Рішення

від 26.06.2013 по справі 922/1870/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р.Справа № 922/1870/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагер", м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Кіатон", м. Харків про про стягнення коштів за участю :

Представника позивача: Швець Є.І., дов. від 20.05.2013р.

Представника відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Вагер" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ НВП "Кіатон" 21000,00 грн. основного боргу, 16800,00 грн. штрафу, 5764,93 грн. пені та 288,25 грн. 3% річних, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором №05/31-4 від 31.05.2012р. та умов угоди про розірвання даного договору від 31.05.2012р.

26.06.2013р. представник позивача звернувся до суду із заявою про часткову відмову від позову, в якій він, посилаючись на здійснене відповідачем часткове погашення суми заборгованості, відмовляється від позову в частині стягнення 5000,00 грн. суми основного боргу та просить припинити провадження у справі в цій частині.

Розглянувши заяву позивача про часткову відмову від позову, судом встановлено, що її підписано представником позивача - Швець Є.І., повноваження якого на відмову від позову підтверджуються довіреністю від 20.05.2013р.

Відповідно до 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі вправі відмовитися від позову.

Враховуючи те, що відмова від позову є правом позивача, його одностороннім волевиявленням, суд не зв"язаний думкою іншої сторони у справі та думкою третіх осіб щодо цього волевиявлення та щодо припинення провадження у справі.

З огляду на викладене та керуючись ст.78 ГПК України, господарський суд приймає відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на наведене провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн. освновного боргу підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Наслідком відмови позивача від позову відповідно до ст.80 ГПК України є припинення провадження у справі та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же самих підстав.

У судовому засіданні представник позивача підтримував решту частини позовних вимог та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк.с.40-41).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

31.05.2012р. між позивачем - Замовник та відповідачем - Виконавець було укладено договір №05/31-4, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується здійснити поставку маркувальних принтерів у відповідності зі специфікацією (Додаток №1) - маркувальний принтер «ЕКСТ - ДАТА 3М плюс» (б/у) у кількості 1 шт. та маркувальний принтер «ЕКСТ-МОНО» (б/у) у кількості 2 шт., протягом 20 банківських днів з моменту отримання передплати на розрахунковий рахунок, а також виконати роботи у відповідності зі специфікацією.

Загальна сума Договору, з урахуванням ПДВ, складає 84000,00 грн. Замовник здійснює передплату у розмірі 5% загальної вартості, що складає 4200,00 грн. протягом 5 банківських днів після підписання Договору. 20% передплати , що складає 16800,00 грн. Замовник сплачує за 5 банківських днів до установки, про що Виконавець повідомляє в письмовій формі. Після підписання акту приймання-передачі обладнання, протягом 5 банківських днів, Замовник сплачує 25% загальної вартості, що складає 21000,00 грн. Решту 50% загальної вартості, що складає 42000,00 грн. протягом 100 банківських днів, кожні 10 днів по 5% загальної вартості, що складає 4200,00 грн. (п.2.1 - 2.5 Договору).

Як вказує позивач, на виконання вказаних умов Договору, ним було перераховано відповідачеві 21000,00 грн., на підтвердження чого надав копії платіжних доручень №779 від 06.06.2012р. на суму 4200,00 грн. та №943 від 05.07.2012р. на суму 16800,00 грн. (арк..с.15-16).

Згідно накладної №123 від 23.07.2012р. відповідач поставив позивачеві обладнання (маркувальний принтер «ЕКСТ - ДАТА 3М плюс» (б/у) у кількості 1 шт. на суму 23136,00 грн. (з ПДВ).

За твердженнями позивача, решта товару (маркувальний принтер «ЕКСТ-МОНО» (б/у) у кількості 2 шт.) відповідачем поставлена не була, а тому позивач не сплатив залишок вартості обладнання.

01.10.2012р. між сторонами було укладено угоду про розірвання договору №05/31-4 від 31.05.2012р., згідно якої сторони дійшли згоди про розірвання даного договору на наступних умовах: відповідач приймає від позивача частково поставлене йому обладнання не пізніше 7 календарних днів з моменту укладання Угоди (п.1.,1.1 Угоди).

Відповідач зобов'язується повернути отримані від позивача грошові кошти у розмірі 21000,00 грн. не пізніше 30 календарних днів з моменту укладання Угоди. Повернення грошових коштів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, зазначений сторонами в договорі №05/31-4 від 31.05.2012р. (п.2, 2.1 Угоди).

Як вказував у позовній заяві позивач, відповідач не виконав свого зобов'язання за Угодою від 01.10.2012р. щодо повернення отриманих в якості передплати грошових коштів у сумі 21000,00 грн., а тому просить стягнути їх з відповідача в судовому порядку.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідач частково погасив вказану заборгованість перед позивачем у розмірі 5000,00 грн., а тому, за заявою позивача про відмову від позову, провадження у справі в цій частині було припинено.

Таким чином, станом на момент прийняття рішення у даній справі, розмір основного боргу відповідача перед позивачем складає 16000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Угоду про розірвання договору №05/31-4 від 31.05.2012р. укладено між сторонами 01.10.2012р., отже, враховуючи встановлений п.2 Угоди 30-ти денний строк повернення коштів, зобов'язання з їх повернення мало бути виконано відповідачем до 31.10.2012р.

Однак, як вже зазначалося вище, відповідач лише під час розгляду даної справи частково повернув позивачеві суму попередньої оплати у розмірі 5000,00 грн., і станом на момент прийняття даного рішення, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язання з повернення позивачеві грошових коштів у сумі 16000,00 грн., які були перераховані відповідачеві в якості передплати.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язання з повернення коштів, а отже про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 16000,00 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За прострочку повернення грошових коштів, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми Договору №05/31-4 від 31.05.2012р., а за прострочення повернення грошових коштів на строк більш ніж 10 календарних днів - додатково штраф у розмірі 20% від суми Договору №05/31-4 від 31.05.2012р. (п.2.3 Угоди).

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (п.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Нарахування позивачем штрафу, на підставі п.2.3 Угоди, у розмірі 20% від суми Договору №05/31-4 від 31.05.2012р. - 84000,00 грн., що складає 16800,00 грн., також є правомірним та обґрунтованим, оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання з повернення коштів на строк більш ніж 10 календарних днів.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 21000,00 грн. основного боргу, 5764,93 грн. пені та 16800,00 грн. штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, враховуючи факт порушення відповідачем грошового зобов"язання щодо повернення грошових, до звернення позивача з позовом до суду, в розмірі 21000,00 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 288,25 грн. за період з 31.10.2012 р. по 15.04.2013 р. є законними та обгрунтованими.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, враховуючи, що спір у даній справі виник у зв"язку з порушенням відповідачем зобов'язання, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 530, 525-526, 626, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 78, 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробничого підприємства «КІАТОН» (61085, м.Харків, вул..Астрономічна, 17, кв.40, код ЄДРПОУ 31633477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагер» (91007, м.Луганск, вул. 7-й Лутугінський проїзд, 8, код ЄДРПОУ 21756498) 16000,00 грн. основного боргу, 5764,93 грн. пені, 16800,00 грн. штрафу, 288,25 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу припинити, у зв"язку з частковою відмовою позивача від позову.

Повне рішення складено 27.06.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.