cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" липня 2013 р. Справа № 915/1069/13
м. Миколаїв
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАСТИК ЯРД» (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8), код 36270720
про: стягнення 117698 грн. 73 коп.
суддя В.Д. Фролов
за участю представників сторін
від позивача: Константинов В.В.- керівник
від відповідача: представник не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Компанія «Лідер» (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Пластик Ярд» (далі-Відповідач) про стягнення з останнього грошових коштів в сумі 117698 грн. 73 коп., з яких: 98098 грн. 78 коп. - основний борг; 7926 грн. 38 коп. - 3% річних; 11673 грн. 57 коп. - інфляційні витрати, а також відшкодування коштів на оплату позовної заяви судовим збором в сумі 2353 грн. 97 коп., посилаючись на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Проте, від нього до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому він позовні вимоги визнав в частинні стягнення основного боргу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:
Між ТОВ «Компанія «Лідер» та ТОВ «Пластик Ярд» протягом 2010 року на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, здійснювалась поставка товару.
З 15.07.2010 р. по 21.08.2010 р. Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 103608 грн. 78 коп. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема: видатковою накладною № РН-426 від 15.07.2010 р. на суму 11956 грн. 27 коп., довіреністю ПЯ № 31/1 від 05.07.2010 р.; видатковою накладною № РН-451 від 28.07.2010 р. на суму 6653 грн. 90 коп., довіреністю ПЯ № 34/1 від 28.07.2010 р.; видатковою накладною № РН-457 від 29.07.2010 р. на суму 49655 грн. 71 коп., довіреністю ПЯ № 36 від 29.07.2010 р.; видатковою накладною № РН-514 від 21.08.2010 р. на суму 35342 грн. 90 коп., довіреністю ПЯ №38/1 від 21.08.2010 р.
На оплату вартості поставленого товару Позивачем виставлені Відповідачу рахунки: рахунок - фактура № СФ-781 від 15.07.2010 р., рахунок - фактура № СФ-831 від 28.07.2010 р., рахунок -фактура № СФ-837 від 29.07.2010 р., рахунок фактура № СФ-954 від 21.08.2010 р.
Проте, Відповідачем не своєчасно та не в повному обсязі оплачувався товар. Так, Відповідач сплатив грошові кошти за поставлений товар по видатковій накладній № РН-426 від 15.07.2010 р. у сумі 510 грн., № РН-451 від 28.07.2010 р. у сумі 6653 грн. 90 коп. Видаткові накладні № РН -457 від 29.07.2010 р. та № РН-514 від 21.08.2010 р. Відповідачем взагалі не оплачено.
Факт часткової оплати Відповідачем поставленого товару підтверджується банківськими виписками-реєстру платіжних документів за період з 20.11.2012 р. по 20.11.2012 р. та з 12.03.2011 р. по 12.03.2011 р. (а.с.16, 21).
Таким чином, загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 98098 грн. 78 коп.
30 листопада 2010 р. сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків, який підписано сторонами без зауважень.
Позивач 17.06.2013 року звернувся до Відповідача з претензією № 16 про перерахування заборгованості за поставлений у 2010 році товар на загальну сум 98098 грн. 78 коп. Яка одержана останнім 26.04.2013 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи Відповідача на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення. (а.с.34). Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач відповідь на претензію не надав. Позивач повторно звернувся до Відповідача з претензією № 23 від 22.05.2013 р., проте відповідь на неї не отримав.
Частиною 1 ст. 181 ГК України, передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи вищезазначене, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 98098 грн. 78 коп. є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, визнаються Відповідачем, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 7926 грн. 38 коп. (за період з 22.08.2010 р. по 27.05.2013 р. включно) та індексу інфляції в сумі 11673 грн. 57 коп. ( за період з вересня по грудень 2010 р., січень-грудень 2011 р., січень-грудень 2012 р., січень-квітень 2013 р.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю
Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.
Керуючись ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАСТИК ЯРД» (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8, код 36270720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лідер» (юридична адреса: 08154, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, 36; фактична адреса: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40), код 32393201 грошові кошти в загальній сумі 117698 (сто сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 73 коп., із яких: 98098 (дев'яносто вісім тисяч дев'яносто вісім) грн. 78 коп. - основний борг; 7926 (сім тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 38 коп. - 3 % річних, 11 673 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 57 коп. -інфляційних витрат, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2353 (дві тисячі триста п'ятдесят три) грн. 57 коп.
Суддя В.Д. Фролов
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2013 |
Оприлюднено | 08.07.2013 |
Номер документу | 32213295 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Фролов В.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні