Рішення

від 01.07.2013 по справі 913/1416/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 липня 2013 року Справа № 913/1416/13

Провадження №15/913/1416/13

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" , м.Луганськ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пошук", м.Луганськ

про стягнення 430126 грн. 59 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

у засіданні брали участь:

від позивача - юрисконсульт юридичного відділу Стариков А.С., довіреність №27-д від 08.02.2013;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №485 від 01.08.2011 на постачання теплової енергії у сумі 408110 грн. 59 коп., пені у сумі 14704 грн. 65 коп., інфляційних нарахувань у сумі 405 грн. 30 коп., 3% річних у сумі 6906 грн. 42 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.05.2013 розгляд справи призначений на 17.06.2013.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.06.2013 розгляд справи відкладений на 01.07.2013.

Заявою б/н від 27.06.2013 позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 408110 грн. 22 коп., інфляційні збитки у сумі 345 грн. 75 коп., 3% річних у сумі 6906 грн. 42 коп. та пеню у сумі 14704 грн. 65 коп.

В подальшому позивач заявою б/н від 01.07.2013 відмовився від заяви про зменшення розміру позовних вимог та просив розглядати справу за первісно заявленими позовними вимогами, тобто про стягнення з відповідача заборгованості за договором №485 від 01.08.2011 на постачання теплової енергії у сумі 408110 грн. 22 коп., пені у сумі 14704 грн. 65 коп., інфляційних нарахувань у сумі 405 грн. 30 коп., 3% річних у сумі 6906 грн. 42 коп.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16637698 місцезнаходженням відповідача є: кв.Волкова, б.8, м.Луганськ. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (позивач, постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Пошук" (відповідач, споживач) був укладений договір №485, за яким постачальник зобов'язався подавати споживачу теплову енергію необхідної якості і в необхідних розрахункових договірних об'ємах (додаток №1) до межі балансової і експлуатаційної приналежності (додаток №2), а споживач зобов'язався оплачувати теплову енергію в повному обсязі за затвердженими тарифами в строки, визначені даним договором (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору подача теплової енергії на опалення житлового фонду ЖБК (ОСББ) здійснюється за наявності актів готовності систем опалення будинків до роботи в осінньо-зимовий період (додаток №4), підписаних теплопостачаючим підприємством.

Згідно п.5.1 договору облік теплової енергії здійснюється за прибором обліку

Споживач, що має прибори обліку, щомісячно в строк з 25 по 28 число поточного місяця надає постачальнику завірений печаткою акт (довідку) про фактично спожиту теплову енергію з підтвердженим електронним звітом з вичіслювача вузла обліку теплової енергії (п.5.2 договору).

В п.6.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій формі відповідно з затвердженими тарифами на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під підпис.

В п.6.2 сторонами визначено, що споживач здійснює оплату за надані послуги з поставки теплової енергії в п'ятиденний строк з дня отримання рахунку.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 договору споживач несе відповідальність за прострочку платежу за спожиту теплову енергію, у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки, діючої в період, за який оплачується пеня.

Відповідно до п.10.1 договорів вступає в силу з 01.08.2011 і діє до 01.08.2014.

На виконання вказаних умов договору позивач надав відповідачу послуги з поставки теплової енергії у будинок, за адресою: м.Луганськ, кв.Волкова, 8, які відповідач сплачував несвоєчасно і в неповному обсязі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за період з 01.01.2012 по 01.05.2013 у сумі 408110 грн. 59 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України „Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.6.2 договору сторони встановили, що споживач здійснює оплату за надані послуги з поставки теплової енергії в п'ятиденний строк з дня отримання рахунку.

Відповідачу були виставлені відповідні рахунки (а.с.40-55), які отримані представниками відповідача, що підтверджується реєстрами видачі рахунків споживачам (а.с.56-71).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість складає 408110 грн. 22 коп. Вказана обставина прийнята судом до уваги.

Таким чином позивачем доведено, а відповідачем не оспорено заборгованість за договором №485 від 01.08.2011 за період з 01.01.2012 по 01.05.2013 в сумі 408110 грн. 22 коп. і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений п.6.2 договору строк оплату наданих послуг не здійснив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.п.7.2.6 п.7.2 договору сторони передбачили, що споживач несе відповідальність за прострочку платежу за спожиту теплову енергію, у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки, діючої в період, за який оплачується пеня.

Позивачем заявлено до стягнення пеня за період з 04.05.2012 по 01.05.2013 згідно розрахунку в сумі 14704 грн. 65 коп. Суд вважає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню пеню за період з 04.05.2012 по 01.05.2013 у сумі 14687 грн. 87 коп., оскільки позивачем зроблений невірний розрахунок пені. В ньому період прострочення не відповідає заявленій кількості днів прострочення. Так, наприклад, за період прострочення з 04.05.2012 по 02.11.2012 кількість днів прострочення позивачем визначено у 182, в той час як вона становить 183 дні.

Здійснюючи перерахунок пені, суд виходить з того, що визначальною у даному випадку є вказана позивачем кількість днів прострочення. Обгрунтованим є наступний розрахунок:

Кінцева дата сплатиНесплачена сумаПеріод простроченняКількість днів простроченняОблікова ставка НБУСума 03.05.2012 23971,89 04.05.2012-02.11.2012 182 7,5 1788,07 25.08.2012 16086,76 26.08.2012-24.02.2013 182 7,5 1200,91 25.08.2012 16186,06 26.08.2012-24.02.2013 182 7,5 1208,32 25.08.2012 16186,06 26.08.2012-24.02.2013 182 7,5 1208,32 25.08.2012 16186,06 26.08.2012-24.02.2013 182 7,5 1208,32 11.11.2012 12761,8 12.11.2012-01.05.2013 170 7,5 890,88 11.11.2012 16186,06 12.11.2012-01.05.2013 170 7,5 1129,92 05.12.2012 37936,83 06.12.2012-01.05.2013 146 7,5 2275,14 02.01.2013 48951,43 03.01.2013-01.05.2013 118 7,5 2373,81 05.03.2013 47498,14 06.03.2013-01.05.2013 56 7,5 1093,11 03.04.2013 25216,20 04.04.2013-01.05.2013 27 7,5 279,80 27.04.2013 25361,74 28.04.2013-01.05.2013 3 7,5 31,27 Разом: 14687,87

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 05.03.2012 по 01.05.2013 у сумі 6906 грн. 42 коп. є обґрунтованою частково в сумі 6896 грн. 17 коп., оскільки позивачем зроблений невірний розрахунок 3% річних. В ньому період прострочення не відповідає заявленій кількості днів прострочення. Так, наприклад, за період прострочення з 26.08.2012 по 01.05.2013 кількість днів прострочення позивачем визначено у 217, в той час як вона становить 248 днів.

Здійснюючи перерахунок 3% річних, суд виходить з того, що визначальною у даному випадку є вказана позивачем кількість днів прострочення. Обгрунтованим є наступний розрахунок:

Кінцева дата сплатиНесплачена сумаПеріод простроченняКількість днів простроченняСума 04.02.2012 0 - - - 04.03.2012 55675,51 05.03.2012-01.05.2013 422 1927,34 04.04.2012 46481,42 05.04.2012-01.05.2013 391 1490,95 03.05.2012 23971,89 04.05.2012-01.05.2013 362 711,95 25.08.2012 16086,76 26.08.2012-01.05.2013 217 286,46 25.08.2012 16186,06 26.08.2012-01.05.2013 217 288,23 25.08.2012 16186,06 26.08.2012-01.05.2013 217 288,23 25.08.2012 16186,06 26.08.2012-01.05.2013 217 288,23 11.11.2012 12761,80 12.11.2012-01.05.2013 170 178,17 11.11.2012 16186,06 12.11.2012-01.05.2013 170 225,99 05.12.2012 37936,83 06.12.2012-01.05.2013 146 455,03 02.01.2013 48951,43 03.01.2013-01.05.2013 118 474,76 06.02.2013 0 - - - 05.03.2013 47498,14 06.03.2013-01.05.2013 56 218,62 03.04.2013 25216,20 04.04.2013-01.05.2013 27 55,96 27.04.2013 25361,74 28.04.2013-01.05.2013 3 6,25 Разом: 6896,17

Відносно вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з січня 2012 року по лютий 2013 року у сумі 405 грн. 30 коп. суд вважає її обґрунтованою частково у сумі 329 грн. 96 коп., оскільки позивачем зроблений невірний їх розрахунок. Позивачем не взято до уваги, що в місяці, коли індекс інфляції складає менше 100%, має місце дефляція, яку слід враховувати при розрахунку.

Обґрунтованим є наступний розрахунок:

Сума заборгованостіМісяць, за який проводиться нарахуванняІндекс інфляціїІнфляційні збитки 0Січень 2012Лютий 2012 100,2 0 55675,51Лютий 2012Березень 2012 100,3 167,03 46481,42Березень 2012Квітень 2012 100 0 23971,89Квітень 2012Травень 2012 99,7 -71,91 16086,76Травень 2012Вересень 2012 100,1 16,09 16186,06Червень 2012Вересень 2012 100,1 16,19 16186,06Липень 2012Вересень 2012 100,1 16,19 16186,06Серпень 2012Вересень 2012 100,1 16,19 12761,80Вересень 2012Листопад 2012 99,9 -12,76 16186,06Жовтень 2012Листопад 2012 99,9 -16,19 37936,83Листопад 2012Грудень 2012 100,2 75,87 48951,43Грудень 2012Січень 2013 100,2 97,90 0Січень 2013Лютий 2013 99,9 0 47489,14Лютий 2013Березень 2013 100 0 25216,20Березень 2013Квітень 2013 100 0 25361,74Квітень 2013Травень 2013 100,1 25,36 Разом: 329,96

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості не подав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пошук" задовольнити частково .

2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пошук", кв.Волкова, б.8, м.Луганськ, код 21823527, на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", вул.Куракіна, б.23а, м.Луганськ, код 24047779 , заборгованість за надані послуги з поставки теплової енергії у сумі 408110 грн. 22 коп., пеню у сумі 14687 грн. 87 коп., 3% річних у сумі 6896 грн. 17 коп., інфляційні збитки у сумі 329 грн. 96 коп., судовий збір у сумі 8600 грн. 48 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.07.2013.

Суддя С.В. Смола