Ухвала

від 04.07.2013 по справі 901/1901/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 901/1901/12

Провадження № 22ц/779/1015/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Шишко О.А.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів Матківського Р.Й, Фединяка В.Д.

секретаря Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного договору за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Богородчанського районного суду від 31 січня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ПАТ «Банк Форум» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного договору.

Рішенням Богородчанського районного суду від 31 січня 2013 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Форум» 587 120,56 грн. заборгованості за кредитним договором та 3219,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

На дане рішення представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд безпідставно стягнув із ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №11/08/14-СL від 25.01.2008 року, укладеним між АКБ «Форум» та ОСОБА_3 При цьому не взято до уваги, що будь-яких доказів, які б засвідчували право вимоги ПАТ «Банк Форум» по даному кредитному договору не представлено.

Також необґрунтованим є висновок суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову. Так судом не взято до уваги, що у порушення вимог ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у спірному договорі не зазначено детальний розпис загальної вартості для споживача, дату видачі кредиту. Крім того, спірний договір не містить умов щодо сукупної вартості кредиту, розміру процентів, порядку їх сплати, за умови відсутності додатку до договору з графіком погашення кредиту. Посилання суду на додаток 1 до кредитного договору, як на графік погашення кредиту є помилковим, оскільки це є графіком зменшення ліміту кредитування. Таким чином, укладення договору здійснено з використанням нечесної підприємницької практики, що відповідно до вимог ч.ч.1,6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» є підставою для визнання його недійсним. Також поза увагою суду залишилась і та обставина, що в порушення п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 банк не надав ОСОБА_3 в письмовій формі повної інформації про орієнтовну сукупність вартості кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору.

Крім того, помилковим є висновок суду щодо укладення спірного договору уповноваженою особою, оскільки в порушення вимог ч.1 ст. 246 ЦК України довіреність від 09.01.2007 року не скріплена печаткою АКБ «Форум».

З цих підстав просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову банку відмовити, зустрічний позов задовольнити.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з наведених в ній мотивів.

Представник ПАТ «Банк Форум» доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ, суд першої інстанції виходив з того, що згідно договору, укладеного 25.01.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_3, останній отримав кредит в сумі 400 000,00 грн., зі сплатою відповідних процентів за користування кредитними коштами, який зобов'язувався повернути разом із відсотками. Однак відповідач умови договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, що відповідно до умов укладеного договору є підставою для стягнення заборгованості. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд виходив з того, що кредитний договір відповідає вимогам, які встановленні для чинності правочину.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору №11/08/14-СL, укладеного 25 січня 2008р. між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_3 останній отримав кредит в сумі 400 000,00 грн. строком до 19 січня 2018 р. зі сплатою відсотків у розмірі 16 % за користування кредитними коштами (а.с.4-6).

Для забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 25 січня 2008 року між сторонами укладено іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_3 надав в іпотеку домоволодіння №5, що знаходиться по вул. Паркова, смт. Богородчани Івано-Франківської області та земельну ділянку, кадастровий номер 2620455100:01:001:0125, загальною площею 0,1500 га для обслуговування даного домоволодіння (а.с.7-8).

Відповідно до ст.ст. 526,1048, 1049,1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти.

Встановлено, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 20 серпня 2012 р. допустив заборгованість перед ПАТ «Банк Форум» в розмірі 587 120,56 грн. З них: поточна заборгованість за основною сумою кредиту - 244 600,00 грн., прострочена заборгованість за основною сумою кредиту - 155 266,23 грн., поточна заборгованість по процентах - 8 740,24 грн., прострочена сума нарахованих процентів - 140 994,78 грн. (а.с.9). Розмір вказаної заборгованості відповідачем не оспорювався. Не спростований він і у апеляційному суді.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Банк Форум» про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

Твердження апелянта щодо відсутності в позивача права вимоги є надуманим, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що позивач є правонаступником АКБ «Форум».

Обґрунтованим є також і висновок суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. При цьому, згідно ч. 1 ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставами визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є включення у договори з споживачем умов, які є несправедливими, тобто таких, що всупереч принципу добросовісності мають наслідком дисбаланс договірних прав та обов'язків між сторонами.

Права споживача в разі отримання ним продукції в кредит передбачені ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту, варіанти повернення кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, взаємні права та обов'язки сторін детально визначені у кредитному договорі. Підписанням кредитного договору, ОСОБА_3 погодився зі всіма умовами даного правочину і прийняв на себе зобов'язання щодо його виконання.

Не заслуговують на увагу також і доводи апелянта щодо укладення оспорюваного договору в результаті нечесної підприємницької практики.

При цьому суд правильно виходив з положень ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» ,згідно якої підприємницька практика вважається нечесною, якщо вводить споживача в оману, зокрема стосовно ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг та що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Жодних обставин, стосовно яких ОСОБА_3 введено в оману при укладенні договору, а також стосовно яких його вибір був не свідомим, ні ним, ні його представником як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не наведено.

В ході розгляду справи також встановлено, що оспорюваний договір укладено представником банку, що є повноважною особою згідно довіреності (а.с. 49), тому відповідно відсутня і вказана ОСОБА_3 обставина для визнання недійсним договору. Оцінюючи наявні у справі докази, судова колегія вважає, що, розглядаючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, ухвалив рішення по суті позовних вимог з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити, а рішення Богородчанського районного суду від 31 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк