Ухвала

від 03.07.2013 по справі 22-ц/796/9108/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

Справа № 2-641/12 № апеляційного провадження: 22-ц/796/9108/2013 Головуючий у суді першої інстанції: Диба О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Оніщук М.І. 3 липня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Оніщука М.І.,

суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Товарницькій А.В.,

за участю:

представника відповідача

ОСОБА_1 ОСОБА_2,

представника заявника

ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Головне управління юстиції м Києва, ОСОБА_9, ОСОБА_10, приватні нотаріуси ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, Комунальне підприємство «Житловик», Київська міська рада, ОСОБА_14 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, визнання довіреності та договорів купівлі-продажу квартири недійсними та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та застосування наслідків його недійсності,

В С Т А Н О В И ЛА:

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.04.2013 скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13.02.2012, а саме арешт земельної ділянки, кадастровий номер 3221482201:01:004:0009, площею 0,1849 га, що розташована в Київській області, Васильківський район, с. Дзвінкове.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5, посилаючись на порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати, оскільки суд, в порушення вимог п. 5 ст. 154 ЦПК України, розглянув заяву без належного повідомлення всіх осіб, які беруть участь у справі. Також вказує, що заявниця обрала не вірний спосіб захисту права, оскільки у відповідності з вимогами закону, не має права звертатись до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, а повинна звертатись з позовом про зняття арешту з майна. Крім цього зазначає, що судом порушено вимоги ст. 125 ЗК України, оскільки у заявниці не виникло право власності на земельну ділянку, так як таке право не було зареєстроване у відповідному органі. Разом з цим, вважає, що суд першої інстанції прийняв до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала за її безпідставністю і необґрунтованістю та просила ухвалу суду залишити без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, а тому колегія суддів, визнала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги на ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Скасовуючи заходи забезпечення позову суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для збереження вжитих судом заходів забезпечення позову, оскільки власником земельної ділянки на яку накладено арешт є заявниця, яка не є стороною у справі.

Вказаний висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2007 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, визнання довіреності та договорів купівлі-продажу квартири недійсними. ОСОБА_1 заявила самостійні вимоги до ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та застосування наслідків його недійсності.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13.02.2012 з метою забезпечення позову накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3221482201:01:004:0009, площею 0.1849 га, що розташована в Київській області, Васильківський район, с. Дзвінкове, яка належить на праві власності ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Рішенням Оболонського районного суду м Києва від 07.08.2012 визнано за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1; визнано недійсною довіреність видану ОСОБА_15 від 08.11.2006 на ім'я ОСОБА_8, а в задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Також вказаним рішенням задоволено частково позов ОСОБА_1 та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 і стягнуто з останнього грошові суми.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06.11.2012 рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07.08.2012 скасовано в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 6918 грн. збитків та 1500 грн. моральної шкоди і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні даних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Як вбачається із договору дарування земельної ділянки від 30.12.2010 ОСОБА_7 подарував належну йому земельну ділянку, що є предметом обтяження, ОСОБА_3

Згідно відповіді Управління Держкомзему у Васильківському районі від 16.08.2012 ОСОБА_3 було відмовлено у здійснені державної реєстрації переходу права власності на вказану вище земельну ділянку у зв'язку із її обтяженням.

Частинами 3, 5, 6 ст. 154 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу . Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі . Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову . Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили . Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Встановивши вищевказані фактичні обставини справи та проаналізувавши норми матеріального і процесуального права суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку про те, що заявником у встановленому законом порядку набуто право власності на земельну ділянку, а відтак сам по собі факт відмови в реєстрації права власності не є підставою для твердження про не набуття заявником права власності на земельну ділянку, а також відсутні підстави для вважати, що право власності ОСОБА_3 оспорюється чи не визнається іншою особою.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що у заявниці не виникло право власності на земельну ділянку, так як таке право не було зареєстроване у відповідному органі, не ґрунтуються на основоположних принципах та нормах цивільного права, які регулюють набуття права власності особи на річ.

З наведеного вбачається, що висновок суду про відсутність підстав для збереження вжитих судом заходів забезпечення позову, є законним і обґрунтованим, оскільки, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, власником земельної ділянки на яку накладено арешт є заявниця, яка не є стороною у справі, і права якої порушено.

Також є безпідставними посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, суд, розглядаючи заяву про скасування заходів забезпечення позову діяв у відповідності з вимогами ст. 154 ЦПК України, в тому числі повідомивши осіб, які беруть участь у справі про час та місце розгляду заяви про скасування забезпечення позову.

Отже, оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог як матеріального, так і процесуального закону.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312 п. 1, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - відхилити .

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року про скасування заходів забезпечення позову - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді