Рішення

від 04.07.2013 по справі 901/1379/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2013Справа № 901/1379/13 За позовом заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський мост-Юг"

про зобов'язання повернути майно

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

від позивача - не з`явився.

від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ : Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський мост-Юг" , в якій просить суд зобов'язати відповідача повернути шляхом складання акту приймання-передачі Міністерству оборони України в особі КЕВ м.Сімферополь приміщення помивочного пункту особового складу, який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Козлова,101, військове містечко №215, будівля за генеральним планом №51, загальною площею 81,6 кв.м., вартістю 37 426 грн.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що договір оренди на підставі якого відповідач займав приміщення помивочного пункту особового складу, є нікчемним (недісним) в силу п. 2 статті 793, ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України. В зв`язку з тим, що відповідач займає вказане приміщення без правових підстав, позивач звернувся до суду за примусовим витребуванням вказаного приміщення.

Відповідач, в четвертий раз, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Крім того, адреса відповідача зазначена в позовній заяві повністю співпадає з відомостями, що містяться у Витягу з ЄДРПОУ на відповідача, що залучений до матеріалів справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги неодноразове відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів, та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також ту обставину, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2003 року між військовою частиною А3355 Південого оперативного командування (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський мост Юг» (Орендар) укладений договір оренди № 01 нерухомого військового майна розташованого в Сімферопольському гарнізоні за адресою: м. Сімферополь, вул. Козлова, буд. 101 військового містечка №215 за генеральним планом №51 загальною площею 81,6 м2 (далі - Договір).

У відповідності до пункту 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення помивочного пункту особового складу за генеральним планом №51, площею 81,6 м2, розміщене за адресою: м. Сімферополь, вул.Козлова, 101, військове містечко № 215.

17 березня 2004 року Орендодавець по акту прийому-передачі приміщень помивочного пункту особового складу передав, а Орендар прийняв в оренду вищезазначене нерухоме майно.

Згідно п. 10.1 договору його було укладено строком на 10 років з 01 квітня 2004 року по 31 березня 2014 року включно.

Договір був підписаним сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до Акту приймання - передачі від 17.03.2004 майно по договору оренди 27 жовтня 2003 було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримський мост-Юг".

Слід зазначити що вказаний договір оренди нерухомого військового майна не був нотаріально посвідчений та не пройшов державну реєстрацію.

Пунктом 2 статті 793 Цивільного кодексу України, в редакції на момент підписання договору, встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно статті 794 Цивільного кодексу України, в редакції на момент підписання договору, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

Статтею 210 Цивільного кодексу України, в редакції на момент підписання договору, передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України, в редакції на момент підписання договору, визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею 640 Цивільного кодексу України, в редакції на момент підписання договору, визначено, що Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Приймаючи до уваги, що договір не був нотаріально посвідчений та не пройшов державну реєстрацію, він є неукладеним, а тому не породжує будь-яких прав та обов'язків. В зв`язку з чим, позивач просить повернути передане по договору нерухоме військове майно.

Належність спірного майна до майна Міністерства оборони України підтверджується наступним.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року «Про військові формування на території України» визначено, що Верховній Раді України підпорядковані всі військові формування, розташовані на території України і створено Міністерство Оборони України. Указом Президента України від 12 грудня 1991 року «Про Збройні Сили України» на базі військ Київського, Одеського, Прикарпатського військових округів, сил Чорноморського флоту, інших військових формувань, що дислокуються на території України, створено Збройні Сили України. Згідно з цим Указом Міністра Оборони України зобов'язано здійснювати управління військами та контроль за використанням майна.

Згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

Відповідно до вимог п.п. 6, 9 «Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. № 1225, та «Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах СРСР», (частина 4 - облік в органах квартирно-експлуатаційної служби казармено-житлового фонду, комунальних споруд та земельних ділянок)", затвердженого наказом № 260 Міністра оборони СРСР у 1979 року (чинний на території України), на спірний об'єкт нерухомості військового містечка №215 заведено індивідуальну картку обліку будівлі (форма 400).

Отже, зазначені нормативні документи визначають, що власником спірного майна є держава Україна, а органом управління цим державним майном є Міністерство Оборони України.

Згідно бухгалтерської довідки виданої підписаної начальником та головним бухгалтером Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя будівля ГП № 51 військового містечка 215, яке розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул. Козлова, буд. 101 перебувають на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя (а.с. 21). Наведене підтверджується також Індивідуальною карткою обліку будівель (а.с 22).

Отже, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Сімферополя є правонаступником прав та обов'язків попереднього балансоутримувача стосовно будівлі ГП № 51 військового містечка 215.

Відповідно до ст.ст. 1 та 3 Закону України «Про Збройні Сили України», КЕВ м.Сімферополь та військова частина А3355 (яка на момент розгляду справи розформована ) є структурним формуванням Збройних Сил України, військовими державними структурами, які фінансуються за рахунок державного бюджету.

Як вже було зазначено, спірне майно передавалось по договору оренди від 27.10.2003 №01 Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримський мост Юг». Оскільки вказаний договір в силу ч.1 ст.220, п.2 ст 793 Цивільного кодексу України є нікчемним (недійсним) та не породжує будь-яких прав та обов'язків, спірне майно перебуває у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський мост Юг» без правових підстав.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути шляхом складання акту приймання-передачі Міністерству оборони України в особі КЕВ м.Сімферополь приміщення помивочного пункту особового складу, який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Козлова,101, військове містечко №215, будівля за генеральним планом №51, загальною площею 81,6 кв.м., підлягають задоволенню.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 04.07.2013 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський мост-Юг", (вул.Салгірна, 26, м.Сімферополь, 85018, ідентифікаційний код 25151415) повернути шляхом складання акту приймання-передачі Міністерству оборони України в особі Квартино-експлуатаційного відділу м.Сімферополя, (вул.Павленко, 9, м.Сімферополь, 95006, ЄДРПОУ 8220238) приміщення помивочного пункту особового складу, який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Козлова,101, військове містечко №215, будівля за генеральним планом №51, загальною площею 81,6 кв.м.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський мост-Юг", (вул.Салгірна, 26, м.Сімферополь, 85018, ідентифікаційний код 25151415) до Державного бюджету України (ГУДКСУ в Автономної Республіки Крим, м.Сімферополь код ЄДРПОУ 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному Управлінні на ім`я Управління Державної казначейської служби України у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим) 1147,00 грн. судового збору.

Видати наказ після вступу рішення в законну чинність.

Суддя С.С. Потопальський