Постанова

від 01.07.2013 по справі 910/3924/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р. Справа№ 910/3924/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Чорної Л.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі Загрунній Л.І.

за участю представників

від прокуратури: Говоруха О.О. - дов. № 1295-к від 01.06.2013 р.

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

„МЕГАГРАД"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.04.2013 р.

у справі № 910/3924/13 (головуючий суддя Гулевець О.В.)

за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах

держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю

„МЕГАГРАД"

про розірвання договору оренди та повернення

земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАГРАД" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 09.11.2004 р., зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.11.2004 р. за № 91-6-00370, та повернення земельної ділянки, площею 5,5808 га, вартістю 274383257,70 грн., кадастровий номер 8000000000:91:157:0012, яка розташована по провулку Киянівському, 13-21 у Шевченківському районі м. Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.04.2013 р. у справі № 910/3924/13 позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,5808 га по провулку Киянівському 13-21 у Шевченківському районі м. Києва, укладений 09.11.2004 р. між Київською міською радою (01044, м. Київ, 36, вул. Хрещатик, код ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАГРАД" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 2-А, код ЄДРПОУ 32670499), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 15.11.2004 р. за № 91-6-00370. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАГРАД" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 2-А, код ЄДРПОУ 32670499) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 5,5808 га, вартістю 274383257,70 грн., кадастровий номер 8000000000:91:157:0012, яка розташована по провулку Киянівському, 13-21 у Шевченківському районі м. Києва. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАГРАД" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 2-А, код ЄДРПОУ 32670499, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення), в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „МЕГАГРАД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 29/04-2012 від 29.04.2013 р., в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.04.2013 р. у справі № 910/3924/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р. у справі № 910/3924/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕГАГРАД" прийнято до провадження та призначено на 17.06.2013 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р. у справі № 910/3924/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Кропивна Л.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕГАГРАД" прийнято до провадження та призначено на 01.07.2013 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Чорна Л.В., Кропивна Л.В.

В судове засідання 01.07.2013 р. представники позивача та відповідача не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник прокуратури в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення Господарського суду м. Києва від 16.04.2013 р. у справі № 910/3924/13 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 р. за № 125/1335 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕГАГРАД" для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу з об'єктами житлово-громадського та готельно-офісного призначення у пров. Киянівському, 13-21 у Шевченківському районі м. Києва та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕГАГРАД" у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку, площею 5,58 га для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу з об'єктами житлово-громадського та готельно-офісного призначення у пров. Киянівському, 13-21 у Шевченківському районі м. Києва.

На виконання вищевказаного рішення, 09.11.2004 р. між Київською міською радою (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАГРАД" (як орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 15.11.2004 р. за № 91-6-00370.

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець, на підставі п. 8 рішення Київської міської ради від 18.03.2004 р. № 125/1335, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕГАГРАД" передано в оренду земельну ділянку площею 5,5808 кв. м, яка розташована за адресою: провулок Киянівський, 13-21 у Шевченківському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу з об'єктами житлово-громадського та готельно-офісного призначення.

Прокурор в позовній заяві посилається на те, що в ході використання земельної ділянки відповідачем порушено норми земельного законодавства України та умови укладеного договору через несистематичну сплату орендної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору оренди земельної ділянки, визначена Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАГРАД") вносить позивачу (Київській міській раді) за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 (двох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 4.5. Договору оренди земельної ділянки, орендна плата вноситься відповідачем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Умовами пункту 8.4. Договору оренди земельної ділянки передбачено, що до обов'язків відповідача належить своєчасно вносити орендну плату.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавцю надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В матеріалах справи наявна довідка Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної Податкової Служби вих. № 1523/9/18.6-28 від 04.04.2013 р., з якої вбачається, що Товариство з обмеженою. відповідальністю „МЕГАГРАД" відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 09.11.2004 р. № 91-6-00370 має заборгованість перед бюджетом по сплаті орендних платежів за земельну ділянку, яка розташована за адресою: провулок Киянівський, 13-21 у Шевченківському районі м. Києва станом на 03.04.2013 року у загальній сумі 6402516,46 грн.

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а також одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду та з врахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом щодо порушення відповідачем положень ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" та ст. 651 Цивільного кодексу України, оскільки матеріали справи не містять належних доказів щодо сплати орендних платежів за використання земельної ділянки, відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 09.11.2004 р. № 91-6-00370, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 15.11.2004 р. за № 91-6-00370.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У відповідності до п. 11.4. Договору оренди земельної ділянки, договір може бути розірваний: за згодою сторін, за рішенням суду, в порядку, встановленому законом, в односторонньому порядку, за ініціативою позивача, в разі використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної несплати орендної плати (протягом двох місяців поспіль) та невиконанням позивачем інших умов цього Договору.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 7.1. Договору оренди земельної ділянки, визначено, що у разі припинення або розірвання цього Договору відповідач зобов'язаний повернути позивачу земельну ділянку, на умовах, визначених цим Договором.

Згідно зі ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем (апелянтом) не доведено та не надано належних доказів щодо сплати орендних платежів за Договором оренди земельної ділянки від 09.11.2004 р. № 91-6-00370.

Крім того, в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують заборгованість відповідача по орендній платі за даним Договором, зокрема довідка Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної Податкової Служби вих. № 1523/9/18.6-28 від 04.04.2013 р., що є належним доказом, який підтверджує наявність заборгованості за вказаним Договором оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.04.2013 р. у справі № 910/3924/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕГАГРАД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 16.04.2013 р. у справі № 910/3924/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/3924/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Чорна Л.В.

Кропивна Л.В.