Рішення

від 04.07.2013 по справі 910/11329/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/11329/13 04.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання

"Типографія від "А" до "Я", м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-СЕРВІС", м. Київ

Про стягнення 10 336,58 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача Глузд О.В. - пред. по довір.

Від відповідача Філіпов Є.А. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 10 336,58 грн. заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за поставлений товар, посилаючись на невиконання відповідачем, як покупцем, умов усної домовленості щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013р. порушено провадження у справі № 910/11329/13 та розгляд справи призначено на 04.07.2013р.

В судовому засіданні 04.07.2013р. представник позивача надав суду витребувані ухвалою документи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача вимоги ухвали суду від 13.06.2013р. не виконав, відзив на позов не надав та позовні вимоги по суті не оспорив.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджує факт отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження у справі - 19.06.2013р. Таким чином, відповідач мав достатньо часу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів.

В судовому засіданні 04.07.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було досягнуто усної домовленості щодо виготовлення та поставки товару.

Так, 21.08.2012р. від відповідача позивачу надійшло замовлення на виготовлення друкованої продукції (буклетів) у кількості 100 000 штук.

Позивач, підтверджуючи прийняття до виконання вказаного замовлення, виставив відповідачу рахунок-фактуру № С1059 від 21.08.2012р. на суму 15 400 грн.

Позивач належним чином виконав зобов'язання, а саме, виготовив та поставив на адресу відповідача товар.

21.08.2012р. сторонами було підписано Акт № ОУ-0000194 здачі-прийняття робіт (надання послуг), з якого вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання щодо виготовлення та поставки товару, а відповідач прийняв вказаний товар без зауважень.

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та приймається судом, як належний доказ виконання позивачем зобов'язань.

Крім того, в акті сторони погодили, що якщо замовник не сплатив вартість отриманих послуг, він зобов'язаний сплатити повну вартість (15 400 грн., в т.ч. ПДВ) протягом трьох днів з дати підписання даного акту.

28.08.2012р. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі - 6 000 грн., що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає - 9 400 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 18.04.2013р. вих. № 571/02/2013 та просив у семиденний термін від дня отримання вимоги, сплатити суму заборгованості.

Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та належного реагування, грошові кошти позивачу не перерахував.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, виготовив та поставив товару, а відповідач свої зобов'язання щодо оплати не виконав повністю.

Таким чином, відповідач має перерахувати позивачу грошові кошти у розмірі - 9 400 грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи, оригінали досліджені в судових засіданнях, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно ч. 5 ст. 265 Господарського кодексу України поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Таким чином, прийнявши товар відповідач прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на поставку даного товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі 218,68 грн., інфляційні втрати у розмірі 22,56 грн. та пеню у розмірі 695,34 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Між сторонами не було укладено письмової угоди щодо нарахування та сплати пені, у випадку прострочення оплати відповідачем заборгованості за отриманий від позивача товар.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовують за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Сервіс» (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 37147947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне об'єднання «Типографія від «А» до «Я»» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 143-Б, квартира, 2, код ЄДРПОУ 34771119), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 9 400 (дев'ять тисяч чотириста) грн., інфляційні втрати у розмірі 22 (двадцять дві) грн. 56 коп., три відсотка річних у розмірі - 218 (двісті вісімнадцять) грн. 68 коп. та 1 604 (одна тисяча шістсот чотири) грн. 76 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 08 липня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук