Рішення

від 03.07.2013 по справі 654/2412/13-ц

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/2412/13-ц

Провадження № 2/654/717/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2013 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області

у складі головуючої судді - Францішко Ю.В.,

при секретарі - Терещенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи тим, що земельна ділянка за кадастровим номером 6522384300:02:065:0223 площею 0,0894 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 перебувала у власності територіальної громади Новофедорівської сільської ради. Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.09.2008 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та за ним визнано право власності на вищевказану земельну ділянку. Крім того, зобов'язано Новофедорівську сільську раду і Голопристанський відділ земельних ресурсів зареєструвати право власності відповідача. Дане рішення суду було виконано в повному обсязі та за відповідачем зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку. Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 19.04.2011 року було скасовано рішення Голопристанського районного суду та постановлено нове, яким у задоволенні позовних вимогах ОСОБА_2 було відмовлено. Таким чином, у зв'язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції відпала підстава, на якій відповідач набув право власності на об'єкт нерухомості. Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 27.06.2012 року дану земельну ділянку витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивача. За період з дати скасування рішення суду спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 14.10.2008 року ОСОБА_3, який в свою чергу продав земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі відплатного договору від 01.12.2008 року. Відповідач на підставі заяви поділив спірну ділянку на дві частини та отримав державні акти на право власності на ділянку площею 0,0447 га за кадастровим номером № 6522384300:02:065:0223 поділена на дві частини, одна з яких площею 0,0900 га, кадастровий номер 6522384300:02:001:0042 та площею 0,0447 га за кадастровим номером №6522384300:02:001:0043. Таким чином, позивач вважає, що майно, яке є власністю територіальної громади Новофедорівської сільської ради було відчужене неналежним власником іншій особі за відплатним договором. Посилаючись на ст.ст. 387, 1212 ЦК України просив суд витребувати вищевказані земельні ділянки за із незаконного володіння відповідача.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав та вказав, що його довірителька є власником земельної ділянки загальною площею 0,0894 га, розташованої по АДРЕСА_1. Дану земельну ділянку відповідачка придбала 01.12.2008 року на підставі договору купівлі-продажу укладеного із ОСОБА_3 При оформлені даного правочину були дотриманні всі вимоги чинного законодавства. На момент укладання договору відчуження рішення Голопристанського районного суду від 10.09.2008 року було чинним та не скасованим, в зв'язку з чим, його попередній власник мав права на власний розсуд розпоряджатися своїм майно, в тому числі і укладати угоди з купівлі-продажу. Тому посилання позивача на ст. 387 ЦК України є хибним, оскільки відповідач заволодів ділянкою і користується нею на законних підставах - згідно відчуження, який не визнавався недійсним та є чинним. Крім того, при купівлі майна він не знав та не міг знати про те, що майно відчужується особою, яка не має на це права, тобто він є добросовісним набувачем. Випадки витребування майна від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника поза його волею. Однак, така обставина в судовому засіданні не встановлена та сільською радою не доведена. Посилання позивача на ту обставину, що майно вибуло з власності не за його волею є безпідставним, оскільки під час судового процесу, який відбувався в вересні 2008 року територіальна громада Новофедорівської сільської ради в особі представника позовні вимоги визнавала та не заперечувала проти визнання права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 Рішенням суду було захищене її порушене право. У випадку не створювання їй сільською радою перешкод в отримані земельної ділянки вона би до суду не зверталася. З вищевикладених підстав, позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відділу Держземагенства у Голопристанському районі Херсонської області Головного управління Держземагенства у Херсоснької області в судове засідання з'явився, при вирішенні вказаного питання поклався на розсуд суду.

Заслухавши з»явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.09.2008 року визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0894 га, кадастровий номер №6522384300:02:065:0223, розташовану по АДРЕСА_1.

Підставою для визнання права власності за ОСОБА_2 стало те, що остання у своїй власності має житлове приміщення літ. «Б», розташоване АДРЕСА_1 і до теперішнього часу не скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.09.2008 року Новофедорівська сільська рада не оскаржувала та воно набрало законної сили.

14 жовтня 2008 року ОСОБА_2 реалізувала своє право власності та відчужила спірний об'єкт нерухомості ОСОБА_3, згідно договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за №2714.

На підставі вказано договору ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 10.11.2008 року, серії ЯД №949899.

01 грудня 2008 року ОСОБА_3 відчужив спірну земельну ділянку гр. ОСОБА_1, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №5762.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2011 року за апеляційною скаргою заступника прокурора Голопристанського району Херсонської області, рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 вересня 2008 року було скасоване та постановлено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач заявив віндикаційний позов на підставі ст. 387 ЦК, яка передбачає, що власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом.

З наведеної норми матеріального права, відповідачем, за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, на який посилається позивач в своєму позові вказано, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину шляхом подання віндикаційного позову.

З огляду на зміст даної постанови Пленуму Верховного Суду України, на думку суду, має просліджуватись зв'язок між особою, правочин з яким визнано недійсним та останнім набувачем.

Однак, матеріалами справи встановлено, що спірне майно належало на праві власності ОСОБА_2 не на підставі одного з недійсних правочинів, який було вчинено сторонами спору або третіми особами, а згідно рішення Голопристанського суду Херсонської області від 10.09.2008 року, яке за своєю природою є актом правосуддя, а не правочином.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 реалізував своє суб'єктивне право та відчужив земельну ділянку іншій особі - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 14.10.2008 року, а останній в свою чергу відчужив майно ОСОБА_1

На підставі заяви ОСОБА_1 від 14.04.2011 року виконано поділ спірної земельної ділянки на дві частини, одній з яких площею 0,0900 га, присвоєно кадастровий номер 6522384300:02:001:0042, а іншій - площею 0,0447 га кадастровий номер №6522384300:02:001:0043.

В судовому засіданні встановлено, що під час оформлення правочину були дотримані всі вимоги чинного законодавства, а саме: зміст правочину не суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особи, яка вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину є вільним і відповідає його внутрішній волі; правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; договір посвідчений нотаріально, нотаріусом було перевірено повноваження сторін та правовстановлюючі документи продавця.

Вказаний договір відчуження на сьогоднішній день не скасований та є чинним, під час його укладання покупець не знав та не міг знати про те, що у майбутньому право власності у першого продавця майна буде скасоване, а також те, що купляється майно в особи, якій не належить право його відчуження, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 являється добросовісним набувачем.

В силу ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у певних випадках.

Частиною 1 ст.388 ЦК України передбачено, що випадки витребування майна від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

В судовому засіданні встановлено, що спірна земельна ділянка належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 вересня 2008 року та яке було чинне на момент посвідчення договорів купівлі-продажу.

Як вбачається з даного рішення суду, в судовому засіданні представник Новофедорівської сільської ради позов визнавав та не заперечував проти його задоволення. Тобто, земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади з волі сільської ради, оскільки не бажаючи цього, остання мала змогу не визнавати заявлений позов, надавати заперечення, обґрунтовуючи безпідставність вимог позивачів та не бажання відчужувати земельну ділянку, або скористатися хоча б правом на оскарження судового рішення.

Вказані дії сільською радою зроблені не були, рішення суду набрало законної сили, сільською радою воно було виконане, а тому вважати, що предмет спору вибув з володіння позивача не з його волі, не має підстав.

Частина 1 ст. 347 ЦК України надає можливість особі, яка є власником майна, відмовитись від права власності на це майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про відмову від права власності.

Таким чином, на думку суду, сільською радою були вчиненні дії, які свідчать, що майно вибуває з їхньої власності за їх волею.

Крім того, апеляційна скарга на рішення Голопристанського районного суду була подана не сільською радою, яка на сьогоднішній день вважає, що майно вибуло з їхнього володіння незаконно, а прокуратурою і то, аж через три роки після набрання рішення законної сили.

Починаючи з вересня 2008 року і до червня 2012 року, сільською радою будь-яких дій щодо повернення майна або його витребування із чужого незаконного володіння, яке, якщо сільрада дійсно так вважала, вибуло поза їх волею, не здійснювалися, будь-яких претензій щодо визнання права власності за відповідачем на земельну ділянку не виказувала.

Крім того, суд вважає за необхідне відмітити, що після придбання земельної ділянки ОСОБА_4, звертався до Новофедорівської сільської ради за дозволом на забудову даної земельної ділянки.

Так, рішенням виконкому Новофедорівської сільської ради від 24.12.2008 року за №174 було надано ОСОБА_1 дозвіл будівництво житлового будинку та господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1.

Пізніше, виконком сільської ради прийняв рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проектної документації.

Інспекцією ДАБК у Херсонській області відповідачу було видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 15.06.2011 року, а 18 грудня 2012 року інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

15.01.2013 року відповідачці було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок.

Отже, вказаними діями сільська ради визнавала за відповідачкою право власності на земельну ділянку, надававши останній можливість здійснювати будівництво об'єктів нерухомості.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.11, 388 ЦК України, ст.ст. 10,60, 154, 179, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу подано не було подано.

Суддя: Ю. В. Францішко