Постанова

від 05.07.2013 по справі 826/7306/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1                                                                                                               Вн. № 27/144 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 05 липня 2013 року                      № 826/7306/13-а за позовом  Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби до  Товариста з обмеженою відповідальністю "ТД "Геліос" про  стягнення податкової заборгованості Суддя О.В.Головань Обставини справи: Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариста з обмеженою відповідальністю "ТД "Геліос" (ідентифікаційний код -35976750) до Державного бюджету України суми податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 321 582,79 грн. У судовому засіданні 05.06.2013 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки в судовому засіданні відсутній представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, судом заслухано пояснення представника позивача; необхідність заслухати пояснення свідка чи експерта відсутня. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,  - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Геліос"  (надалі – відповідач) перебуває на обліку як платник податку у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі – позивач). Відповідач має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 321 582,79 грн. Позивачем 10.08.2012 р. було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт №3023-15/35976750. Під час перевірки було виявлено порушення вимог п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 4.6.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Відповідачем було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 130012 від 16.05.2011 р. до Декларації № 111063 від 20.04.2011 р. за березень 2011 року з податку на додану вартість, в якій відповідач декларує у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на суму 172 217,00 грн. У зв'язку з відсутністю донарахувань податкового боргу податкові повідомлення - рішення не виносились. Податковий борг виник на підставі визначених в п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України та 4.6.3 розділу V Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість у зв'язку з помилковим заповненням та поданням податкової декларації. 10.08.2012 р. позивачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт  № 3026-15/35976750. Під час перевірки було виявлено порушення відповідачем вимог п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 4.6.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Відповідачем було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 92690 від 08.06.2010 р. до Декларації № 59187 від 20.04.2010 р. за березень 2010 року з податку на додану вартість, в якому відповідач декларує у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на суму 149 404,00 грн. У зв'язку з відсутністю донарахувань податкового боргу податкові повідомлення - рішення не виносились. Податковий борг виник на підставі п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України та 4.6.3 розділу V Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, в зв'язку з помилковим заповненням та поданням податкової Декларації. Згідно із п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу. Свій обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання відповідач не виконував, у зв'язку з чим у відповідача виник податковий борг. Позивачем на вимогу положення п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України  на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 1844 від 05.10.2012 р. на суму  321   617,43 грн. Позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу № 1844 від 05.10.2012 р., яка повернулася на адресу позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання. На підставі цього було складено Акт про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків № 48 від 21.11.2012 р. Зазначену податкову вимогу в адміністративному чи судовому порядку відповідачем оскаржено не було. Згідно з обліковими картками відповідача, відповідач на день звернення до суду має податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 321 582,79 грн. (172 217,00 грн. згідно з Актом № 3023-15/35976750 + 149 404,00 грн. згідно з Актом № 3026-15/35976750 + 0,36 грн. (пеня) - 35,00 грн. (сплата) - 3,57 грн. (переплата) = 321 582,79 грн.). Станом на день звернення до суду податковий борг відповідачем не сплачено. Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості у сумі 321 582,79 грн. Згідно із п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону "Про систему оподаткування" платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені терміни. Згідно із п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі). Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень. Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Згідно з п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо  стягнення  коштів  платника податків,   який   має податковий борг,  з  рахунків  у банках, обслуговуючих такого платника. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 160-163, 186 КАС України, суд, – ПОСТАНОВИВ: 1.      Позовні вимоги задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Геліос" (ідентифікаційний код -35976750) до Державного бюджету України суму податкової заборгованості у  розмірі 321 582,79 грн. 3.     Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України. Суддя                                                                                                О.В. Головань Повний текст постанови виготовлено і підписано 05.07.13 р.