Рішення

від 05.07.2013 по справі 904/4648/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.13р. Справа № 904/4648/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ - МТС", м. Київ

до Фермерського господарства "Мрія 777", смт. Юр'ївка, Юр'ївський район

про стягнення 92 935 грн. 00 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Голобурда С.Я. -представник, довіреність №130Д-126/2013 від 21.06.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ - МТС", м. Київ (далі-Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Фермерського господарства "Мрія 777", смт. Юр'ївка, Юр'ївський район (далі - Відповідач) про стягнення заборгованість у розмірі 92 935 грн. 00 коп. за Договором № КО-ДП -38/2012. Сума позову складається з наступних сум: 86 880 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 5043 грн. 00 коп. - пеня, 1012 грн. 00 коп. - 3% річних. Також позивач просить судові витрати у справі покласти на Відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору № КО-ДП -38/2012 укладеного між сторонами 10.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.07.2013 року.

Відповідач відзив та витребуванні судом документи не надав, представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.07.2013 року не з'явився. Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі відповідача у справі до суду не надходили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом вчасно, що підтверджується поштовим повідомленнями (а.с.27).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

10 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ -МТС» (далі - Позивач/Виконавець) та Фермерським господарством "Мрія 777" (далі - Відповідач/Замовник) був укладений Договір № КО-ДП -38/2012 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується на території сільгоспугідь Замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному Замовника - за кількістю, якістю, в строки та умовах, що наведені у п. 1.2 та 1.3 Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно Додаткової угоди № 2 від 12.11.2012 року до Договору було внесено зміни у п. 1.2 та 1.3 Договору, згідно чого було зменшено обсяг робіт по збиранню врожаю сільгоспкультур на території сільгоспугідь Замовника (а.с. 13).

У відповідності з Договором По.зивач, якісно та вчасно надав послуги по збиранню сільськогосподарських культур, соняшника на площі 376 га., на загальну суму 67 680 грн. 00 коп., кукурудзи на площі 60 га, на загальну суму 19 200 грн. 00 коп., що підтверджується актами приймання Замовником наданих послуг від Виконавця № 2851 від 08.10.2012 року (а.с. 14), № 3440 від 29.10.2012 року (а. с. 15) та № 3687 від 12.11.2012 року (а.с. 16).

Згідно п. 3.2 Договору загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи з актів передачі - приймання виконаних робіт, що підписані сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено Надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 3.3 Договору оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі актів передачі - приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі - приймання виконаних робіт.

Замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату Послуг Виконавця відповідно до умов Договору (п. 4.1.5 Договору).

Відповідач взяті зобов'язання за Договором не виконав, у результаті чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 86 880 грн. 00 коп.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості розмірі 86 880 грн. 00 коп.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону Позивачем було нараховано 3% річних на загальну суму 1012 грн. 00 коп. за період 16.10.2012 року по 18.03.2013 року.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 3% річних на загальну суму 1012 грн. 00 коп. за період 16.10.2012 року по 18.03.2013 року слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 5.3 Договору передбачено, що за прострочення оплати виконаної роботи Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до п. 5.3 Договору, Позивачем була нарахована пеня на загальну суму 5043 грн. 00 коп. за період 16.10.2012 року по 18.03.2013 року.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 5043 грн. 00 коп. за період 16.10.2012 року по 18.03.2013 року.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фермерського господарства "Мрія 777" (51300, Дніпропетровська область, Юр'ївський район, смт. Юр'ївка, вулиця Кірова, 44, код ЄДРПОУ 35798215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ - МТС" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37702357) 86 880 грн. 00 коп. - основного боргу, 5043 грн. 00 коп. - пені, 1012 грн. 00 коп. - 3% річних, та стягнути 1 859 грн. 00 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин Повне рішення складено 05.07.2013 року.