Рішення

від 27.06.2013 по справі 917/861/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 р. Справа № 917/861/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Божківський комбікормовий завод", 38741, Полтавська область, Полтавський район, с. Божкове, вул. Заводська, 7

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець", 38770, Полтавська область, Полтавський район, с. Великий Тростянець

про стягнення 26053,94 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Переяслівець В.М.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 27.06.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 26053,94 грн. боргу за договорами купівлі-продажу № 2 від 04.04.2011 року та № 3 від 01.07.2011 року, в т.ч. 25203,68 грн. основного боргу та 850,26 грн. пені.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 36), відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Закритим акціонерним товариством "Божківський комбікормовий завод" (продавець), перейменованим у Товариство з обмеженою відповідальністю "Божківський комбікормовий завод" (позивач), та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" (відповідач, покупець) були укладені договори купівлі-продажу № 2 від 04.04.2011 року та № 3 від 01.07.2011 року (а.с. 9, 12), у відповідності до яких продавець зобов'язався продати та відвантажити, а покупець - прийняти та оплатити на викладених у договорах умовах концентрат та премікси (далі - товар) у кількості та за ціною згідно накладних (п. 1.1. договорів).

Згідно п. 7.1. вказаних договорів ці договори набувають чинності з моменту підписання і діють:

- договір № 2 від 04.04.2011 року - до 31.12.2011 року;

- договір № 3 від 01.07.2011 року - до 01.07.2012 року.

На виконання умов зазначених договорів позивачем було відвантаженого відповідачеві товар на загальну суму 25203,68 грн., в т.ч.:

- за договором № 2 від 04.04.2011 року - відповідно до видаткової накладної № БК-050411-001 від 05.04.2011 року на суму 13835,68 грн. (а.с. 10);

- за договором № 3 від 01.07.2011 року - відповідно до видаткової накладної № БК-080711-001 від 08.07.2011 року на суму 11368,00 грн. (а.с. 13).

У письмових поясненнях № 483 від 25.06.2013 року (а.с. 37-38) представник позивача пояснив, що поставлений за вищевказаними накладними товар є преміксами у розумінні Закону України "Про Митний тариф України" (№ 2311-III від 05.04.2011 року), а також Закону України "Про ветеринарну медицину" (№ 2498-XII від 25.06.1992 року), на підтвердження чого надав відповідний дозвіл № 15-3-1-11/4213 від 14.05.10 року, виданий Державним комітетом ветеринарної медицини України.

Як вбачається з матеріалів справи, поставлений товар був отриманий відповідачем без жодних зауважень на підставі довіреностей № 549 від 05.04.2011 року, № 640 від 06.07.2011 року (а.с. 11, 14) через повноважного представника Шуберт Валентину Петрівну.

Відповідно до п. 2.2. спірних договорів покупець зобов'язаний оплатити товар у терміни:

- за договором № 2 від 04.04.2011 року - до 05.12.2011 року;

- за договором № 3 від 01.07.2011 року - до 01.06.2012 року.

Разом із тим, відповідач в порушення умов договору за переданий йому товар не розрахувався.

19.03.2013 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку, опису вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 17, 18), позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 243 про погашення боргу в розмірі 25203,68 грн. (а.с. 16-17). Претензія була отримана відповідачем 22.03.2013 року, але залишена без задоволення, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

У позовній заяві крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з 01.06.2012 року по 30.11.2012 року на заборгованість за договором № 3 від 01.07.2011 року, в розмірі 850,26 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до положень ст. ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до матеріалів даної справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами договірних правовідносин з приводу купівлі-продажу товару, обсяги переданого згідно договорів товару, факт наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 25203,68 грн., факт пред'явлення вимоги про погашення боргу та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем. При цьому наявність заборгованості в розмірі 25203,68 грн. за договорами купівлі-продажу № 2 від 04.04.2011 року та № 3 від 01.07.2011 року визнається відповідачем і в наданому до суду акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 15).

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 25203,68 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

У відповідності до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 4.2. спірних договорів несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від вартості товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. З ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з наведеного у позовній заяві розрахунку, позивачем нараховано пеню згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року), що в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства України.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка селян "Тростянець" (38770, Полтавська область, Полтавський район, с. Великий Тростянець, код ЄДРПОУ 03769675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Божківський комбікормовий завод" (38741, Полтавська область, Полтавський район, с. Божкове, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 31908692) - 25203,68 грн. основного боргу, 850,26 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.07.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.