Постанова

від 06.06.2013 по справі 801/3547/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2013 р. (10:15) Справа №801/3547/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Кузьміна О.В., представника позивача - Соменнік Ю.В., довіреність № б/н від 22.05.13, представника позивача - Влаченко М.С., довіреність № б/н від 22.05.13, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Таврида" Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби

про визнання відмови протиправною та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Таврида" Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправною відмови у набутті позивачем статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на податковий календарний 2013 рік, яка оформлена листом від 20.02.2013 року за вих.№550/10/15.1; зобов'язання надати позивачу довідку про набуття статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на податковий календарний 2013 рік.

Позов мотивовано протиправністю відмови відповідача у реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки положення пп.301.6.2 п.301.6 ст.301 ПК України про заборону реєстрації як платника фіксованого сільськогосподарського податку не розповсюджується на господарську діяльність позивача.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином - судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

У письмових запереченнях відповідачем зазначено, що позивач здійснює діяльність з виробництва та реалізації підакцизних товарів, має відповідні ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями, тому відсутні підстави з реєстрації позивача платником фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Таврида" Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" є юридичною особою (ідентифікаційний код 00412754), зареєстрованою виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.30, т.1), свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.49, т.1), знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби (а.с.48, т.1).

Основними видами економічної діяльності позивача за КВЕД-2010 є:

- 01.21 Вирощування винограду;

- 11.02 Виробництво виноградних вин;

- 46.34 Оптова торгівля напоями;

- 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

- 56.30 Обслуговування напоями;

- 36.00 Забір очищення та постачання води.

Відповідно до ліцензії серії АВ №340896, позивачу надано дозвіл на виробництво алкогольних напоїв (виноробну продукцію) (а.с.31, т.1).

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із листом від 13.02.2013 року №114 про сплату у 2013 році фіксованого сільськогосподарського податку (а.с.61, т.2).

Листом-відповіддю відповідача від 20.02.2013 року №550/10/15.1 було повідомлено позивача про відсутність правових підстав у реєстрації його як платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік, оскільки він є виробником підакцизної продукції та суб'єктом, який реалізує підакцизну продукцію (а.с.62, т.2).

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 року, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Нормами статті 14 пп. 14.1.77 Податкового кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення для цілей глави 2 "Фіксований сільськогосподарський податок" розділу XIV Податкового кодексу України - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції; сільськогосподарські угіддя - це рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (перелік є вичерпним).

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III землі сільськогосподарського призначення - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно пп. 209.17.3 п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на вирощування винограду.

Главою 2 розділу XIV Податкового кодексу України регулюються відносини зі справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до пункту 301.1 статті 301 Податкового кодексу України платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Порядок набуття та підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку встановлений статтею 308 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 308.1 статті 308 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Підстави для відмови в реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку визначені п. 301.6. ст. 301 Податкового кодексу України.

Згідно пп.301.6.2 п.301.6 ст. 301 Податкового кодексу України не може бути зареєстрований як платник податку суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

Отже з положень вищезазначених норми вбачається, що платником фіксованого сільськогосподарського податку може бути виключно підприємство первинного виноробства. При цьому, не може бути зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку суб'єкт господарювання, якій провадить діяльність з виробництва підакцизних товарів. Виключенням з цього правила є суб'єкти господарювання які виробляють виноматеріали виноградні за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30 є підприємствами первинного виноробства та реалізують вироблені виноматеріали підприємствам вторинного виноробства, які у свою чергу використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.

У п.37, 38 ст.1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» від 16.06.2005 № 2662-IV визначено значення термінів підприємств первинного та вторинного виробництва:

- підприємства первинного виноробства - підприємства, які здійснюють переробку винограду, виробництво виноматеріалів, сусла або соку консервованого, концентрату виноградного соку, займаються витримкою виноматеріалів, а також утилізацією відходів виноробства;

- підприємства вторинного виноробства - підприємства, які займаються витримкою виноматеріалів, обробкою виноматеріалів та розливом або тільки розливом вин у споживчу тару відповідно до нормативних документів.

Як встановлено вище, позивач веде діяльність з вирощування винограду, його переробку в виноматеріали, виробництвом та реалізацією вина. Крім зазначених вище документів, факт виготовлення та реалізації вина підтверджується звітністю про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв у 2012 році (а.с.26-29, 51-153, т.1), деклараціями акцизного податку (а.с.166-199, т.1), розшифровками оборотів, які не підлягають або звільняються від оподаткування акцизним податком у 2012 році (а.с.200-235, т.1), розрахунками сум акцизного податку у 2012 році (а.с.236-250, т.1; а.с.1-60, т.2), експертним висновком Торгово-промислової палати Криму №174-Г/04-13 від 16.04.2013 року (а.с.63, т.2).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач є підприємством як первинного так і вторинного виноробства, а тому на нього розповсюджується положення пп.301.6.2 п.301.6 ст.301 Податкового кодексу України про неможливість реєстрації його як платника фіксованого сільськогосподарського податку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відмовляючи позивачу у набутті статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на податковий календарний 2013 рік, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.06.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанова оформлена та підписана 11.06.2013 року.

Керуючись ст.ст.122,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Москаленко С.А.