Вирок

від 21.05.2013 по справі 2607/13959/12

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/13959/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого-судді - Швиденко В.А.,

при секретарі - Мацюк М.В.,

за участю прокурора - Кокошка О.В.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Коростишів Житомирської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, учасника бойових дій, маючого державну нагороду «Захиснику вітчизни», працюючого директором ТОВ «КЛИМ К», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 в березні 2011 року, точного дня та часу досудовим слідством не встановлено, маючи умисел, спрямований на складання і видачу завідомо неправдивого документу, будучи відповідно до Наказу ТОВ «КЛИМ К» № 01-10/7 від 16.12.2010 року службовою особою - генеральним директором ТОВ «КЛИМ К», з метою отримання кредитних коштів на суму 800 000 гривень шляхом оформлення кредиту на ТОВ «КЛИМ К» в ПАТ «ЕРДЕ БАНК», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного/Ігорівська 10/ 5а, для поповнення оборотних коштів ТОВ «КЛИМ К» в приміщенні офісу № 310 ТОВ «КЛИМ К», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Мира 4, самостійно склав офіційний завідомо неправдивий документ - довідку за вихідним № 5 від 09.03.20011 року, в яку вніс завідомо неправдиві відомості, що у власності ТОВ «КЛИМ К», станом на 09.03.2011 року, є майно - пшениця озима (фураж), загальною балансовою вартістю 1 103 847 гривень 83 копійок, що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, і щодо якого належним органом управління ТОВ «КЛИМ К», згідно протоколу № 5 від 01.03.2011 року, прийнято рішення про передачу вищевказаного майна в заставу, завірив її своїм підписом та печаткою ТОВ «КЛИМ К».

Далі, в цей же день, точного дня та часу досудовим слідством не встановлено, підсудний ОСОБА_2, продовжуючи здійснювати свої злочинні наміри, спрямовані на складання і видачу завідомо неправдивого документу, будучи, відповідно до Наказу ТОВ «КЛИМ К» № 01-10/7 від 16.12.2010 року, службовою особою - генеральним директором ТОВ «КЛИМ К», з метою отримання кредитних коштів на суму 800 000 гривень, шляхом оформлення кредиту на ТОВ «КЛИМ К» в ПАТ «ЕРДЕ БАНК», який розташований за адресою: м. Київ, по вул. Петра Сагайдачного/Ігорівська 10/5а, для поповнення оборотних коштів ТОВ «КЛИМ К», в приміщенні офісу ТОВ «КЛИМ К», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Мира 4, офіс № 310, самостійно підробив офіційний завідомо неправдивий документ - договір № 20/01 складського зберігання зерна, в який вніс завідомо неправдиві відомості, що між ТОВ «КЛИМ К» та ТОВ «Тік 13» укладено договір складського зберігання, завірив його своїм підписом та печаткою ТОВ «КЛИМ К», підробив підпис директора ТОВ «Тік 13» ОСОБА_4 та відтиск печатки ТОВ «Тік 13».

Згідно довідки ТОВ «Тік 13» за вихідним № 5 від 17.07.2012 року, протягом 2011-2012 років договір складського зберігання зерна не складався між ТОВ «Тік 13» (Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички) та ТОВ «КЛИМ К» і ніяке зерно на зберіганні не знаходиться і ніколи на зберігання не передавалось.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛИМ К», код ЄДРПОУ 36971533, зареєстроване Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 01.04.2010 року, має юридичну адресу: м. Київ, Дніпровський район, вул. Азербайджанська, буд.8-А, фактичну адресу: м. Київ, проспект Мира 4, офіс № 310.

Згідно п.1 Статуту товариства, зареєстрованого 01.04.2010 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією, ТОВ «КЛИМ К» є господарським товариством, створене відповідно до Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та інших законодавчих актів.

Відповідно до п. 2 вказаного Статуту, метою діяльністю товариства є тримання прибутку шляхом здійснення виробництва, торговельної посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності та всіх видів підприємницької діяльності, прямо і виключено не заборонених законодавством України, а також отримання прибутку та його подальшого розподілу між учасниками. Основними видами діяльності товариства є: посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; виробництво меблів; оброблення декоративного будівельного каменю; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; здавання в оренду власного нерухомого майна.

Згідно п. 1.4. засновниками товариства є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Згідно наказу ТОВ «КЛИМ К» № 01-07/2 від 01.07.2010 року директором товариства призначено ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно наказу ТОВ «КЛИМ К» № 01-10/7 від 16.12.2010 року генеральним директором товариства призначено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7.

В березні 2011 року у учасника ТОВ «КЛИМ К» ОСОБА_2, який був службовою особою суб'єкта господарської діяльності, виник умисел на надання завідомо неправдивої інформації до ПАТ «ЕРДЕ БАНК» в м. Києві, з метою отримання кредитних коштів на суму 800 000 гривень для поповнення обігових коштів.

Так, в перших числах березня 2011 року, засновник та генеральний директор ТОВ «КЛИМ К» ОСОБА_2 звернувся із заявою на отримання кредиту до ПАТ «ЕРДЕ БАНК», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного/Ігорівська: 10/5а, та надав документи, які містили завідомо неправдиву інформацію щодо наявності у ТОВ «КЛИМ К» майна, заявленого у якості предмета іпотечного договору під кредит, а також його зберігання за певною адресою, а саме, довідку ТОВ «КЛИМ К» за вихідним №5 від 09.03.2011 року, згідно якої у власності ТОВ «Клим К» станом на 09.03.2011 року є майно - пшениця озима (фураж), загальною балансовою вартістю 1 103 847 гривень 83 копійок, що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички; підроблений договір № 20/01 складського зберігання зерна, згідно якого між ТОВ «КЛИМ К» та ТОВ «Тік 13» укладено договір складського зберігання щодо зберігання зерна ТОВ «КЛИМ К» на території ТОВ «Тік 13» за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички.

29.03.2011 року, ОСОБА_6, з метою отримання кредитних коштів на суму 800 000 гривень шляхом оформлення кредиту на ТОВ «КЛИМ К» у ПАТ «ЕРДЕ БАНК», який розташований за адресою: м. Київ, по вул. Петра Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а, в присутності та на прохання ОСОБА_2 уклав договір зростання (договір про надання овердрафту) № 53/11-ОВ.

Відповідно до вищезазначеного договору банк надавав позичальнику грошові кошти у сумі 800 000 гривень, позичальник був зобов'язаний в термін до 28.03.2012 року повернути отримані кошти та нараховані відсотки.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 53/11-ОВ від 29.03.2011 року був укладений договір застави товарів в обороті від 29.03.2012 року, де в якості застави виступили товари в обороті, а саме, пшениця у кількості 500 тон.

Однак, 28.03.2012 року заборгованість ТОВ «КЛИМ К» перед ПАТ «ЕРДЕ БАНК» не була погашена, а в ході виїзної перевірки заставного майна за адресою, вказаною у п. 1.4. договору застави, а саме: Київська область, Переяслав-Хмельницький р-н, с. Дівички, співробітники відділу заставного майна департаменту безпеки ПАТ «ЕРДЕ БАНК» виявили відсутність заставного майна, що позбавило банківську установу звернути стягнення на нього з метою повернення переданих за договором коштів та відсотків у сумі 891 147 гривень, що у двісті п'ятдесят та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно довідки ТОВ «Тік 13» за вихідним № 5 від 17.07.2012 року, протягом 2011-2012 років договір складського зберігання зерна не складався між ТОВ «Тік 13» (Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички) та ТОВ «Клим К» і ніяке зерно на зберіганні не знаходиться і ніколи на зберігання не передавалось.

Таким чином, злочинними діями ОСОБА_2 ПАТ «ЕРДЕ БАНК» завдано великої матеріальної шкоди.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і показав, що він, будучи співзасновником товариства, займав посаду генерального директора ТОВ «КЛИМ К». Щоб оформити кредит на ТОВ «КЛИМ К» в ПАТ «ЕРДЕ БАНК» на суму 800 000 грн. він самостійно склав довідку, в яку вніс завідомо неправдиві відомості, що у власності ТОВ «КЛИМ К», станом на 09.03.2011 року, є майно - пшениця озима (фураж), загальною балансовою вартістю 1 103 847 грн. 83 коп., що знаходиться за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, і щодо якого належним органом управління ТОВ «КЛИМ К», згідно протоколу № 5 від 01.03.2011 року, прийнято рішення про передачу вищевказаного майна в заставу, завірив її своїм підписом та печаткою ТОВ «КЛИМ К». Цього ж дня ним було підроблено з цією ж метою інший документ - договір складського зберігання зерна, в який вніс завідомо неправдиві відомості, що між ТОВ «КЛИМ К» та ТОВ «Тік 13» укладено договір складського зберігання, завірив його своїм підписом та печаткою ТОВ «КЛИМ К», підробив підпис директора ТОВ «Тік 13» ОСОБА_4 та відтиск печатки ТОВ «Тік 13». В подальшому він звернувся до ПАТ «ЕРДЕ БАНК» в м. Києві з заявою на отримання кредиту та надав вище вказані підроблені документи. Банк надав грошові кошти у сумі 800 000 грн., які необхідно було повернути разом з нарахованими відсотками до 28.03.2012 року. Гроші були витрачені на закупівлю зернових. До листопада 2011 року товариство погашало проценти по кредиту, однак в зв'язку з проблемами у веденні бізнесу, підприємство збанкрутіло, тому утворена заборгованість не була погашена у встановлений термін. Він визнає, що своїми діями спричинив матеріальну шкоду в сумі 891 147 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України 1960 року суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що підсудний ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились в службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України.

Суд встановив, що підсудний ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у наданні громадянином - засновником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банкам з метою отримання кредитів у разі відсутності ознак злочину проти власності, якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 222 КК України.

Обираючи покарання підсудному суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, правило ч. 2 ст. 53 КК України при призначенні покарання за ч. 2 ст. 222 КК України, те, що вказані злочини відноситься до категорії середньої тяжкості, особу підсудного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Окрім цього, керуючись ч. 2 ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає те, що він є учасником бойових дій та має державну нагороду «Захиснику вітчизни», якою він нагороджений згідно указу Президента України від 14.10.1999 року, наявність у нього на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку вчинених злочинів, наявність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність будь-яких обтяжуючих покарання обставин, його поведінку в суді, яка свідчить про щире каяття, переживання за скоєне, суд приходить до висновку про необхідність засудження підсудного ОСОБА_8 до покарання у виді штрафу.

У зв'язку із наявністю декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, суд вважає за можливе відповідно до ст. 69 КК України призначити йому основне покарання, передбачене ч. 2 ст. 222 КК України у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини цього кодексу, при цьому, зважаючи на те, що при призначенні покарання за ч. 2 ст. 222 КК України судом застосовується правило ч. 2 ст. 53 КК України, відповідно до якого, за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян, розмір штрафу, що призначається судом не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією частини статті Особливої частини цього кодексу, суд прийшов до висновку про призначення покарання за вказаною статтею КК України у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий за розмір майнової шкоди, завданої злочином, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України підлягає самостійному виконанню.

З врахуванням конкретних обставин справи, враховуючи те, що ОСОБА_2 щиро кається та переживає за скоєне, запевняє, що більше ніколи злочинів скоювати не буде, зробив для себе належні висновки, його поведінка в суді свідчить про те, що він не є особою, яка стала на злочинний шлях, зважаючи на наявність декількох обставин, що пом'якшують його покарання, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 366 КК України до покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки на думку суду, виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без реального відбування покарання, та є достатнім для досягнення цілей кримінального покарання та таким, що відповідає засадам справедливості.

З врахуванням характеру вчиненого злочину, ступеню тяжкості, суд вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України 1960 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України 1960 року, суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 222 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції закону на час вчинення злочину) і призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 222 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі тридцяти дев'яти тисяч триста п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 668 360 (шістсот шістдесят вісім тисяч триста шістдесят) грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності строком на один рік;

за ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції закону на час вчинення злочину) у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності строком на один рік шість місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 72 КК України, остаточно призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі, як основного покарання, штрафу у розмірі тридцяти дев'яти тисяч триста п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 668 360 (шістсот шістдесят вісім тисяч триста шістдесят) грн., як основного покарання, який підлягає самостійному виконанню, а також, шляхом поглинення менш суворого додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності, більш суворим покаранням такого виду, призначити додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності строком на один рік шість місяців.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку один рік шість місяців, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

Згідно п. 2, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі - документи кредитної справи - зберігати в матеріалах справи.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя В. А. Швиденко