Постанова

від 01.07.2013 по справі 820/3921/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 липня 2013 р. № 820/3921/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю: представника відповідача - Аракелян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0004672202 від 24.05.2012 р.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, подав заяву про розгляд справи за своєю відсутністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення №0004672202 від 24.05.2012 р. є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі наказу №421 від 20.04.2012 р. та п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ" (код ЄДРПОУ 35858986) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Баварія-Ф» (код ЄДРПОУ 31635757) та ТОВ «Універсалсервіс» (код ЄДРПОУ 24478367) за період з 01.09.2011 р. по 31.10.2011 року, за результатами якої відповідачем складено акт №1456/2202/35858986 від 08.05.2012 р.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення Приватним підприємством Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ" п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, підприємством в результаті чого завищено податковий кредит за вересень та жовтень 2011 року на загальну суму 42974,80 грн.: вересень 2011 року - 24641,47 грн., жовтень 2011 року - 18333,33 грн.

На підставі висновків акту перевірки №1456/2202/35858986 від 08.05.2012 р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення №0004672202 від 24.05.2012 р., яким ПП Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 42975,0 грн., за штрафними санкціями на суму 10743,50 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії і відображених в акті №1456/2202/35858986 від 08.05.2012 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

В перевіряємий період Приватне підприємство Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ" мало господарські відносини з ТОВ «Універсалсервіс» (код ЄДРПОУ 24478367) та ПП «Баварія-Ф» (код ЄДРПОУ 31635757).

Судом встановлено, що між ПП Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ" було укладено з ТОВ «Універсалсервіс» договір № 1 від 01.07.2011 р., за умовами якого Виконавець (ТОВ «Універсалсервіс») зобов'язується за завданням Замовника (ПП Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ") надати послуги автотранспорту для перевезення будівельних матеріалів, розробки ґрунту, монтажу будівельних конструкцій, послуги вантажопідйомних механізмів, кранів переносних та автомобільних, компресорів пересувних з двигунами внутрішнього спалювання, згідно з додатком 1, надати в оренду апарати для зварювання та різання та інші будівельні інструменти згідно з додатком 2, а Замовник прийняти та оплатити послуги.

У Додатку №1 до договору № 1 від 01.07.2011 р. встановлений перелік будівельних машин та механізмів при наданні Замовнику послуг автотранспорту.

Додаток до договору №2 до матеріалів справи надано не було.

На підтвердження виконання договору № 1 від 01.07.2011 р., представником позивача надані акт здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 14.09.2011 р., податкова накладна №140 від 14.09.2011 р.

Згідно з п.2.2.1 Договору № 1 від 01.07.2011 р., Замовник зобов'язаний оплатити роботу за ціною, вказаною у п.3 дійсного договору, протягом 10 днів з моменту підписання акта здачі - приймання послуг.

Відповідно наданого акта здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 14.09.2011 р. та податкової накладної загальна вартість наданих послуг склала 50000,06 грн.

Представником позивача до матеріалів справи долучене незасвідчене печаткою банку платіжне доручення №35 від 27.09.2011 р. на суму 50000,0 грн. та копія виписки з особового рахунку на суму 50000,0 грн., що є менше, ніж загальна вартість наданих ТОВ «Універсалсервіс» послуг, а саме на 6 копійок менше. Крім того, суми ПДВ в зазначених документах первинної звітності різняться.

Крім того, в порушення п.2.2.1 Договору, оплата товару була здійснена після спливу 10 днів з моменту підписання акта здачі - приймання послуг.

Відповідно до п.2.1.1, п.2.1.2 Договору, Виконавець зобов'язаний надати послуги належної якості, надати послуги в повному обсязі в строк, вказаний в п.1.4 дійсного договору.

Представником позивача до матеріалів справи не надано ніяких доказів щодо надання послуг Виконавцем належної якості та доказів щодо виконання замовлених послуг в повному обсязі.

Крім того, не виконаний пункт договору щодо надання в оренду апаратів для сварки та різки та інших будівельних інструментів відповідно до додатку №2.

Аналізуючи додаток до договору №1 суд зазначає, що в додатку не передбачено перелік послуг, як того вимагає п.1.2 договору, а лише вказані будівельні машини та механізми. Тобто позивачем не доведено та не надано суду доказів в підтвердження пов'язаності сплачених коштів, укладеного договору та додатку до нього, що свідчить про фіктивність та нереальність укладеної угоди.

Також позивачем по справі не доведено економічно обґрунтованої мети для укладання вказаного правочину, а договори, які надані до матеріалів справи не свідчать про необхідність укладання договору №1 та не пов'язані між собою.

Судом встановлено, що між ПП Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ" було укладено з ПП «Баварія-Ф» договір купівлі - продажу №3 від 01.08.2011 р., за умовами якого Продавець (ПП «Баварія-Ф») зобов'язується передати у власність будівельні матеріали, а Покупець (ПП Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ") в належному стані сплачувати отриманий товар. (п.п. 1.1 Договору)

Також, судом встановлено, що між ПП Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ" (в якості Покупця) та ПП «Баварія-Ф» (в якості Продавця) укладено договір купівлі - продажу №3 від 01.07.2011 р., за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність будівельні матеріали, а Покупець в належному стані сплачувати отриманий товар. (п.п. 1.1 Договору)

Вказані договори купівлі - продажу №3 від 01.08.2011 р. та №3 від 01.07.2011 р. за своїм змістом є ідентичними.

Вартість будівельних матеріалів, що поставляються в період дії договору складає 600000,0 грн. (п.1.2.Договорору).

З умов вищевказаних договорів взагалі неможливо встановити які саме будівельні матеріали ПП «Баварія-Ф» зобов'язується передати у власність ПП Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ".

Відповідно до додаткової угоди від 05.08.2011 р., до договору купівлі - продажу №3 від 01.08.2011р., доставка товару здійснюється силами та за рахунок продавця.

На виконання умов договорів представником позивача долучені до матеріалів справи податкові накладні №426 від 29.09.2011 р., №427 від 29.09.2011 р., №436 від 30.09.2011р., №503 від 07.10.2011 р., №513 від 21.10.2011 р., №369 від 26.10.2011 р., накладні, незасвідчені печаткою банку платіжні доручення та виписки з особового рахунку.

Представником позивача не надані до суду докази фактичного переміщення придбаних у ПП «Баварія-Ф» будівельних матеріалів.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначені документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення є товарно-транспортна накладна.

Наказом Мінтрансу України від 29.12.1995р №488/346 "Про затвердження типових

форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля - це подорожній лист, товарно-транспортна накладна, талон замовника, застосування яких є обов'язковим всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. за №363 визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Згідно з п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого Мінюстом України від 20 лютого 1998 року за № 128/2568 з наступними змінами та доповненнями (подалі -Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

Відповідно до п.п. 11.1, 11.3-11.9 п. 11 "Правила оформлення документів на перевезення" Правил, - основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Підпунктом 13.1, п. 13 "Правила здачі вантажів" Правил визначено, - перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

За приписами п.п. 14.4, п. 14 "Розрахунки за перевезення" цих Правил, - остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних.

Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у Замовника, - тільки дорожніх листів.

Представником позивача не надані до матеріалів справи дорожні листи вантажного автомобіля, а перевірені товарно-транспортні накладні №522145 від 29.09.2011 р. та №522149 від 30.09.2011 р. не відповідають Типовій формі N 1-ТН, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України N 488/346 від 29.12.1995 р.

Отже, в даному випадку відсутні докази та об'єктивні данні щодо фактичного переміщення товару від продавця покупцю, що свідчить про відсутність реального здійснення господарської операції між господарюючими суб'єктами.

Доказів на проведення вантажно-розвантажувальних робіт, актів приймання - передачі придбаних будівельних матеріалів, сертифікатів якості товару, доказів зберігання отриманих будівельних матеріалів, доказів оприбуткування отриманої разом з товаром тари, доказів подальшого використання придбаного товару представником позивача до суду надано не було.

Долучений до матеріалів справи Договір підряду №ВС-06/11 від 21.06.2011 р., за умовами якого Замовник (ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ») доручає, а Виконавець (ПП Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ") приймає на себе зобов'язання на будівництво двоповерхової прибудови та лабораторного корпусу по вул. Луї Пастера, 2 а м. Харкові, не підтверджує факт використання придбаних у ТОВ «Універсалсервіс» послуг автотранспорту для перевезення будівельних матеріалів, розробки ґрунту, монтажу будівельних конструкцій, послуг вантажопідйомних механізмів, кранів переносних та автомобільних, компресорів пересувних з двигунами внутрішнього спалювання та використання саме будівельних матеріалів, придбаних у ПП «Баварія-Ф», а тому, до уваги суду не приймається.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують економічне обґрунтування вказаних вище господарських операцій та отриманий прибуток.

В документах, які надані позивачем до суду щодо сплати коштів по вказаним договорам, суми відрізняються від змісту податкових накладних та реквізитів договорів (дат договорів).

Договору на перевезення щодо автопідприємства ФОП Лавренков, який вказаний у товарно-транспортних накладних, на вимогу суду позивач не надав та не зміг пояснити яким чином була перевірена якість товарів, відображена в податкових накладних.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що долучені до матеріалів справи документи мають дефекти форми, змісту, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак не сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарської операції.

Так, відповідно до вимог статті 71 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п.198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд зазначає, що наявність податкових накладних не є вичерпною умовою для формування податкового кредиту підприємства платника податків.

Враховуючи вищевикладені факти, суд зазначає, що в ході розгляду справи встановлена нереальність та фіктивність укладених правочинів, а надані документи є недостатніми доказами по справі щодо виконання правочинів сторонами.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки податкового органу, що зазначені в акті перевірки про встановлені порушення податкового законодавства щодо формування валових витрат та податкового кредиту за вказаними договорами.

За таких обставин, висновки податкового органу, що викладенні в акті перевірки відповідають дійсності, податкове повідомлення - рішення відповідача №0004672202 від 24.05.2012 р. відповідає ч.3 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Проектно-будівельна компанія "АСКАНІЯ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 5 липня 2013 року.

Суддя Д.В. Бездітко