Рішення

від 03.07.2013 по справі 914/1861/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 р. Справа № 914/1861/13

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Сімфереполь Автономної Республіки Крим

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-торг», м. Львів

про: стягнення 9 538,77 грн. заборгованості за Договором № 1304/11 про від 01.02.2011 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін: не з'явилися

Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 03.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сімфереполь Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-торг», м. Львів про стягнення 9 538,77 грн. заборгованості за Договором № 1304/11 про від 01.02.2011 року.

Ухвалою суду від 20.05.2013 року розгляд заяви призначено на 11.06.2013 року. ухвалою суду від 11.06.2013 року розгляд справи відкладено на 03.07.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1304/11 від 01.02.2011 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7818,27 грн., з яких: 5181,82 грн. основної заборгованості, 408,26 грн. пені, 932,73 грн. відсотків по невиконаних грошових обов'язкам та 1295,46 грн. неустойки.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду від 11.06.2013 року виконав частково, 27.06.2013 року на адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи за вх. № 25027/13 у якій повідомляє суд, що не може прийняти участь у справі у зв'язку з перебуванням у відрядженні і просить відкласти розгляд справи на інший день.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 11.06.2013 року не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив. На адресу суду повернувся направлений на адресу відповідача поштовий конверт з копією ухвали суду від 20.05.2013 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд дійшов висновку, що наявних матеріалів у справі достатньо для встановлення фактичних даних та вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01 лютого 2011 року між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) укладено Договір № 1304/11 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язаний прийняти цей товар, оплатити його вартість та повертати тару у відповідності з умовами даного Договору.

Вид, асортимент, ціна і загальна вартість товару визначається по накладним, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.2. Договору).

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що перехід права власності на товар Покупцеві здійснюється з моменту фактичної передачі товару представнику Покупця. Датою передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної представником Покупця (п. 3.6. Договору). Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем в момент підписання видаткової накладної: по кількості - згідно кількості та/або ваги, вказаної в видаткових накладних; по якості - згідно ДСТУ та ТУ (п. 3.7. Договору).

На виконання умов Договору 04.01.2011 року позивачем був переданий відповідачеві товар на загальну суму 5181,82 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними:

№ ПЛВ-226941 від 06.05.2010 року на суму 953,28 грн.;

№ ПЛВ-218997 від 03.09.2011 року на суму 812,50 грн.;

№ ПЛВ-243785 від 28.09.2011 року на суму 1310,41 грн.;

№ ПЛВ-233202 від 15.09.2011 року на суму 1072,05 грн.;

№ ПЛВ-265164 від 18.10.2011 року на суму 371,08 грн.;

№ ПЛВ-242188 від 23.09.2011 року на суму 662,50 грн.

Згідно п. 4.1. Договору, оплата за придбаний товар, який передається по даному Договору, проводиться Покупцем у національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу Продавця (з оформленням необхідних прибутково-касових документів) або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний у розділі 9 Договору на протязі семи календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

Проте відповідач не оплатив зазначені накладні. З метою позасудового врегулювання цього спору позивач звертався до відповідача з письмовими вимогами погасити заборгованість, а саме претензією № 2009 від 20.09.2012 року та борговою вимогою від 21.11.2012 року. Відповідач на претензії відповіді не надав, вимог не виконав.

Відповідно до п. 5.2.1. Договору, у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від його вартості за кожен день прострочки платежу.

У випадку затримки платежів за прийнятий товар більш ніж 10 (десять) днів, Покупець додатково до суми боргу виплачує Продавцю відсоток по невиконаним грошовим обов'язкам у розмірі 0,1 % від суми богу за кожен день користування грошовими коштами Продавця (п. 5.2.2. Договору).

Таким чином, позивач здійснив нарахування відповідачу 408,26 грн. пені, 932,73 грн. відсотків по невиконаних грошових обов'язкам та 1295,46 грн. неустойки.

Отож, позивач просить суд стягнути з відповідача 7818,27 грн. заборгованості, з яких: 5181,82 грн. основної заборгованості, 408,26 грн. пені, 932,73 грн. відсотків по невиконаних грошових обов'язкам та 1295,46 грн. неустойки.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 5181,82 гр., що підтверджується товарно-транспортними накладними (до матеріалів справи додаються).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.1. Договору, оплата за придбаний товар, який передається по даному Договору, проводиться Покупцем у національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу Продавця (з оформленням необхідних прибутково-касових документів) або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний у розділі 9 Договору на протязі семи календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, позивач здійснив нарахування відповідачеві пені в сумі 408,26 грн. Суд здійснив перерахунок пені за період з 26.10.2011 року по 22.03.2012 року при обліковій ставці НБУ 7,75% (пеня 319,07 грн.) та за період з 23.03.2012 року по 26.04.2013 року при обліковій ставці НБУ 7,5% (пеня 74,33 грн.) відповідно до якого її сума становить 393,40 грн.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, пунктом 5.2.2. Договору передбачено, що у випадку затримки платежів за прийнятий товар більш ніж 10 (десять) днів, Покупець додатково до суми боргу виплачує Продавцю відсоток по невиконаним грошовим обов'язкам у розмірі 0,1 % від суми богу за кожен день користування грошовими коштами Продавця.

Відповідно до зазначеного, позивач здійснив нарахування відповідачу відсотків по невиконаних грошових обов'язкам в сумі 932,73 грн.

Крім того, позивач здійснив нарахування відповідачеві неустойки в сумі 1295,46 грн. відповідно до п. 5.2.3. Договору. Згідно якого у випадку затримки оплати вище термінів, передбачених даним Договором, за письмовою вимогою Продавця Покупець зобов'язується повернути неоплачений товар за власний рахунок та своїм особистим транспортом в термін та за адресою, що вказана Продавцем. За відмову від повернення або неповернення у десятиденний строк з дати письмової вимоги неоплаченого товару Покупець сплачує Продавцю неустойку в розмірі 25% його вартості, не звільняючись при цьому від зобов'язань по поверненню товару. Проте позивач не надав суду підтверджень того, що він вимагав у відповідача повернення переданого товару. Отже, немає підстав для застосування зазначеної санкції.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 6507,95 грн. заборгованості, з яких: 5181,82 грн. основної заборгованості, 393,40 грн. пені та 932,73 грн. відсотків по невиконаних грошових обов'язкам. У решті частин позовних вимог у позові слід відмовити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 11.06.2013 року не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив.

На адресу суду повернувся направлений відповідачеві (79060, м. Львів, вул. Наукова, 18/32) поштовий конверт з копією ухвали суду від 20.05.2013 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Як вбачається із Довідки АА № 060934 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-Торг» є: 79060, м. Львів, вул. Наукова, 18/32. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1432,15 грн. слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 536, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-Торг», 79060, м. Львів, вул. Наукова, 18/32 (ідентифікаційний код юридичної особи 23964048) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1) 5181,82 грн. основної заборгованості, 393,40 грн. пені, 932,73 грн. відсотків по невиконаних грошових обов'язкам та 1432,15 грн. судового збору.

3. У решті частин позовних вимог у позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.07.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А