманням вимог податкового законодавства.

Тобто, у податковому обліку до витрат, пов'язаних із здійсненням власної господарської діяльності, відносяться лише ті витрати, які платником податку понесені (спрямовані) у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) з метою отримання доходу.

З огляду на вищезазначене,  господарські операції Товариства з продажу палива за ціною реалізації нижчою ціни придбання, не можуть вважатись пов'язаними із господарською діяльністю товариства.

Таким чином, перевіркою було правомірно встановлено заниження Товариством об'єкту оподаткування з податку на прибуток в III кварталі 2004 року та в І кварталі 2005 року у зв'язку з реалізацією товару за ціною нижчою ціни придбання на загальну суму 1542853,61 грн., донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 385713,40 грн. і податок на додану вартість за липень - серпень 2004 року у сумі 212490,70 грн. та застосовано (штрафну) фінансову санкцію по податку на прибуток підприємств у сумі 192856,70 грн. і по податку на додану вартість у сумі 106245,35 грн.

2. В Свідоцтві про сплату єдиного податку на 2005 рік серії В № 3630830, виданого Тисменицькою міжрайонною ДПІ у Івано-Франківської області приватному підприємцю  Макару В. М., зазначений вид діяльності. "Виготовлення, ремонт металовиробів, побутових приладів".

Тобто, до видів діяльності, за якими приватному підприємцю  Макару В. М. надано право сплачувати єдиний податок є відносяться виготовлення, ремонт металовиробів, побутових приладів.

Відповідно договору купівлі-продажу від 25 лютого 2005 року № 25/02 приватний підприємець Макар В.М. зобов'язується поставити і передати у власність Товариства товар - трубу стальну прямошовну 1420 х 18,7 мм (29,561 т), з пред'явленням сертифікату відповідності, який в ході перевірки не було надано і не надано під час розгляду справи у суді.

Ненадання сертифікату не дає можливості встановити виробника предмету договору (труби стальної  прямошовної).

Правильним є зауваження  відповідача в акті перевірки, що виготовлення труби стальної прямошовної 1420 х 18,7 мм - високотехнологічний процес, який потребує потужного обладнання.

Таким чином, встановити виробника товару не уявляється можливим, хоча якщо виробником і був би приватний підприємець Макар В. М., ця обставина не приймалась би судом до уваги, оскільки в даному випадку мав місце  договір купівлі-продажу, тобто торгівельна діяльність, яка до кола видів діяльності приватного підприємця Макара В. М. згідно вищевказаного Свідоцтва не входить.   

Відповідно до п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІV  (далі –Закону № 889) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

До регулювання спеціальним законодавством належить спрощена система оподаткування обліку і звітності, порядок провадження якої здійснюється фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за правилами, встановленими Указом президента України від 03 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", із змінами і доповненнями (далі Указ № 727) та звичайна (загальна) система оподаткування (згідно з розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", крім фіксованого податку).

Статтею 2 Указу № 727 визначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності.

У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне Свідоцтво і сплачується податок, що не перевищує максимальної ставки за цими видами діяльності, встановленої місцевою радою за місцем її державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, здійснює вона підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.

Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року № 599 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 752/4045. Згідно з положенням зазначеного Порядку для одержання Свідоцтва про сплату єдиного податку фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності подає до податкового органу за місцем державної реєстрації письмову заяву, в якій зазначає вид (види) діяльності, яким передбачає займатися, оскільки саме від виду (видів) діяльності залежить розмір єдиного податку, який повинен сплачуватися цією фізичною особою. Зазначені фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, у заяві види діяльності записуються податковим органом у Свідоцтві про сплату єдиного податку, що видається такій особі.

Відповідно до статті 6 Указу № 727 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у Свідоцтві видів підприємницької діяльності, не включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб, що підтверджується також і підпунктом 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 Закону № 889 (до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону).

Статтею 17 Закону № 889 передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) - пункт 17.1. статті 17, а з інших оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент (абзац "а" пункту 17.2. статті 17 Закону № 889).

Пунктом 1.15 статті 1 Закону № 889 визначено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент, або його представництво, які незалежно від їх організаційно - правового статусу та способу обкладання іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який вибрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за правилами та у порядку, встановленими Законом № 889, що передбачено підпунктом 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 вказаного Закону.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону № 889 визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону ( підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889).

Тобто при виплаті такого доходу податок повинен бути утриманий податковим агентом за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 Закону № 889 (з урахуванням пункту 22.3 статті 22 Закону № 889 - 13 % від об'єкта оподаткування до кінця 2006 р.).

Так, в розумінні Закону № 889 Товариство є податковим агентом щодо виплат доходів приватному підприємцю Макару В.  М. поза межами його підприємницької діяльності.

Враховуючи вищенаведене, особа, в тому числі підприємство, що виплачує доходи приватному підприємцю поза межами його підприємницької діяльності, є податковим агентом щодо таких доходів та несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб з таких доходів.

Згідно з підпунктом 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону № 889 у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податків не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання чи податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином, відповідачем правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 10 037,95 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 20 075,90 грн.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163, 169, розділом УІІ Прикінцевих та Перехідних положень  КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          В позові відмовити.

          Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                   Н.А.Бишевська

Дата виготовлення постанови в повному обсязі 19.12.2006 р.