Постанова

від 18.06.2013 по справі 801/4606/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2013 р. (15:26) Справа №801/4606/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача - Шалигіна Д.М., довіреність № 85 від 12.02.2013 року,

відповідача - Кузьмік С.О., довіреність № 16/14/10-00 від 13.12.2012 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун»

до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2013 року №0000432300 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 76271,22 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, невірно зроблено висновок про порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Позиція позивача заснована на тому, що податковий кредит по контрагентам ТОВ «Євромирторг» та ТОВ «Даєм» правомірно задекларовано ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» у декларації з ПДВ за грудень 2012 року із дотриманням граничного строку 365 днів із дати виписки податкової накладної. Крім того, до декларації за грудень 2012 року позивачем було додано скаргу на постачальників ТОВ «Євромирторг» та ТОВ «Даєм» у зв'язку з не включенням податкових декларацій до Єдиного реєстру податкових накладних. Таким чином, на думку позивача, товариством дотримано порядок формування податкового кредиту.

Присутній у судовому засіданні 18.06.2013 року представник позивача наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Обґрунтовуючи заперечення, відповідач вказав на те, що позивачем безпідставно до декларації за грудень 2012 року були включені податкові накладні минулих періодів, які не зареєстровані у ЄРПН, що не дає платнику податку права на податковий кредит.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим 07.03.2013 року було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» (ЄДРПОУ 30411181) з питання правомірності формування податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення платником податку п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, підтверджених податковими накладними, які не зареєстровані у ЄРПН, в результаті чого завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в сумі 76271,00 грн.

Так, проведеною перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2012 року ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» включені суми ПДВ по податковим накладним, виписаним постачальником ТОВ «Євромирторг» (ЄДРПОУ 38033980): № 86 від 05.10.2012 року на суму 112535,18 грн., в тому числі ПДВ - 18755,86 грн., № 87 від 05.10.2012 року на суму 150468,32 грн., в тому числі ПДВ - 25078,05 грн.

Податкові зобов'язання ТОВ «Євромирторг» виникли 05.10.2012 року по даті оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, а саме видаткових накладних. Тобто, податкові накладні від 05.10.2012 року під № 86 та № 87 виписані правомірно по першій з подій, але не зареєстровані продавцем у ЄРПН.

Крім того, перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2012 року ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» включені суми ПДВ по податковій накладній, виписаній постачальником ТОВ «Даєм» (ЄДРПОУ 25337232), № 184 від 30.11.2012 року на суму 194623,88 грн., в тому числі ПДВ - 32437,31 грн.

Податкові зобов'язання ТОВ «Даєм» виникли 30.11.2012 року по даті оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, а саме акту прийому-передачі №30/11-24у від 30.11.2012 року. Тобто, податкова накладна від 30.11.2012 року виписана правомірно по першій з подій, але не зареєстрована продавцем у ЄРПН.

Приймаючи до уваги зазначене, з урахуванням положень п.198.6 ст. 198 ПК України, ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» мало право додати до податкових накладних за звітний податковий період заяву із скаргою: на постачальника ТОВ «Євромирторг» до декларації з ПДВ за жовтень 2012 року та на постачальника ТОВ «Даєм» до декларації за листопад 2012 року.

До податкового органу заява від ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» із скаргами на постачальників ТОВ «Євромирторг» та ТОВ «Даєм» надійшла до декларації з ПДВ за грудень 2012 року (додаток №8 до декларації за грудень 2012 року, вх.№9085487688 від 18.01.2013 року).

Отже, підприємство не використало право щодо подання заяви із скаргою на продавця за звітний період.

На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок про те, що у зв'язку із порушення порядку надання скарги на постачальника фактично ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» до податкового кредиту грудня 2012 року в порушення п.198.6 ст. 198 ПК України включено суму ПДВ у розмірі 76271,22 грн. за податковими накладними, не зареєстрованими у ЄРПН.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 422/22.03/30411181 від 15.03.2013 року (а.с.24-27).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 28.03.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000472203, у якому визначено суму завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість на 76271,00 грн. по декларації з ПДВ за грудень 2012 року №9085488569 від 18.01.2013 року (а.с.22).

Не погодившись з названим податковим повідомленням-рішенням, позивачем було його оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року та який визначає, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріали справи свідчать про те, що за наслідками поставки товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Євромирторг» були складені податкові накладні (а.с.37):

№86 від 05.10.2012 року на суму 112535,18 грн., з них ПДВ - 18755,86 грн.,

№87 від 05.10.2012 року на суму 150468,32 грн., з них ПДВ - 25078,05 грн.

Згідно з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, який ведеться ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун», названі податкові накладні отримані позивачем 05.10.2012 року (а.с.76-87).

На підставі податкових накладних від 05.10.2012 року № 86 та № 87, з урахуванням положень п.198.2 ст. 198 ПК України, позивачем було сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Євромирторг» у загальній сумі 43833,91 грн., який задекларовано у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (а.с.70-72).

Декларація отримана податковим органом 17.11.2012 року та зареєстрована за вх.№9072419933, про що свідчить квитанція № 2 (а.с.106).

Проте, 30.11.2012 року позивачем до податкового органу було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, який зареєстровано за вх.№9075568606 разом з Додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» (а.с.40-46).

Уточнюючим розрахунком скориговано суму податкового кредиту по рядку 10.1 (Д5) на 43834,00 грн. в бік зменшення, а також скориговано значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на суму 43834,00 грн. в бік зменшення по контрагенту з і.п.н.380339805629 (ТОВ «Євромирторг»).

Також, матеріали справи свідчать про те, що за наслідками здійснених робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Даєм» на адресу позивача була виписана податкова накладна №184 від 30.11.2012 року на суму 194623,88 грн., з них ПДВ - 32437,31 грн.

Згідно з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, який ведеться ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун», названа податкова накладна отримана позивачем 30.11.2012 року (а.с.54-69).

На підставі податкової накладної від 30.11.2012 року № 184, з урахуванням положень п.198.2 ст. 198 ПК України, позивачем було сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Даєм» у загальній сумі 32437,00 грн., який задекларовано у декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року (а.с.73-75).

Декларація отримана податковим органом 19.12.2012 року та зареєстрована за вх.№9080197437, про що свідчить квитанція № 2 (а.с.105).

Проте, 28.12.2012 року позивачем до податкового органу було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2012 року, який зареєстровано за вх.№9082391725 разом з Додатком 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» (а.с.47-53).

Уточнюючим розрахунком скориговано суму податкового кредиту по рядку 10.1 (Д5) на 32437,00 грн. в бік зменшення, а також скориговано значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на суму 32437,00 грн. в бік зменшення по контрагенту з і.п.н.253372305630 (ТОВ «Даєм»).

Згідно з поясненнями позивача, уточнення задекларованих показників ПДВ за жовтень та листопад 2012 року відбулось внаслідок того, що податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, не були внесені контрагентами до Єдиного реєстру податкових накладних.

З урахуванням зазначеного, 21.01.2013 року позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року (вх.№9085488569 від 21.01.2013 року) разом із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), яку зареєстровано за №9085487688 (а.с.88-91).

У названій декларації задекларовано податковий кредит по податковим накладним від 05.10.2012 року №№86,87, складеним контрагентом ТОВ «Євромирторг», а також по податковій накладній № 184 від 30.11.2012 року, складеній ТОВ «Даєм».

У заяві від 21.01.2013 року (Додаток 8 до Декларації з ПДВ) позивачем зазначено про порушення контрагентами ТОВ «Євромирторг» та ТОВ «Даєм» пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України в частині реєстрації названих вище податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, за висновками податкового органу у ТОВ «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» відсутнє право на податковий кредит за грудень 2012 року у загальній сумі 76271,22 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Євромирторг» та ТОВ «Даєм», внаслідок не включення останніми виписаних податкових накладних до ЄРПН.

Такий висновок позивача слідує з того, що заява про порушення контрагентами пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України мала бути подана позивачем у тому звітному періоді, в якому виписані податкові накладні, а саме у жовтні та листопаді 2012 року.

Суд не може погодитися з такою позицією відповідача, враховуючи наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, згідно з положеннями п.198.6 ст.198 ПК України таке право зберігається за платником податку, який не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит грудня 2012 року в сумі 76271,00 грн., складені постачальниками ТОВ «Євромирторг» та ТОВ «Даєм» 05.10.2012 року та 30.11.2012 року відповідно.

Зазначене свідчить про дотримання позивачем граничного строку формування податкового кредиту на підставі податкових накладних № 86 від 05.10.2012 року, № 87 від 05.10.2012 року та № 184 від 30.11.2012 року.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З аналізу наведених норм вбачається, що у випадку порушення продавцем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, право на отримання податкового кредиту за цими податковими накладними виникає у покупця тільки на підставі поданої заяви із скаргою на такого постачальника.

Крім того, в спростування позиції відповідача суд також звертає увагу на те, що Податковий кодекс України не обмежує права платника податку подати таку заяву тільки тим звітним періодом, в якому складена податкова накладна.

У випадку порушення контрагентом вимог податкового законодавства в частині реєстрації податкових накладних, платник податку має право подати скаргу на такого постачальника у тому звітному періоді, в якому сформовано податковий кредит в межах граничного строку, встановленого п.198.6 ст.198 ПК України.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано порядок формування податкового кредиту по податковим накладних, що не були внесені постачальниками ТОВ «Євромирторг» та ТОВ «Даєм» до Єдиного реєстру.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на податковий кредит по цим податковим накладним, суд також виходив із необхідності захисту прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Підсумовуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про помилковість висновків податкового органу, викладених у акті перевірки № 422/22.03/30411181 від 15.03.2013 року, відносно завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 76271,00 грн.

За таких умов, податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013 року №0000432300 є таким, що прийнято Державною податковою інспекцією у м. Керчі АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання даного адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 763,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 116 від 23.04.2013 року.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру з 01.01.2013 року становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (114,70 грн.) та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат (2294,00 грн.)

Таким чином, враховуючи, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2013 року №0000432300 позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ на суму 76271,00 грн., судовий збір мав бути сплачений у розмірі 762,71 грн. (76271,00 грн.х1%).

Отже, приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 762,71 грн. пропорційно сумі задоволених майнових вимог.

У судовому засіданні, яке відбулось 18.06.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 25.06.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 28.03.2013 року №0000432300.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський морський порт «Камиш-Бурун» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 762,71 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.