Рішення

від 04.07.2013 по справі 908/1823/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 11/58/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

04.07.2013 Справа № 908/1823/13

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватне акціонерне товариство «Костопільський завод скловиробів» (вул.Гвардійська, буд. 7, м. Костопіль, Рівненська область, 35000)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю комерційно-виробниче підприємство «Троіца» (вул. Горького, буд. 32-А, кв. 29, м. Запоріжжя, 69063),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

про: стягнення 4 068,72 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства « Костопільський завод скловиробів» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробниче підприємство «Троіца» 4 068,72 грн., як зазначено в позові заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою від 27.05.2012р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання, сторони зобов'язані вчинити дії та надати додаткові документи, необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленої продукції. Позивач вважає, що між сторонами у спрощений спосіб укладений договір купівлі-продажу. Оскільки відповідач не здійснив остаточних розрахунків, позивач вважає що його право порушено, та звернувся до суду за його захистом. Заборгованість за поставлені товари на момент звернення до суду складає 4 068,72 грн. Разом з цим, позивач просить віднести витрати, пов'язані із розглядом даної справи, в тому числі витрати по оплаті послуг адвоката, на відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив та витребувані документи не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

У зв'язку із поверненням кореспонденції, яка направлялась на адресу відповідача, господарський суд зауважує наступне.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України. порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» викладено правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Так, за наявними у справі реквізитами, зазначеними, зокрема, позивачем у позовній заяві відповідач зареєстрований за адресою: вул. Горького буд. 32-А, кв. 29, м. Запоріжжя, 69063. Саме на цю адресу господарським судом направлялась ухвала про порушення провадження у справі. Вказана кореспонденція повернулась до суду із відміткою пошти про причину повернення «За закінченням терміну зберігання».

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зі змісту ст. 207 Цивільного кодексу України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Це кореспондується зі ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої, допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Між сторонами у справі склалися правовідносини, які за своїм змістом фактично є укладенням договору купівлі-продажу, а саме: приватне акціонерне товариство «Костопільський завод скловиробів» взяло на себе зобов'язання передати у власність товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничого підприємства «Троіца» товар (продукцію), а останній, в свою чергу, прийняти цей товар та оплатити його вартість.

10.06.2011р. позивач постави відповідачу продукцію на суму 8 137,45 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0001318 та товарно-транспортною накладною 10ААВ № 038163.

13.10.2011р. позивач постави відповідачу продукцію на суму 8 137,45 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0002507 та товарно-транспортною накладною 10ААВ № 188250.

Загальна вартість поставленої відповідачу продукції склала 16274,90 грн.

Факт отримання продукції підтверджується підписом уповноваженого представника ТОВ ВКП «Троіца» на видаткових накладних.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивач взяті на себе зобов'язання передати товар виконав належним чином, проте відповідач зобов'язання в частині оплати вартості товару належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, здійснив лише часткову оплату в сумі 12 206,18 грн., що підтверджується пл.дорученням №838 від 03.06.2011р. на суму 8137,45 та пл.дорученням №817 від 12.10.2011р. на суму 4 068,73 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За для проведення остаточних розрахунків відповідач направляв на адресу відповідача вимогу про сплату існуючої заборгованості, але вона відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Позивачем до позовної заяви долучений акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами станом на 14.08.2012р., з якого вбачається, що ТОВ ВКП «Троіца» визнає заборгованість перед ПрАТ «Костопільський завод скловиробів» в сумі 4 068,72 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 068,72 грн. заборгованості за поставлену продукцію заявлені позивачем правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, відповідачем не оспорюються, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір доведено до судового розгляду з вини відповідача, судові витрати слід віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничого підприємства «Троіца» (вул. Горького, буд. 32-А, кв. 29, м. Запоріжжя, 69063, ЄДРПОУ 23880593) на користь приватного акціонерного товариства «Костопільський завод скловиробів» (вул.Гвардійська, буд. 7, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, ЄДРПОУ 30923971) 4 068 (чотири тисячі шістдесят вісім) грн. 72 коп. основного боргу, та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В засіданні 04.07.2013р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 04.07.2013р.