Постанова

від 10.06.2013 по справі 2а-3740/09/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2013 р. м. Київ К-24168/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника позивача Солтиса Т.П.

відповідача Приходька О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного акціонерного товариства «БРВ «Київ»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2009

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010

у справі №2а-3740/09/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства «БРВ Київ»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.09.2009 позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 30.03.2009 №0014711501/0 в частині донарахованого податкового зобов'язання на суму 3191959,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.09.2009 в частині задоволення позову скасовано, постановлено нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті постанову суду залишено без змін.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції повністю, а першої інстанції в частині відмови в позові та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності позивача з метою виявлення арифметичних та методологічних помилок у поданих податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 11 місяців 2008 року та за 2008 рік, за результатами якої складено акт №4071/151-32243798 від 30.03.2009.

За висновками акта перевірки в поданій позивачем у декларації за 2008 рік невірно заповнено рядок 15 (сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року), що призвело до виникнення переплати по особовому рахунку позивача в сумі 3191959,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2009 №0014711501/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 3351557,00 грн., у т.ч. 3191959,00 грн6. основного платежу та 159598,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було подано до податкового органу Декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2008 року, рядки якої були заповнені наступним чином: рядок 14 «податкове зобов'язання» - 3191959,00 грн.; рядок 15 «сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року» - 2283464,00 грн.; рядок 16 «сума надміру сплаченого податку минулих податкових періодів» (переплата станом на 01.01.2008) - 0,00 грн.; рядок 17 (14-15-16) «сума податку до сплати»- 908495,00 грн.

13.12.2008 була подана Декларація з податку на прибуток підприємств за 11 місяців 2008 року, рядки якої було заповнено наступним чином: рядок 14 «податкове зобов'язання» - 0,00 грн.; рядок 15 «сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року» - 3191959,00 грн.; рядок 16 «сума надміру сплаченого податку минулих податкових періодів» - 0,00 грн.; рядок 17 (14-15-16) «сума податку до сплати» - 0,00 грн.

03.02.2009 подано Декларацію з податку на прибуток за 2008 рік, рядки якої були заповнені наступним чином: рядок 14 «податкове зобов'язання» - 0,00 грн.; рядок 15 «сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року» - 3191959,00 грн.; рядок 16 «сума надміру сплаченого податку минулих податкових періодів» (переплата станом на 01.01.2008 ) - 0,00 грн.; рядок 17 (14-15-16) «сума податку до сплати» - 0,00 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181-ІІІ), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Сальдо розрахунків платника податків з бюджетом за податком, збором (обов'язковим платежем) розраховується у картках особових рахунків платників податків, які ведуться з органах державної податкової служби відповідно до вимог «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року №276 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за № 843/11123 (далі - Інструкція № 276).

Згідно з пунктами 4.1 і 4.3 розділу 4 Інструкції № 276, нарахуванню в особових рахунках платників підлягають, зокрема, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником. Нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства. Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань. При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем вчинена методологічна помилка при заповненні декларації, що не призвело до заниження зобов'язань з податку на прибуток, у зв'язку з чим відповідачем неправомірно донараховано суму основного зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині, погодився з доводами відповідача, що чинним законодавством України не передбачена форма податкового повідомлення-рішення, яка б давала можливість здійснити зменшення штучно сформованої переплати по особовому рахунку платника податків. Податкові зобов'язання платників податків обліковуються відповідачем в Автоматизованій інформаційній системі «Облік платників та платежів», у якій на даний момент на особовому рахунку позивача обліковується переплата в розмірі 3191959,00 грн., яка виникла внаслідок допущеної ним методологічної помилки, а саме, невірного заповнення рядка 15 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік. З огляду на технічні особливості ведення обліку в Автоматизованій інформаційній системі «Облік платників та платежів» списання вказаної переплати можливе лише шляхом нарахування позивачу зазначеної суми, при цьому у платника відсутній обов'язок по її сплаті, оскільки вона автоматично буде погашена за рахунок наявної на рахунку переплати.

Однак зазначені висновки суду апеляційної інстанції судова колегія вважає безпідставними, оскільки особливості ведення Автоматизованої інформаційної системи «Облік платників та платежів» з огляду на які не забезпечується відповідність її даних даним податкового обліку платника, не можуть бути підставою для донарахування податкових зобов'язань, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим та помилково скасовано судом апеляційної інстанції.

Разом з тим, суд першої інстанції погодився з визначенням позивачу штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ. На думку суду першої інстанції зазначений штраф, є «пільговим», тобто те саме, що самоштраф за п. 17.2 ст. 17 цього Закону при самостійному виявленні платником податків недоплати за вже поданою декларацією, однак, накладається податковим органом.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки відповідно до пп.17.1.4 п.17.4 ст.17 Закону №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Визначення податкового зобов'язання контролюючим органом відповідно до пп.4.2.2 (в) п.4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ відбувається у разі, коли контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

З огляду на не підтвердження висновків відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток внаслідок допущеної методологічної помилки при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за 2008 рік, відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій на підставі пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ.

Враховуючи, що обставини справи встановлені повно і правильно, але їм дана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія доходить висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 229 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «БРВ «Київ» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2010 скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 30.03.2009 №0014711501/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «БРВ «Київ» (м.Київ, вул.Сурикова, 3, код ЄДРПОУ 32243798) судові витрати в розмірі 9 (Дев'ять) гривень 20 коп.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров