Рішення

від 02.07.2013 по справі 910/8918/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8918/13 02.07.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Устимівський котельно-

механічний завод»

до дочірнього підприємства "Променергопрогрес"

про стягнення 1 672 045, 94 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Нестеренко Л.В. (довіреність № 4 від 07.05.2013 року)

відповідача: представник Дудік О.О. (довіреність № б/н від 25.05.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Устимівський котельно-механічний завод» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства "Променергопрогрес" 1 672 045, 94 грн., (у тому числі 1 343 925, 57 грн. - основного боргу, 11 936, 05 грн. - інфляційні втрати, 73 113, 29 грн. - 3 % річних, 108 678, 47 грн. - пеня та 134 392, 56 грн. - штрафні санкції).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 14.05.2013 року порушено провадження у справі № 910/8918/13 та призначено її розгляд на 11.06.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Подане через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Позивачем клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову суд залишив без розгляду, оскільки зазначене клопотання не підписано.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві не заперечував проти існуючої заборгованості та зазначив про відсутність фінансування з боку замовника, у зв'язку з чим просив суд надати час для врегулювання спору або підписання мирової угоди.

Враховуючи, що Позивач заперечував можливість укладення мирової угоди з Відповідачем, суд відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір № 41-11 від 26.04.2011 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати реконструювання п/к БГМ-35 та допоміжного господарства для двох котлів на ТЕЦ ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля», а останній сплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 41-11 від 26.04.2011 року вартість робіт склала 2 372 780, 53 грн.

Виконання підрядних робіт Позивачем підтверджено наданими суду актами виконаних робіт № 1 від 22.07.2011 року, № 2 від 25.07.2011 року, № 3 від 26.07.2011 року, № 4 від 27.07.2011 року, № 5 від 28.07.2011 року, № 6 від 29.07.2011 року, (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 41-11 від 26.04.2011 року на суму 2 372 780, 98 грн.

Пунктом 3.3 договору № 41-11 від 26.04.2011 року встановлено поетапний порядок оплати, зокрема, Відповідач зобов'язаний перерахувати Позивачу аванс у розмірі 516 600, 00 грн. для початку виконання робіт на протязі трьох банківських днів з моменту підписання договору, 1 856 180, 53 грн. - після підписання акта виконаних робіт на підставі виставленого рахунку на протязі трьох банківських днів.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач частково оплатив виконані роботи, заборгованість останнього склала 1 576 180, 98 грн.

Додатковою угодою № 1 від 12.12.2012 року до договору № 41-11 від 26.04.2011 року сторони доповнили його пунктом 3.4, зокрема, розрахунки між Позивачем та Відповідачем можуть бути здійснені товарно-матеріальними цінностями. Сторони домовилися, що для виконання зобов'язань Відповідача по оплаті виконаних Позивачем послуг Відповідач передає, а Позивач приймає до оплати цукор білий кристалічний у кількості 30 тонн на загальну суму 157 500, 00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що Відповідач передав, а Позивач отримав товар на загальну суму 157 500, 00 грн., на суму 74 754, 96 грн. сторони погодили в рахунок погашення заборгованості здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог.

З урахуванням вищенаведеного та часткової оплати, заборгованість Відповідача складає 1 343 925, 57 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати, а не приймати їх результати (Аналогічна позиція викладена в пункті 5 оглядового листа Вищого Господарського суду № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року).

Враховуючи вищенаведене, посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються.

Оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується матеріалами справи, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 1 343 925, 57 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині строків оплати виконаних робіт.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.2 договору № 41-11 від 26.04.2011 року за у разі затримки оплати рахунку понад встановлений термін, Позивач має право нарахувати пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожну добу затримки на суму неоплаченого в строк товару та 10 % штрафу від несплаченої в строк суми, якщо такий строк перевищує понад 90 календарних днів.

Враховуючи вищенаведене, вимоги про стягнення 108 678, 47 грн. пені за період з 14.09.2012 року по 13.03.2013 року та 134 392, 56 грн. штрафу є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 73 113, 29 грн. за період з 02.08.2011 року по 14.03.2013 року) підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 554, 70 грн. (за період з 02.08.2011 року по 14.03.2013 року, оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійснення розрахунку за спірний період. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Устимівський котельно-механічний завод» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 667 664, 59 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства"Променергопрогрес" (01034, м. Київ, вулиця Ярославів Вал, 36-38, ідентифікаційний код 21668475) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Устимівський котельно-механічний завод» (08653, Київська область, Васильківський район, с. Устимівка, вулиця Залізнична, будинок 1-А, ідентифікаційний код 35584366) 1 343 925 (один мільйон триста сорок три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 57 коп. - основного боргу, 73 113 (сімдесят три тисячі сто тринадцять) грн. 29 коп. - 3 % річних, 108 678 (сто вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 47 коп. - пеня, 134 392 (сто тридцять чотири тисячі триста дев'яносто дві) грн. 56 коп. - штраф, 7 554 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 70 коп. - інфляційні втрати та 33 353 (тридцять три тисячі триста п'ятдесят три) грн. 29 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 04.07.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.