Постанова

від 01.07.2013 по справі 801/5527/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2013 р. 12:34 Справа №801/5527/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Е.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Ойл»

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Лагуто О.М. - пред-к, дов. від 21.01.2013 р.

Кірюхін С.О. - пред-к, дов. від 21.01.2013 р.

від відповідача - Гришин Р.Ю. - пред-к,дов. №84 від 24.10.2012 р.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Ойл» (далі позивач) до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень - рішень відповідача від 16.05.2012 р. №0000892203, № 0000902203 та № 0000912203. Вимоги мотивовані тим, що відповідач при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки позивача зробив помилкові висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства, в наслідок чого безпідставно нарахував податкові зобов'язання та протиправно застосував до нього штрафні санкції .

Представники позивача наполягали на задоволенні позову з підстав , викладених у позовній заяві.

У судове засідання , яке відбулось 01.07.2013р., представник відповідача надав заперечення на позов, в яких зазначив , що відсутні підстави для задоволення позову, на його думку висновки, викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки зроблені при повному вивчені наданих платником податків документів, відповідають дійсним обставинам справи.

Представники позивача наполягали на вимогах , викладених у позові.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правових відносин з ТОВ « Алікон» за березень 2012р., за результатами якої 26.04.2013 р. був складений акт №966/22.3/35536841.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем ст.134 ПК України, що призвело до завищення валових витрат за 1 квартал 2012р. на суму 387110 грн., в наслідок чого занижено до сплати у бюджет податку на прибуток на суму 81293 грн., порушення п.198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п.200.1, ст. 200 , п. 201.4 ст.201 ПК України,в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розімірі 77421,96 грн., що призвело до заниження від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду за березень 2012 р. на 63401 грн. та заниження ПДВ до сплати до бюджету за березень 2012 р. на 14021 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 16.05.2013р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0000892203 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 14021 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7010,50грн., №0000902203 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 81293 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 40646,50грн. , № 0000912203 , згідно з яким йому зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за березень 2012 р. на 63401 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, (п.п.а) п. 185.1 ст. 185 ПК України).

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п. 188.1 ст.188 ПК України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.200.7. ст.200 ПК України).

Відповідно до п. 200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У п.200.14 ст.200 ПК України вказано, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Працівники відповідача в акті №966/22.3/35536841 від 26.04.2013 р. зазначили, що перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Алікон» , які врегульовані договором постачання № 28/03 від 28.03.2012 р. , на виконання умов якого ним у березні 2012 р. було отримано сировина на суму 464531,76 грн. ( в тому числі ПДВ) , яка нібито в подальшому перероблена та реалізована платником податків. Відповідно до висновків акту перевірки Кіровоградської ОДПІ операції ТОВ «Алікон» щодо придбання товарів не підтверджуються, укладені ним договори мають ознаки фіктивності , його діяльність спрямована на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, правочини, укладені з ним є нікчемними, у зв'язку з чим при формуванні позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Алікон» у березні 2012 р. встановлено завищення податкового кредиту , безпідставного віднесення до складу його витрати сум, перерахованих в якості оплати за придбану сировину. Податковий орган зазначив,що позивачем не було надано інформації щодо виду, кількості сировини, порядку його транспортування до виробника.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Алікон» 28.03.2012 р. був укладений договір постачання № 28/03 , предметом якого було придбання першим товару - газового конденсату та нафто - газової суміші , перевезення якого здійснювалось транспортом продавця (покупця) за домовленістю сторін.

На виконання умов зазначеного договору позивач придбав у ТОВ «Алікон» газовий конденсат у кількості 50тон на суму 464531,76 грн. ( в тому числі ПДВ). Факт реалізації цього товару позивачу підтверджений оформленими ТОВ «Алікон» видатковими накладними № 334 та № 336 від 29.03.2012р., податковими накладними №334 та №336 від 29.03.2012 р. (копії яких залучені до матеріалів справи).

Надані позивачем документи свідчать про те,що позивачем 29.03.2012 р. проведена оплата вартості товару, придбаного у ТОВ «Алікон» ( в тому числі перерахований ПДВ).

Між позивачем та ТОВ «Мішель Плюс» 03.01.2012р. укладений договір про постачання сировини та подальшої переробки, предметом якого було надання послуг щодо переробки газового конденсату, некондеційної нафти, палива нафтяного у паливно мастильні матеріали.

Судом встановлено,що товар, придбаний у ТОВ «Алікон» на виконання умов договору постачання № 28/03 від 28.03.2012 р., останнім був перевезений до ТОВ «Мішель Плюс» , ним прийнятий для подальшої переробки відповідно до договору від 03.012012 р.

Позивачем надані документи, яки свідчать про отримання ТОВ «Мішель Плюс» від ТОВ «Алікон» товару у кількості 100 тон( в тому числі товару, реалізація якого позивачу підтверджена податковими накладними № 334 та №336 від 29.03.2012р.), його переробки , подальша реалізація готових ПММ позивачем ТОВ «Марком» , ТОВ «Луна Плюс», ПП «Мицар» ,ТОВ «Елсі -Ойл-Аг» на виконання укладених з ними договорів.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надані докази, яки спростовували б наведені вище твердження позивача.

Вивчивши матеріали справи , суд прийшов до висновку,що зайшов підтвердження факт придбання позивачем у березні 2012 р. у ТОВ «Алікон» товару - газового конденсату - у кількості 50тон на суму 464531,76 грн. ( в тому числі ПДВ), транспортування його останнім ТОВ «Мішель Плюс» для проведення подальшої переробки .

Надані позивачем документи свідчать про те, що ним оплачена вартість придбаного у ТОВ «Алікон» товару ( в тому числі перерахування ПДВ), використання його в господарській діяльності підприємства.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних ТОВ «Алікон» , транспортування товару на адресу ТОВ «Мішель Плюс», оплати йог овартості ( в тому числі перерахування ПДВ) отримання позивачем виготовленої зі сировини продукції для подальшої реалізації , суд вважає у позивача згідно ПК України були наявні підстави для віднесення ПДВ до складу податкового кредиту за березень 2012 р., віднесення оплати йог о вартості до складу валових витрат за відповідний звітний період.

На думку суду сумніви Кіровоградської ОДПІ , викладені в акті перевірки, щодо здійснення господарської діяльності ТОВ «Алікон» в умовах встановлення факту отримання товару, його переробки відповідно до ст.70 КАС України не може бути належним доказом відсутності у нього права на формування податного кредиту по ПДВ, валових витрат.

З огляду на зазначене суд вважає , що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №966/22.3/35536841 від 26.04.2013 р. про порушення платником податків вимог ПК України при формуванні сум валових витрат та податкового кредиту по ПДВ за березень 2012 р. , не відповідають дійсним обставинам справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасуванню податкових повідомлень - рішень відповідача від 16.05.2012 р. №0000892203, № 0000902203 та № 0000912203.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.07.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 05.07.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби від 16.05.2013 р.№ 000892203, №0000902203, № 0000912203.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Ойл» ( м.Феодосія, с.Берегове , ул .Приморська 47, код ЄДРПОУ 38037393) 2063,72 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.