Рішення

від 01.07.2013 по справі 914/1892/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.13 р. Справа № 914/1892/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Інк-Сервіс плюс», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Домен-Друк», м. Львів

про стягнення 265 901,00 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Крумшин М.М. - представник за довіреністю №2 від 05.09.2012р.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Інк-Сервіс плюс» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домен-Друк» про стягнення заборгованості 265 901,00 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2013 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 03.06.2013р. З підстав, зазначених в ухвалі суду від 03.06.2013р. розгляд справи відкладено на 01.07.2013р.

В судове засідання позивач явку повноважного представника не забезпечив, 27.06.2013р. подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання.

Крім цього, 27.06.2013р. від позивача надійшла заява (вх.№25081) про зменшення позовних вимог на суму основної заборгованості 30 000,00 грн. (оплата відповідачем 02.04.2013р. на 25 000,00 грн. та 28.05.2013р. на 5 000,00), що підтверджується матеріалами справи. Просить стягнути за поставлену продукцію 113 457,18 грн. Також, здійснивши перерахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, просить стягнути 11 160,09 грн. - пені, 7 835,04 грн. 3% річних та 1 482,93 грн. інфляційних втрат.

27.06.2013р. позивач подав заяву (вх.№25083/13) про повернення надмірно сплаченого судового збору, у зв'язку зменшенням позовних вимог.

Позивач супровідним листом вих.№1 від 28.05.2013р. (вх.№19246/13від 28.05.2013р.) та супровідним листом вих.№3 від 20.06.2013р. (вх..№25084/13 від 27.06.2013р.) скерував оригінали документів для огляду в судовому засіданні та копії до матеріалів справи.

В судове засідання відповідач явку повноважного представника забезпечив, подав відзив вх.№25145/13 від 01.07.2013р. на позовну заяву, також, подав заяву, в якій визнає зменшенні позовні вимоги в сумі 113 457,18 грн. основного боргу та із перерахунком штрафних санкцій , здійснених позивачем погоджується.

У судовому засіданні 01.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

10.06.2010р. між ТзОВ «Інк-Сервіс плюс» (продавець за договором, позивач у справі) та ТзОВ «Домен-Друк» (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки № 2010/04 (далі за текстом - договір).

Згідно п.1.1. договору продавець (позивач) зобов'язується передати у встановлені строки товар партіями, в асортименті й у кількості, що встановлені у видаткових накладних, у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну суму грошей.

Асортимент, кількість та ціна конкретної партії товару, що є предметом договору, погоджується сторонами на кожну партію окремо та визначаються сторонами у видаткових накладних. Погодження ціни, асортименту та кількості товару відображується в накладних, які одночасно є і доказами факту відвантаження товару. товару, одиниці виміру, кількість та ціна вказується у супровідних документах (накладних) на кожну партію товару (п.п.1.3.,1.4 договору).

Відповідно до п.5.4.договору розрахунки за відвантажений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100 (сто) % вартості отриманої покупцем партії товару, з відстроченням платежу, але не більше ніж на 45 (сорок п'ять)календарних днів з моменту отримання покупцем відповідної партії товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було поставлено продукції на загальну вартість 531 983,46 грн., що підтверджується, видатковими накладними та довіреностями ТзОВ «Домен-Друк» на отримання (копії в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні), підписані сторонами та скріплені печатками без жодних застережень.

Однак відповідач повністю свої зобов'язання за договором не виконав, частково здійснив оплату за поставлений товар в сумі 418 526,28 грн., що підтверджується довідками банку та платіжним дорученням № 7351 від 28.05.2013р., підтримується позивачем та не заперечується відповідачем. У зв'язку з чим, в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 113 457,18 грн., з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№25081/13), що визнається відповідачем (заява вх.№25385/13).

З метою врегулювання спору у досудовому порядку, позивач 21.02.2013р. надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості у розмірі 143 457, 18 грн. протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги. Після отримання вимоги, відповідач 02.04.2013р. сплатив 25 000,00 грн. та після порушення провадження 28.05.2013р. 5 000,00 грн., які враховані в заяві про зменшення позовних вимог.

Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати придбаного товару за договором не виконав, у зв'язку з чим позивач згідно п.6.1. та п.6.2. договору нарахував відповідачу пеню в сумі 11 160,09 грн., інфляційні втрати в сумі 1 482,93 грн. та 3 % річних в сумі 7 835,04 грн., згідно розрахунку поданого до заяви про зменшення позовних вимог, які не заперечуються відповідачем.

Доказів погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу (поставки) в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари)в сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №-2010/04 від 10.06.2010р., що зокрема, вбачається з видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, підписаних сторонами та скріпленими печатками, без жодних застережень. В судовому засіданні відповідачем визнано позовні вимоги, що підтверджується заявою щодо позовних вимог вх.№25385/13 від 01.07.2013р. Тому з врахування статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 113 457,18 грн. заборгованості по оплаті за отриманий товар, оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що за порушення строку розрахунку по даному договорі, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несплаченої суми.

Суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення пеня в сумі 11 160,09 грн. нарахована правомірно позивачем і визнана відповідачем, підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних, встановив, що 7 835,04 грн. заявлених позивачем підлягає стягненню, в межах заявлених позовних вимогах, з відповідача на користь позивача (розрахунок в матеріалах справи) та визнається відповідачем.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то, відповідно до Інформаційного листа від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97р. ).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат, встановив, що підлягають стягненню 1 482,93 грн. інфляційних втрат заявлених позивачем, в межах заявлених позовних вимогах що визнаються відповідачем.

Згідно з статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п.3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Крім того, в силу положень пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог, а тому сума судового збору сплаченого згідно платіжного доручення № 198 від 14.05.2013р. в розмірі 2 639,32 грн. грн. повертається позивачу.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 179, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 526, 610-612, 625, 626, 629, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домен-Друк» (79020, Львівська область, місто Львів, вулиця Під Голоском, будинок 27; ідентифікаційний код юридичної особи 33562775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інк-Сервіс плюс» (04074, м. Київ, вулиця Коноплянська, будинок 12; ідентифікаційний код юридичної особи 36871924) 113 457,18 грн. - заборгованість за поставлену продукцію, 11 160,09 грн. - пені, 7 835,04 грн. - 3% річних, 1 482,93 грн. - інфляційних втрат та 2 678,70 грн. витрати по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Інк-Сервіс плюс» (04074, м. Київ, вулиця Коноплянська, будинок 12; ідентифікаційний код юридичної особи 36871924) 2 639,32 грн. зайво сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 198 від 14.05.2013р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 04.07.2013 року.

Суддя Коссак С.М.