Постанова

від 25.06.2013 по справі 2а-4600/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 року № 2а-4600/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді - Гулкевич І.З.,

за участю секретаря судового засідання - Капустинської Н.М.

за участю:

представника позивача Балаушка А.М.

представника відповідача Кусого В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом Релігійної організації: Релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського району міста Львова до Львівської обласної державної адміністрації; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова про визнання протиправним та скасування розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації №1236/0/5-11 від 25.11.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Релігійна організація: Релігійна громада Української Православної Церкви Сихівського району міста Львова, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської обласної державної адміністрації за участю третьої особи - Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова, в якому просить визнати протиправним та скасувати Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації №236/0./5-11 від 25 листопада 2011 року в частині реєстрації статуту у новій редакції Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Релігійна громада Української Православної Церкви Сихівського району м.Львова є юридичною особою, статут Релігійної громади Української Православної Церкви зареєстрований у встановленому законом порядку рішенням виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 17 вересня 1991 року за № 495, перереєстрацію статуту проведено 12 червня 2001 року, реєстраційний № 617, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Статуту № 495/1 від 17 вересня 1991 року та Свідоцтвом про державну перереєстрацію Статуту № 617 від 12.06.2001року, Статутом релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського району м. Львова, номер запису: 1 515 120 0000 021461, Свідоцтвом про державну реєстрацію Статуту (нова редакція) за № 1482/0/5-08 від 15 грудня 2008 року, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 206140, позивачу присвоєно ідентифікаційний код 25262853, організаційно-правова форма господарювання: релігійна організація, місцезнаходження: 79000, м. Львів, Сихівський район, вул. Енергетична, будинок 7, кв. 4.

Рішення про первинну (першу) реєстрацію статуту релігійної громади позивача реалізовано шляхом видачі свідоцтва встановленого зразка і зареєстрованого статуту.

17 вересня 1991 року рішенням № 495 виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів «Про реєстрацію статутів релігійних громад» вирішено п. 1. зареєструвати статути релігійних громад, п. 1.1. Української Православної Церкви (УПЦ, м. Львів, Галицький район, вул. Фадеєва - Криворізька).

17 вересня 1991 року виконкомом Львівської обласної ради народних депутатів видано свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади № 495/1, в якому зазначено, що цього дня зареєстровано статут релігійної громади Української Православної Церкви м. Львів, територія, на яку поширюється діяльність релігійної громади м. Львів, Галицький район, Сихівський житловий масив, керівний орган релігійної громади парох, виконавчий орган, підстава - Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про свободу совісті та релігійні організації», на свідоцтві підпис голови виконкому Львівської обласної ради народних депутатів В.М.Чорновола та печатка виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів.

Статут позивача в нинішній його редакції, проведений на підставі зареєстрованих в установленому порядку установчих документів Релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського житлового масиву м.Львова від 12 червня 2001 року № 617 та Релігійної громади Української Православної Церкви м.Львів Сихівський житловий масив від 17 вересня 1991 року № 495/1.

Релігійна громада позивача, як парафія постійно знаходилась та знаходиться відповідно до зареєстрованого статуту під канонічним управлінням правлячого архієрея Української Православної Церкви та не приймала рішень про перехід у підлеглість іншого релігійного центру чи іншого віровизнання.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14 травня 2009 року у справі № 9/215 встановлено, що позивач, з часу своєї первинної державної реєстрації юридичної особи, з 17.09.1991 року під найменуванням: релігійна громада Української Православної Церкви м. Львів, Сихівський житловий масив, по даний час, під найменуванням: релігійна громада Української Православної Церкви Сихівського району м.Львова, є правонаступником всіх прав та обов'язків, майнових та немайнових прав попередньої юридичної особи: релігійної громади Української Православної Церкви м. Львів, Сихівського житлового масиву (універсальне правонаступництво), що стосуються офіційно діючої в Україні релігійної конфесії - Української Православної Церкви.

В обґрунтування позовних вимог позивач заявляє, що відповідач (Львівська державна обласна адміністрація - ЛОДА) зареєстрував статут третій особі за неіснуючим місцезнаходженням, за яким відсутні зареєстровані на праві власності об'єкти нерухомості та відсутній присвоєний поштовий номер.

Третя особа Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району м. Львова подала до реєструючого органу Львівської обласної державної адміністрації установчий документ, а саме статут, затверджений на зборах 10 серпня 2011 року, в якому зазначено завідомо недостовірні, неправдиві відомості про місцезнаходження цієї юридичної особи: 79066 м. Львів, проспект Червоної Калини, 89 Сихівський район, тобто статут, який, на думку позивача, суперечить чинному законодавству, оскільки станом на час спірних правовідносин поштовий номер « 89» на проспекті Червоної Калини у м. Львові не присвоювався, а за вказаною адресою відсутні будь-які об'єкти нерухомості, на які було б зареєстроване право власності, тому юридична особа, що є третьою особою за заявленим позовом - свідомо внесла в статут 2011 року фіктивну недостовірну юридичну адресу для свого місцезнаходження.

Статут третьої особи в редакції 2011 року не відповідає, на думку позиввача, вимогам чинного законодавства, так як відомості викладені в ньому спростовуються документами, отриманими від органів місцевого самоврядування, ОКП «БТІ та ЕО», а також судовими рішеннями, яким встановлено відсутність об'єктів нерухомості та відсутність присвоєного поштового номера « 89» на проспекті Червоної Калини у м.Львові, - які в сукупності є належними доказами про те, що релігійна громада третьої особи не мала та не має права використовувати зазначену в статуті 2011 року юридичну адресу для свого місцезнаходження.

Місцезнаходження або як синонім вживається термін «юридична адреса» - складається з поштового індексу, назви країни, області, міста, вулиці, номеру будинку (квартири) та за такою адресою здійснюється зв'язок з юридичною особою.

Виходячи із того, що відповідно до закону релігійна організація не має повноважень самовільно присвоювати поштовий номер та використовувати такий у своєму установчому документі, то вбачається що така релігійна організація (третя особа у даній справі) вчинила явну підробку свого статуту в частині слів, що стосуються юридичної адреси (місцезнаходження) з метою подальшого використання такого підробленого сфальсифікованого статуту у відносинах з іншими особами, установами, організаціями, державними органами, а тому ЛОДА, без належної перевірки та без врахування отриманої в ході судових розглядів встановленої судами достовірної інформації та фактів, зареєструвавши статут з зазначенням неіснуючої адреси для третьої особи, - цим самим відповідач порушив права та законні інтереси інших юридичних та фізичних осіб, а насамперед інтереси позивача.

Додані позивачем до адміністративного позову докази про те, що станом на листопад 2011 року поштовий номер « 89» на проспекті Червоної Калини у м.Львові ніколи не присвоювався - документально доводять те, що відповідач (ЛОДА) зареєстрував статут третьої особи з недостовірним місцезнаходженням і така третя особа використовувала та використовує статут з недостовірною адресою для зазначення свого місцезнаходження.

Реєструючий орган Львівська обласна державна адміністрація не перевірив подані третьою особою документи на відповідність законодавству щодо зазначення в статуті недостовірного місцезнаходження, - тобто відповідачем було проігнорувало явні підстави для відмови третій особі у проведенні державної реєстрації статуту, в якому зазначено недостовірну юридичну адресу.

Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації №1236/0./5-11 від 25 листопада 2011 року в частині реєстрації статуту у новій редакції Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова - є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку з метою забезпечення дотримання та захисту прав, свобод, інтересів людини, громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові докази та пояснення, просив позов задовольнити повністю з викладених підстав.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягай 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Таким чином, для реєстрації змін до статуту релігійної громади Закон вимагає подання до органу реєстрації лише двох документів: заяви про внесення змін і доповнень до статуту; тексту змін і доповнень до статуту окремим документом.

На практиці, крім цих документів, до органу реєстрації подається також протокол загальних зборів, з'їзду (конференції) про прийняття змін і доповнень до статуту релігійної громади. Саме такий перелік документів було подано до голови Львівської обласної державної адміністрації для реєстрації змін до статуту (шляхом викладення його у новій редакції) релігійної громади Української православної церкви св. Володимира Великого Київського патріархату, а саме: заява від десяти людей про реєстрацію статуту релігійної громади в новій редакції від 19 жовтня 2011 року; протокол загальних зборів релігійної громади від 10 серпня 2011 року, на яких прийнято статут релігійної громади в новій редакції; статут релігійної громади.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Статтею 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» орган, який здійснює реєстрацію, розглядає подані релігійною громадою документи та приймає відповідне рішення. Єдиним рішенням, що приймає місцева державна адміністрація є розпорядження голови обласної державної адміністрації.

П.п.2.1 п.2 розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 25 листопада 2011 року № 1236/0/5-11 зареєстровано Статут релігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату парафії святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова у новій редакції.

Як вбачається в преамбулі даного розпорядження підставою для його прийняття були документи подані релігійною громадою Української Православної Церкви Київського патріархату парафії святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова та вимоги Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» підставою для відмови в реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути невідповідність статуту (положення) або діяльності чинному законодавству. На момент видання розпорядження жодних правових підстав для відмови в реєстрації змін до статуту релігійної громади не було.

Щодо обставин встановлених іншими судами. Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Вважаємо, що обставини, наведені в рішенні Господарського суду від 14.05.2009 у справі № 9/215 не можуть бути взяті до уваги в силу того, що третя особа не брала участі в судовому розгляді цієї справи, не могла подати суду свої пояснення та заперечення. Рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій прийняті без дослідження фактичних обставин справи, а в силу формальних міркувань.

Стосовно використання свідоцтва чи дублікату свідоцтва релігійної громади, звертаємо увагу суду нате, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено і не було передбачено видачу свідоцтв релігійним громадам. Правове значення для набуття правоздатності юридичної особи має лише розпорядження про реєстрацію статуту релігійної громади та сам статут.

Враховуючи вище викладене, Львівська обласна державна адміністрація вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити в їх задоволенні повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення проти позову підтримав, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи проти позову заперечила в повному обсязі та на заперечення позовних вимог зазначив про наступне.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Відповідно до Довідки від 18 березня 1997 року № 203, виданої Управлінням у справах релігій Львівської обласної державної адміністрації, у місті Львові вул. Червоної Калини (колишня вул. Криворізька), 89 17 вересня 1991 року рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів № 495 зареєстровано статут релігійної громади Української Православної Церкви, яка 31 серпня 1993 року розпорядженням Представника Президента України у Львівській області №787 зареєструвала зміни до статуту і увійшла в канонічне підпорядкування Української Православної Церкви-Київський Патріархат.

Відповідно до ч. б ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» документи, які визначають віросповідну діяльність, вирішують інші внутрішні питання релігійної організації, не підлягають реєстрації в державних органах.

Так, Протоколом №1 від 28 вересня 1992 року засвідчено, що головою релігійної громади церкви св. Володимира Великого, настоятелем протоієреєм Цюпкою Володимиром Михайловичем, заступником голови Фірманом Теодозієм Степановичем, головою ревізійної комісії Литвином Олегом Васильовичем, касиром ОСОБА_13 та членами громади в складі ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 після обговорення прийнято рішення звільнити священника ОСОБА_21 від виконання релігійних обрядів, оскільки він після об'єднання двох церков Української Православної церкви та Української Автокефальної православної Церкви, не визнав об'єднання і залишився у віданні Української Православної Церкви Московського Патріархату.

В цьому протоколі відображено, що громада Української Православної Церкви визнала об'єднання двох церков разом з настоятелем церкви і входить в Київський Патріархат. Зазначені письмові докази спростовують доводи позивача, що Статут релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського житлового масиву м. Львова, який був зареєстрований рішенням виконкому Львівської обласної Ради народних депутатів №495 від 17 вересня 1991року, є статутом позивача. Позивач, як юридична особа, набув правоздатності лише з 12 червня 2001 року, тобто з дати його державної реєстрації. При державній реєстрації йому було присвоєно ідентифікаційний код 25262853, в той час, як третя особа набула правоздатності набагато раніше, а саме 17 вересня 1991 року, і їй, як юридичній особі було присвоєно ідентифікаційний код 20856008. При цьому, як слідує з зазначених письмових доказів, ідентифікаційний код 20856008 третьої особи з моменту присвоєння і до сьогоднішнього дня не мінявся, як не мінявся й код позивача від 12 червня 2001 року і до нині - 25262853.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, заслухавши покази свідка, дослідивши письмові матеріали справи, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд встановив.

25 листопада 2011 року Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації № 1236/0/5-11 «Про статути релігійних громад», пунктом 2 зареєстровано зміни до статутів релігійних громад, підпунктом 2.1. Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова (статут зареєстровано рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17 вересня 1991 року № 495; зміни до статуту зареєстровано Розпорядженням представника Президента України у Львівській області від 31 серпня 1993 року № 787).

Як встановлено судом та підтверджується документами, що складають реєстраційну справу, яка сформована і зберігається у Львівській обласній державній адміністрації та яка на вимогу суду була надана для огляду (копії у справі) - для реєстрації змін до статуту релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова було подано: заяву від громадян України ОСОБА_10, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 від 19 жовтня 2011 року; протокол загальних зборів релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова від 10 серпня 2011 року; статут релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова, прийнятий на зборах 10 серпня 2011 року.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»: статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про: 1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження ; 2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об'єднання; 3) майновий стан релігійної організації; 4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; 5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; 6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації.

Відповідно до ст. 15 цього ж Закону, у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Відповідно до наказу Міністерства культури України від 18 квітня 2012 року № 366 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2012 року за № 1415/21727) «Стандарт надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього» - пунктом 3.1. прямо передбачено, що до статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», додатково подається належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях. Статут (положення) релігійної організації повинен містити крім інших відомості про місцезнаходження.

Відповідно до ст. 14 цього ж Закону (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Відповідно до ст. 15 цього ж Закону у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

У судовому засіданні суд оглянув та дослідив оригінали документів, що складають реєстраційну справу релігійної громади третьої особи та дає оцінку документам, котрі були подані реєструючому органу та на підставі яких 25 листопада 2011 року відбулась реєстрація статуту.

Як вбачається, у пункті 1.1. статуту релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова, що був прийнятий на зборах 10 серпня 2011 року та в послідуючому поданий реєструючому органу, вказано юридичною адресою: 79066, м. Львів, проспект Червоної Калини, 89, Сихівський район.

Однак суду надано докази про те, що поштовий номер « 89» на проспекті Червоної Калини у м. Львові об'єктам нерухомого майна не присвоювався та про те, що державна реєстрація прав власності на будь-які об'єкти нерухомого майна за цією адресою не здійснювалась, а також про те, що об'єкти нерухомого майна комунальної власності за цією адресою не значаться.

Сихівська районної адміністрація Львівської міської ради стверджує, що поштовий номер « 89» на проспекті Червоної Калини у м. Львові об'єктам нерухомого майна - не присвоювався; об'єктів нерухомого майна комунальної власності за адресою проспект Червоної Калини, 89 у м.Львові не значиться (листи: за вих. № 34-1000 від 30.05.2013 р.; за вих. № 34-773 від 29.05.2012 р. та за вих. №34/2-824 від 30.06.2011 р.).

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради стверджує, що відомостей про присвоєння у м. Львові поштового номеру « 89» на вул. Криворізькій та такого ж поштового номеру « 89» на проспекті Червоної Калини у м. Львові - не має (лист за № 31вих3246 від 05.07.2011 р.).

Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Львівської обласної ради стверджує, що державної реєстрації прав власності на будь-які об'єкти нерухомого майна за адресою м.Львів проспект Червоної Калини, 89 - не здійснювалось (листи: за вих. № 1157 від 18.02.2009 р. та за вих. №11393 від 19.01.2009 р.)

Відділ приватизації державного житлового фонду Галицького району департаменту економічної політики управління комунальної власності Львівської міської ради стверджує, що об'єкт за конкретною адресою: проспект Червоної Калини, 89 (раніше вул. Криворізька, 89), - не значиться та документи на оформлення права власності не подавалися та свідоцтва не видавалися (лист за вих. № 184 від 22.07.2011 р.).

Адреса, або як синонім вживається термін місцезнаходження, складається з поштового індексу, назви країни, області, міста, вулиці, номеру будинку, квартири. Адреса має бути вичерпною і повністю виключати необхідність в уточненні даних. В адресі не повинно бути скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що не стосуються адреси. Не може вказуватись в адресі конкретний номер будинку у разі відсутності такого або який не присвоювався у визначений законом спосіб.

Як вбачається з документів, що складають реєстраційну справу релігійної громади третьої особи, реєструючим органом Львівською обласною державною адміністрацією, який уповноважений реєструвати статути релігійних громад та зміни до них, раніше не приймались розпорядження про реєстрацію статуту релігійної громади за місцезнаходженням: м.Львів, проспект Червоної Калини, 89.

Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова не має жодних правовстановлюючих документів про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням, тобто за юридичною адресою, зазначеною у статуті, що був прийнятий на зборах релігійної громади 10 серпня 2011 року.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази підставності зазначати в установчих документах юридичною адресою проспект Червоної Калини, 89 у м.Львові. На підтвердження відомостей, викладених в пункті 1.1. статуту 2011 року ні відповідач, ні третя особа доказів не надали.

Реалізуючи свої права релігійна громада зобов'язана додержуватись вимог чинного законодавства і правопорядку - ст. 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Ці вимоги стосуються і до статутів, в яких релігійні громади зобов'язані вказувати вірне місцезнаходження.

А відтак суд встановив, що релігійною громадою Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова до органу реєстрації для проведення реєстрації було подано статут, затверджений на зборах 10 серпня 2011 року, який не відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», оскільки в такому вказано завідомо недостовірні відомості про місцезнаходження цієї релігійної громади.

Невідповідність чинному законодавству положень статуту 2011 року релігійної громади третьої особи не усунута до даного часу.

З огляду на те, що підпункт 2.1. Розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 25 листопада 2011 року за № 1236/0/5-11 був прийнятий на підставі поданих первинних документів, а саме заяви громадян від 19 жовтня 2011 року та прийнятого на зборах 10 серпня 2011 року статуту, що не відповідає вимогам закону - суд приходить до висновку про наявність правових підстав до задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, представник відповідача належними та допустимими доказами не спростували позовних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Хронологічний порядок реєстраційних дій щодо позивача був належно перевірений у рішенні господарського суду Львівської області від 14 травня 2009 року у справі № 9/215, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку.

У ході розгляду справи № 9/215 господарським судом Львівської області встановлено, що позивач є юридичною особою (п. 1.8. Статуту), Статут релігійної громади Української Православної Церкви, зареєстрований у встановленому законом порядку, 17 вересня 1991р. за реєстраційним № 495/1, перереєстрацію Статуту проведено 12 червня 2001р., реєстраційний №617, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Статуту № 495/1 від 17.09191р., та Свідоцтвами про державну перереєстрацію Статуту № 617 від 12.06.2001р., Статутом релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського району м. Львова, номер запису: 1 515 120 0000 021461, Свідоцтвом про державну реєстрацію Статуту (нова редакція) за № 1482/0/5-08 від 15 грудня 2008 р., Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 206140, Випискою з ЄДР серії ААА № 381071, довідкою Головного управління статистики у Львівській області про включення до ЄДРПОУ № 2922, позивачу присвоєно ідентифікаційний код 25262853, організаційно-правова форма господарювання: релігійна організація, місцезнаходження: 79000, м. Львів, Галицький район, Сихівський житловий масив, вул. Енергетична, будинок 7, кв. 4.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 17.09.1991р., вперше, було зареєстровано Статут релігійної громади Української Православної Церкви м. Львів, Сихівського житлового масиву м.Львова, про що було видано Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади за № 495/1 (оригінал оглянуто в судовому засіданні - копія у справі).

12.06.2001р. Головою Львівської обласної державної адміністрації зареєстровано Статут (із змінами) релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського житлового масиву м.Львова, про що було видано Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади за № 617 (оригінал оглянуто в судовому засіданні - копія у справі).

В наступному, для приведення у відповідність до вимог чинного законодавства, у зв'язку завершенням адміністративного переділу меж Сихівського району міста Львова, зміни найменування релігійної громади, у встановленому законом порядку, зареєстровано Статут (нова редакція) релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського району м. Львова, - що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію статуту релігійної громади УПЦ Сихівського району м. Львова (нова редакція) за № 1482/0/5-08.

Перереєстрація статуту позивача, як юридичної особи, 12.06.2001р. не є свідченням припинення юридичної особи шляхом ліквідації та/або реорганізації.

Отже, з наведеного вбачається, що статут позивача, в нинішній його редакції, проведений на підставі зареєстрованих в установленому порядку, установчих документів релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського житлового масиву м. Львова від 12.06.2001р. №617 та релігійної громади Української Православної Церкви м. Львів Сихівський житловий масив, від 17.09.1991 р. № 495/1.

Тобто, Позивач, з часу своєї первинної державної реєстрації юридичної особи, з 17.09.1991 року під найменуванням: релігійна громада Української Православної Церкви м. Львів, Сихівський житловий масив, по даний час, під найменуванням: релігійна громада Української Православної Церкви Сихівського району м.Львова, є правонаступником всіх прав та обов'язків, майнових та немайнових прав попередньої юридичної особи: релігійної громади Української Православної Церкви м. Львів, Сихівського житлового масиву (універсальне правонаступництво), що стосуються офіційно діючої в Україні релігійної конфесії - Української Православної Церкви.

Отже, виходячи із вищенаведеного, судом встановлено, що Релігійна громада Української Православної Церкви Сихівського району м. Львова, на підставі вимог ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та на підставі чинного законодавства України, яке регулює вказані правовідносини, з часу своєї первинної реєстрації, як юридичної особи, з 17.09.1991р. по даний час, є юридичною особою, наділена дієправоздатністю, з моменту реєстрації Статуту, є правонаступником попередньої юридичної особи, під найменуванням: релігійна громада Української Православної Церкви м. Львова Сихівський житловий масив (універсальне правонаступництво), що стосується офіційно діючої в Україні релігійної конфесії - Української Православної Церкви, про що зазначено вище у цьому рішенні.

Попередню реєстрацію змін до статуту, яка відбулась 31 серпня 1993 року на підставі документів, поданих релігійною громадою третьої особи, що на той час мала найменування релігійна громада Української Православної Церкви Св. Володимира Великого Київського Патріархату - належно перевірено у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі № 2а-7880/10/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі №132115/12.

В ході розгляду справи № 2а-7880/10/1370 Львівським окружним адміністративним судом встановлено, що 31.08.1993 року розпорядженням Представника Президента України Львівської обласної державної адміністрації № 787 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель», п. 5 зареєстровано зміни до статутів релігійних громад, замінивши слова «Українська Автокефальна Православна Церква», «Українська Православна Церква» на «Українська Православна Церква - Київський Патріархат», п. 5.1. міста Львова, 5.11. УПЦ-КП, вул. Б.Антоненка - Давидовича - Криворізька, Галицький район (зареєстрований статут УПЦ рішенням облвиконкому від 17.09.1991 року № 495).

Як вбачається з постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі № 2а-7880/10/1370, така реєстрація відбулась на підставі заяви громадян від 16 липня 1993 року про реєстрацію змін і доповнень до статуту, однак в матеріалах справи є висновок № 266 від 20.02.2012 року судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами даної справи, в якому зазначено, що підписи від імені ОСОБА_11, ОСОБА_15 розташовані в графі «Підписи авторів заяв» на заяві від 16.07.1993 року виконані іншими особами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі № 2а-7880/10/1370 суд вирішив: визнати протиправними дії Львівської обласної державної адміністрації в частині щодо видачі «ДУБЛІКАТУ Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви» від 17 вересня 1991 року за № 495; визнати протиправним і скасувати Дублікат Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви» від 17 вересня 1991 року за № 495; визнати протиправним та скасувати пункт 5.1.1. Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 31.08.1993 року за № 787 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель».

Відповідач, представник відповідача належними та допустимими доказами не спростували позовних вимог позивача, не підтвердили правомірність спірного розпорядження, інших доказів не здобуто судом в процесі судового розгляду.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість позовних вимог, зібрані документи та інші докази, належність, допустимість, достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації № 1236/0/5-11 від 25 листопада 2011 року в частині реєстрації статуту у новій редакції Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району міста Львова.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2013 р.

Суддя Гулкевич І.З.