Рішення

від 20.06.2013 по справі 124/1365/13-ц

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/1365/13-ц

20.06.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.,

при секретарях - Гумбатовій А.М., Кульневій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач УДСО при ГУ МВС України в АРК звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 з 22.12.2008 року по 06.09.2010 року проходив службу на посаді міліціонера в роті міліції Ялтинського міжрайонного відділу ДСО при ГУ МВС України в АР Крим. Відповідно до умов трьохстороннього договору від 03.10.2008 року №509 на навчання за кошти підрозділу ДСО з кандидатом на службу в ОВС України по програмі початкової професійної підготовки кандидатів ОВС на посади рядового і молодшого начальницького складу підрозділів ДСО з наданням професії «охоронник», відповідач проходив підготовку у Вінницькому вищому професійному училищі ДДСО при МВС України та отримав по закінченню свідоцтво про присвоєння робочої кваліфікації - «охоронник» 3 розряду.

Відповідно до умов зазначеного Договору, кандидат зобов'язаний прибути після закінчення навчального закладу та відпрацювати мінімум 2 роки (730 календарних днів), з яких відповідач відпрацював лише 624 календарних дня, тобто, не допрацьовано 106 календарних днів. Таким чином, за відповідачем значиться заборгованість за навчання у розмірі 1089,77 гривень, а також позивач нарахував у зв'язку з несвоєчасним поверненням заборгованості штрафні санкції - 3% річних від простроченої суми - 79,81 гривень та інфляційні втрати - 99,18 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені у справі судові витрати.

Представники позивача Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим за довіреностями - Крючкова Я.В. і Нікольська Я.О. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі за вищевикладених обставин.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні 05.04.2013р. позовні вимоги первісно не визнав, пояснивши, що при звільненні його не ставили до відома про наявність заборгованості за навчання. Однак, після наданих представником позивача пояснень в судовому засіданні, факт наявності своєї заборгованості перед позивачем визнав, у зв'язку з чим, судом було надано сторонам у справі строк для можливого вирішення справи мирним шляхом. У наступне ж судове засідання відповідач до суду не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не сповістив, клопотань про відкладення справи розглядом не заявляв.

Вислухавши представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана здійснити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші й т.ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор має повне право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 610, 614 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його неналежне виконання, обумовлене наявністю провини боржника.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу №317 о/с від 21.08.2008 року ОСОБА_2 призначено міліціонером взводу по охороні об'єктів роти міліції Ялтинського міжрайонного відділу Державної служби охорони при Головному управлінні (а.с.14).

03.10.2008 року між УДСО при ГУ МВС України в АР Крим, Вінницьким вищим професійним училищем ДДСО при МВС України та відповідачем ОСОБА_2 укладено трьохсторонній договір на навчання за кошти підрозділу ДСО з кандидатом на службу в ОВС України (а.с.17-20).

Відповідно до пункту п.1.2 вищевказаного Договору, УДСО зобов'язане перерахувати навчальному закладу кошти на підготовку кандидату по факту його зарахування на навчання в розмірі 7505 грн., в т.ч. за свідоцтво - 30,00 грн.

Згідно з п.2.3 Договору, ОСОБА_2 зобов'язався прибути після закінчення навчального закладу на службу до підрозділу УДСО 22.12.2008 року і відпрацювати мінімум 2 роки.

Відповідно до п.2.4 Договору, ОСОБА_2 зобов'язався при неприбутті за призначенням або відмові приступити до роботи, відповідно до укладеного Договору, відрахуванні по негативним мотивам, звільненні за власним бажанням до закінчення визначеного договором строку в установленому порядку компенсувати всі витрати, які здійснив підрозділ у зв'язку із виплатою грошового утримання на час навчання, проведення навчання та утримання кандидата в навчальному закладі.

Відповідно до умов Договору, ОСОБА_2 видано свідоцтво про початкову підготовку, а саме про те, що у 2008 році він закінчив курс навчання з початкової підготовки у Вінницькому вищому професійному училищу ДДСО при МВС України за програмою підготовки кандидатів в ОВС (а.с.10, 11).

Таким чином, Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим виконало обов'язки за договором від 03.10.2008 року.

Але, відповідно до витягу з наказу №331 о/с від 06.09.2010 року, Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, сержанта міліції ОСОБА_2 - міліціонера взводу по охороні об'єктів (м. Алупка) батальйону міліції Ялтинського міжрайонного відділу Державної служби охорони при Головному управлінні - звільнено з органів МВС у запас за п.63 «ж» (за власним бажанням) з 06.09.2010 року (а.с.15).

У зв'язку з чим, всупереч п.2.3 Договору, ОСОБА_2 відпрацював з моменту закінчення навчання лише період з 22.12.2008 року по 06.09.2010 року, тобто 624 дні.

Відповідно до довідки, кількість невідпрацьованих днів ОСОБА_2 складає 106 днів (а.с.16).

Таким чином, відповідно до п.2.4 Договору, наявні підстави для компенсації УДСО витрат, які здійснив підрозділ у зв'язку із виплатою грошового утримання на час навчання, проведення навчання та утримання кандидата в навчальному закладі.

При цьому, суд виходить з того, що повна вартість навчання ОСОБА_2 за Договором складає 7505 гривень. ОСОБА_2 відпрацьовано фактично 624 дні з належних 730 днів. Тобто, станом на момент звільнення заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем складала суму: 7505 грн. : 730 Х (730-624) = 1089,77 грн.

Своєю заявою від 07.09.2010р. відповідач свої зобов'язання підтвердив та зобов'язався сплатити заборгованість у вказаному розмірі до 01.12.2010 року (а.с.21).

Відповідно до листа вих. 17/1-2-33/ян від 03.01.2013 року позивач звертався до відповідача із вимогою про відшкодування коштів за договором у позасудовому порядку (а.с.12-13).

Однак, по день розгляду справи судом відповідач ніяких заходів щодо погашення заборгованості перед позивачем не прийняв, навіть частково, що підтверджується довідкою бухгалтерії УДСО станом на 19.06.2013р.

У зв'язку з чим, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором у розмірі 1089,77 гривень.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 07.09.2010 року по 13.02.2013 року, що складає 79 грн. 81 коп., виходячи з розрахунку: 1089, 77 грн. Х (3% : 100%/365 днів) Х 891 день, де 1089, 77 грн. - сума заборгованості, 891 день - кількість прострочених днів.

Також суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача втрати від інфляції за період з грудня 2010 року по грудень 2012 року у розмірі 99, 18 грн.

Заперечень проти розрахунку заборгованості перед позивачем відповідач не надавав.

Доводи відповідача щодо того, що при звільненні його не ставили до відома про наявність заборгованості, суд вважає неспроможними, оскільки вони спростовуються його ж письмової заявою від 07.09.2010р. про те, що він зобов'язується погасити борг позивачу у строк до 01.12.2010р. і саме у заявленій до стягнення у позові сумі - 1089 грн. 77 коп. (а.с.21). Відповідач не оспорював той факт, що цю заяву він писав власноруч.

Щодо того, що відповідач пропрацював за стажем більш ніж два роки, то ці доводи також суд вважає неспроможними з тієї причини, що відповідно до п.2.3 трьохстороннього Договору, ОСОБА_2 зобов'язався прибути після закінчення навчального закладу на службу до підрозділу УДСО 22.12.2008 року і відпрацювати мінімум 2 роки. Тобто, відпрацювати після закінчення навчання, а не до нього. І саме з 22.12.2008 року, за договором, вираховується необхідний дворічний стаж для відпрацювання вкладених позивачем в навчання відповідача коштів.

Згідно з положеннями ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати у розмірі 229,40 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 614, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 7, 10, 11, 60-61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий 21.09.2004р. 2-м відділом Ялтинського МУГУ МВС України в Криму) на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим (код ЄДРПОУ 08596943) грошову суму у загальному розмірі 1268 (одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн. 76 коп., з яких: сума основної заборгованості - 1089 (одна тисяча вісімдесят дев'ять) грн. 77 коп., сума процентів за користування коштами 3% річних від простроченої суми заборгованості - 79 (сімдесят дев'ять) грн. 81 коп., інфляційні витрати - 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий 21.09.2004р. 2-м відділом Ялтинського МУГУ МВС України в Криму) на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим (код ЄДРПОУ 08596943) витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Суддя: Н. В. Кучеренко