Рішення

від 01.07.2013 по справі 913/1257/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 липня 2013 року Справа № 913/1257/13

Провадження № 15пд/913/1257/13

За позовом Луганської міської ради , м.Луганськ

до Акціонерного товариства закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат" , м.Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби, м.Луганськ

про розірвання договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 23.07.1998 № 2485

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

у засіданні брали участь:

від позивача - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи Шинкарьова О.А., довіреність № И01/03-31/1781/0/2-12 від 19.03.2012;

від відповідача - представник за довіреністю Алєксєєв С.В., довіреність № б/н від 01.02.2013;

від 3-ої особи - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимогу про розірвання договору тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди) від 23.07.1998, державна реєстрація від 23.07.1998 за № 2485, який укладений між Акціонерним товариством закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.04.2013 розгляд справи призначений на 22.05.2013.

Запереченням № 17/05-13 від 17.05.2013 відповідач вимоги позову відхилив, оскільки постановою суду від 23.05.2011 його визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Новікова О.М.; що відповідно до відповідно до довідки управління Держкомзему у м.Луганськ від 22.03.2012 № 4-2-05/2141 інформація про право користування на земельні ділянки Акціонерного товариства закритого типу "Луганський ДМК" на території м.Луганська відсутня; що з метою розірвання договору № 2485 від 23.07.1998 на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), площею 0,1726 га за адресою: м.Луганськ, кв.Ліховіда, 7, під розміщення гуртожитку, ліквідатором Альошкіним С.В. було надано клопотання від 07.05.2013 № 07/05-13 до Луганської міської ради.

Уточненням до позовної заяви б/н від 17.06.2013 позивач зазначив, що при підготовці позовної заяви ним помилково зазначено адресу земельної ділянки, що перебуває в оренді у відповідача: м.Луганськ, кв.Ліховіда, 5, загальною площею 0,0821 га, в той час як земельна ділянка знаходиться за адресою: м.Луганськ, кв.Ліховіда, 7, загальною площею 0,1726 га; що повна назва відповідача - Акціонерне товариство закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат"; що заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2012 по 31.03.2013 складає 174 грн. 95 коп.

Судом приймається вказане уточнення як письмові пояснення у справі, оскільки позивач не змінив ні предмет позову, ні його підстави.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.05.2013 була оголошена перерва до 17.06.2013, яка в подальшому продовжена до 01.07.2013.

В позовній заяви позивач зазначив у якості третьої особи - Виконавчий комітет Луганської міської ради, але не заявив письмового клопотання про це з посиланням на відповідні приписи процесуального законодавства та не визначив на чиїй стороні слід залучити вказану третю особу.

Письмовими поясненнями б/н від 01.07.2013 позивач вказав, що в силу ч.1 п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради. Також зазначив, що на залученні до участі у справі Виконавчого комітету Луганської міської ради він не наполягає.

Як вбачається з матеріалів справи, договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 23.07.1998, державна реєстрація від 23.07.1998 за № 2485, був укладений саме між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Акціонерним товариством закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат".

На даний час відбулися зміни в земельному законодавстві і належним позивачем за заявленими позовними вимогами є саме Луганська міська рада, а рішення у даній справі жодним чином не може вплинути на права та обов'язки виконавчого комітету Луганської міської ради, тому суд вважає недоцільним залучати виконавчий комітет Луганської міської ради до участі у справі у якості третьої особи.

Доповненням до заперечення № 01/07-13 від 01.07.2013 відповідач визнав позовні вимоги в частині розірвання договору № 2485 від 23.07.1998 та зазначив, що відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: ліквідації юридичної особи-орендаря; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці та інше. В даному випадку право власності на житлову будівлю за адресою: м.Луганськ, кв.Ліховіда, 7, мають громадяни Остапенко А.І., Подаруєв А.О., Матвієвська О.М., Василяускене Н.В., Анцупов І.М., Рудаковський О.В., Скринніков Б.Г. та Самарський І.В.

Заявою б/н від 01.07.2013 відповідач визнав позовні вимоги в частині розірвання договору № 2485 від 23.07.1998 на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди).

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У судовому засіданні 01.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 16.06.1998 № 152/12 Акціонерному товариству закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат" в оренду терміном до 15.01.2047 було вирішено надати земельну ділянку за адресою: м.Луганськ, кв.Ліховіда, 7, загальною площею 0,1726 га для розміщення гуртожитку.

На виконання вказаного рішенням між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Акціонерним товариством закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат" 23.07.1998 був укладений договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), державна реєстрація від 23.07.1998 за № 2485.

Відповідно до п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку щомісячно рівними частками до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно абзацу 10 п.п.б) п.3.2 договору землекористувач зобов'язаний своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня в розмірі 0,3% від суми недоїмки за кожен день прострочення.

Як зазначив позивач, відповідач не має жодних підстав залишатися орендарем зазначеної земельної ділянки, оскільки згідно довідки міського комунального підприємства бюро технічної інвентаризації від 11.12.2012 № 15/43-5360 після проведення перепланування та переобладнання гуртожитку у житловий 8-ми квартирний житловий будинок за адресою: м.Луганськ, кв.Ліховіда, 7, реєстрація права власності проведена на кожну квартиру окремо: квартира №1 зареєстрована з 15.06.2011 за громадянином Остапенко А.І., квартира № 2 зареєстрована з 10.06.2011 за громадянином Подаруєвим А.О., квартира № 3 зареєстрована з 10.06.2011 за громадянкою Матвієвською О.М., квартира № 4 зареєстрована з 09.06.2011 за громадянином Василяускене Н.В., квартира № 5 зареєстрована з 09.06.2011 за громадянином Анцуповим І.М., квартира № 6 зареєстрована з 07.06.2011 за громадянином Рудаковським О.В., квартира № 7 зареєстрована з 08.06.2011 за громадянином Скринніковим І.В., квартира № 8 зареєстрована з 06.06.2011 за громадянином Самарським І.В.

Крім того, позивач зазначив однією з підстав позову те, що в порушення приписів земельного законодавства та умов договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 23.07.1998, державна реєстрація від 23.07.1998 за № 2485, відповідач оренду плату своєчасно не вносив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість з орендної плати за землю за період з 01.01.2012 по 31.03.2013 у сумі 174 грн. 95 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Статтею 16 Закону України „Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст.13 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В ст.15 Закону України „Про оренду землі" наведено перелік істотних умов договору оренди землі, до яких відноситься об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

На виконання вказаних приписів законодавства і у відповідність до них між сторонами 23.07.1998 було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), державна реєстрація від 23.07.1998 за № 2485.

Відповідно до ч.4 ст.31 Закону України „Про оренду землі" розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст.377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 5 вказано статті передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

В статті 141 Земельного кодексу України та ст.31 Закону України „Про оренду землі" однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою визначено набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Як встановлено судом при розгляді справи та не заперечується сторонами після проведення перепланування та переобладнання гуртожитку у житловий 8-ми квартирний житловий будинок за адресою: м.Луганськ, кв.Ліховіда, 7, реєстрація права власності проведена на кожну квартиру окремо: квартира № 1 зареєстрована з 15.06.2011 за громадянином Остапенко А.І., квартира № 2 зареєстрована з 10.06.2011 за громадянином Подаруєвим А.О., квартира № 3 зареєстрована з 10.06.2011 за громадянкою Матвієвською О.М., квартира № 4 зареєстрована з 09.06.2011 за громадянином Василяускене Н.В., квартира № 5 зареєстрована з 09.06.2011 за громадянином Анцуповим І.М., квартира № 6 зареєстрована з 07.06.2011 за громадянином Рудаковським О.В., квартира №7 зареєстрована з 08.06.2011 за громадянином Скринніковим І.В., квартира №8 зареєстрована з 06.06.2011 за громадянином Самарським І.В. (а.с.65-80).

Враховуючи викладене та те, що відповідач визнав позов в цій частині саме з мотивів того, що інші особи набули право власності на житловий будинок, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача в цій частині та про задоволення позову про розірвання договору на право тимчасового користування землею від 23.07.1998 (в тому числі на умовах оренди), державна реєстрація від 23.07.1998 за №2485.

Доводи позивача про те, що однією з підстав для розірвання вказаного договору є невиконання відповідачем своїх обов'язків, визначених договором, в частині своєчасного внесення орендної плати, суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно ч.2 ст.32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду луганської області від 23.05.2011 у справі № 13/29б/2011 про банкрутство Акціонерного товариства закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат" було визнано банкрутом боржника - Акціонерне товариство закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат" та відкритого ліквідаційну процедуру (а.с.60-62).

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у попередній редакції) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно ст.609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Враховуючи викладені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що з моменту винесення постанови від 23.05.2011 у справі № 13/29б/2011 зобов'язання Акціонерного товариства закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат" зі сплати орендної плати за договором на право тимчасового користування землею від 23.07.1998 (в тому числі на умовах оренди), державна реєстрація від 23.07.1998 за № 2485, є припиненими. Тому зазначення позивачем в якості підстави для розірвання договору на право тимчасового користування землею від 23.07.1998 (в тому числі на умовах оренди), державна реєстрація від 23.07.1998 за № 2485, несплати відповідачем орендної плати за період з 01.01.2012 по 31.03.2013 є необґрунтованим.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір у справі виник саме з вини відповідача, який після визнання його банкрутом у встановленому законом порядку не звернувся до позивача за розірванням договору на право тимчасового користування землею від 23.07.1998, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Луганської міської ради до Акціонерного товариства закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат" задовольнити повністю .

2.Розірвати договір на право тимчасового користування землею від 23.07.1998 (в тому числі на умовах оренди), державна реєстрація від 23.07.1998 за №2485, який укладений між Луганською міською радою та Акціонерним товариством закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат", відносно земельної ділянки за адресою: м.Луганськ, кв.Ліховіда, 7, загальною площею 0,1726 га для розміщення гуртожитку.

3.Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат", вул.Фабрична, б.1, м.Луганськ, ідентифікаційний код 01240479, на користь Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 01240479 судовий збір в сумі 1147 грн. 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.07.2013.

Суддя С.В. Смола