Рішення

від 02.07.2013 по справі 913/1536/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

02 липня 2013 року Справа № 913/1536/13

Провадження №3/913/1536/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інтерком», м. Алчевськ Луганської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Донецька залізниця», м. Донецьк,

про стягнення 7582 грн. 08 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Макогон А.О., ведучий юрисконсульт, довіреність № 01-026-2861 від 28.12.2012;

від відповідача - Солодовнікова Ю.В. , довіреність №15/12 від 18.12.2012;

від третьої особи - представник не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інтерком» (далі - відповідач) суми 7582,08 грн., що була сплачена позивачем за не отримане вугілля в кількості 7,18 т.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.12.2011 між сторонами укладено договір поставки №015/1473, згідно якого відповідач, як постачальник, зобов'язався поставити покупцю товар в кількості та за ціною, вказаними в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, на умовах цього договору, а Позивач, як Покупець, зобов'язався прийняти товар й сплатити його вартість, відповідно до умов договору. На виконання умов договору позивач перерахував попередню оплату вартості товару на поточний рахунок відповідача на підставі виставленого рахунку №17-12/4 від 17.12.2011 в розмірі 147 840,00 грн.

При отриманні товару було виявлено недостачу 7,18 т. вугілля на суму 7582,08 грн. у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача вартість недоотриманого вугілля в кількості 7,18 т.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 12.06.13 № 65 (а.с. 27-30).

Зокрема зазначив, що вини відповідача в недостачі вугілля немає, а всю відповідальність за незбереження майна повинен нести перевізник.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.06.2013 було залучено до участі у справі 3-ю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Донецька залізниця».

Представник третьої особи, відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

07.12.2011 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 015/1473 (далі - договір) відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого, Постачальник (відповідач) зобов'язується поставити Покупцю (позивач) вугільну продукцію в кількості та за ціною, вказаними в додатках, специфікаціях, що є невідємною частиною договору, а останній - прийняти та оплатити продукцію згідно з умовами договору (а.с. 8-11).

Відповідно до п. 2.4 договору розрахунок покупця з постачальником за отриманий товар здійснюється банківським переводом грошових коштів в сумі рівній вартості отриманій партії на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання платіжних документів на оплату.

Відповідачем було надано рахунок на оплату товару № 17-12/4 від 17.12.2011 на суму 147 840,00 грн.

На виконання умов договору позивач перерахував попередню оплату вартості товару на поточний рахунок відповідача на підставі виставленого рахунку в розмірі 147 840,00 грн.

Факт перерахування грошових коштів позивачем відповідачеві підтверджується випискою Алчевського безбалансового відділення філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк» (а.с. 23).

25.12.2011 на адресу позивача за досилочною залізничною накладною №52305505 (а.с. 15) до основної накладної № 52147568 (а.с. 13) надійшов вагон № 67904607, навантажений вугіллям антрацит.

При прибутті вагону на станцію Комунарськ була виявлена недостача продукції. Встановлена недостача підтверджується комерційним актом станції Комунарськ БА №785280/97 від 25.12.2011 (а.с. 16). Вартість недостачі вугілля складає 7,18 т. на суму 7582,08 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник несе відповідальність за збереження товару на шляху проходження до місця його приймання покупцем від залізниці. В разі прибуття вагонів із слідами розкрадання, витікання та ін. покупець оплачує товар за фактичною вагою, визначеною на комерційних вагах ПАО «АМК».

Позивач надсилав відповідачу телеграму №022/152 від 19.01.2012 з проханням скоректувати рахунок за вугілля відповідно до фактичної ваги продукції, тобто з урахуванням виявленої недостачі (а.с. 17). Але це прохання відповідач залишив без уваги.

Надіслану претензію № 022/294 від 13.02.2012 відповідач відхилив, посилаючись на те, що залізниця повинна надавати під навантаження технічно справні вагони та нести відповідальність за збереження вантажу до моменту видачі його вантажоотримувачу (а.с. 18-20).

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору перерахував оплату вартості товару на поточний рахунок відповідача на підставі виставленого рахунку в розмірі 147 840,00 грн., що підтверджується випискою з банку, але товар отримав не в повному обсязі у зв'язку з недостачею вугілля яка склала 7,18 т. на суму 7582,08 грн.

Згідно умов договору постачальник відповідає за збереження товару на шляху проходження до місця його приймання покупцем від залізниці, а у разі прибуття вагонів із слідами розкрадання, витікання та ін. покупець оплачує товар за фактичною вагою (п. 3.1 договору).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми в розмірі 7582,08 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Суд не приймає заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву у зв'язку з тим, що вони спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інтерком», 94220, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, б.135, кв.40, код 37156616, на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, код 05441447, суму що була сплачена за договором поставки № 015/1473 від 07.12.2011 за не отримане вугілля в розмірі 7582 грн. 08 коп. (сім тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні 08 копійок) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок), видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2013.

Суддя А.В. Секірський