Постанова

від 21.06.2013 по справі 810/2882/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 року 810/2882/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Броварської ОДПІ Київської області ДПС з вимогами визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0008891702 від 19.12.2012 р., №0008881702 від 19.12.2012 р., №0000051702 від 24.01.2013 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду по справі 810/2076/13-а від 07.05.2013 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 р. роз'єднано у самостійні провадження позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Броварської ОДПІ Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 19.12.2012 р. №0008891702 та №0008881702 - виділено в окреме провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 р. справу прийнято до свого провадження суддею Щавінським В.Р.

У обґрунтування своєї правової позиції позивач вказує, що він отримав податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 19.12.2012 р. №0008891702, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 60633,75 грн., в тому числі 48099,00 грн. за основним платежем та 12534,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та від 19.12.2012 р. №0008881702, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 85853,00 грн., в т.ч. 73137,00 грн. за основним платежем та 12716,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Пояснює, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 30.11.2012 р. №915/1702/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2010 р. по31.12.2011 р.» (далі - Акт перевірки).

Вказує, що він не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Броварської ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2010 р. по31.12.2011 р., за результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме:

- п.9 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2000 р. за №752/4045, а саме звіт платника єдиного податку за ІІІ квартал 2010 р. (дата подання 07.10.2010 р.) до Броварської ОДПІ поданий несвоєчасно;

- п.177.2 та п.177.4 ст.177 та п.138.1 ст.138 ПК України, а саме під час перевірки встановлено заниження чистого оподаткованого доходу за 2011 р. на 289702,55 грн. в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 р. в сумі 48099,00 грн.;

- п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.176.2 б) ст.176 ПК України та п.п.1.2 п.1, п.3 «Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. за №1020, затвердженого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 р. за №46/18784, а саме до Броварської ОДПІ Київської області не надавались податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку по формі №1ДФ за ІІ квартал 2011 р. та ІV квартал 2011 р. (до розрахунків повинні були бути включені суми нарахованого та виплаченого доходу самозайнятим особам (фізичним особам-підприємцям) ознака доходу 157);

- п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме встановлено заниження ПДВ на загальну суму 73137,00 грн., в тому числі в липні 2010 р. на 1786,00 грн., в серпні 2010 р. на 1997,00 грн., у вересні 2010 р. на 1567,00 грн., в жовтні 2010 р. на 1452,00 грн., в листопаді 2010 р. на 3645,00 грн., в грудні 2010 р. на 2201,00 грн., в січні 2011 р. на 4600,00 грн., в лютому 2011 р. на 5326,00 грн., в березні 2011 р. на 2112,00 грн., в квітні 2011 р. на 1718,00 грн., в травні 2011 р. на 4322,00 грн., в червні 2011 р. на 4199,00 грн., в липні 2011 р. на 4469,00 грн., в серпні 2011 р. на 5118,00 грн., у вересні 2011 р. на 5347,00 грн., в жовтні 2011 р. на 6739,00 грн., в листопаді 2011 р. на 7793,00 грн., в грудні 2011 р. на 8746,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Броварською ОДПІ Київської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 р. №0008891702, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 60633,75 грн., в тому числі 48099,00 грн. за основним платежем та 12534,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та від 19.12.2012 р. №0008881702, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 85853,00 грн., в тому числі 73137,00 грн. за основним платежем та 12716,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю та надає послуги з внутрішніх вантажних перевезень. Як зазначено в Акті перевірки для надання послуг з перевезення вантажів позивач використовував вантажні автомобілі MAN 18-224 (рефрижератор) DAF TE 95 (рефрижератор) з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р.

Для ведення своєї господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 придбавав дизельне паливо для здійснення господарської операції на АЗС СП ТОВ «Кершер», ПП «Автопетроліум», ПП «Реверспродукт», ТОВ «Окко-нафтопродукт», ТОВ «Пріам-постач». Витрати по придбанню дизельного палива позивач відносив до складу валових витрат.

Броварська ОДПІ повністю заперечує правильність віднесення до складу валових витрат (податкового кредиту) всіх документально підтверджених витрат по придбанню дизпалива, які складають, згідно даних Акту перевірки (сторінка 12 Акту), 66,1% в загальній сумі витрат. Податковий орган мотивує це тим, що для перевірки не були надані товарно-транспортні накладні, які, на їх думку, повинні «документально підтвердити формування витрат» .

Вказані висновки податкового органу суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч.8 ст.19 ГК України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Таким чином, аналіз вказаних положень законодавства свідчить про те, що фізична особа-підприємець не зобов'язана вести бухгалтерський облік. Вказане твердження підтверджується й положенням пп.177.10 ст. 177 ПК України, в якому зазначено, що фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо положення товару.

В той же час товарно-транспортна накладна є первинним документом саме бухгалтерського обліку, а згідно статті 1 Закону № 996-ХІУ про бухгалтерський облік, фізична особа не є платником податку на прибуток і не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" "Валові витрати».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем безпосередньо як під час проведення перевірки, так і під час судового розгляду справи надавались всі необхідні для підтвердження формування витрат на придбання дизельного палива для здійснення господарської операції (копії наявні у матеріалах справи), а саме:

1. Подорожні листи, що виписувалися щоденно, в яких вказано: прізвище водія, марка та державний номер автомобіля, назва підприємства Вантажовідправника, показники спідометра, витрати пального, місця навантаження та розвантаження, загальний пробіг автомобіля за день, назва і вага вантажу, що підтверджується підписом і печаткою Вантажовідправника.

Списання палива здійснювалось на підставі подорожнього листа, та норм витрат палива визначених відповідно до Норм витрат палива і мастильних, матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених Наказом міністерства транспорту України №43 від 10.02.1998 р. Варто вказати, що Броварська ОДПІ не заперечує щодо правильності розрахунку норм витрат палива

2. Реєстри подорожніх листів.

3. Акти виконаних робіт, які згідно п. 138.1. ст. 138 розділу III ПК України є первинними документами та оформлені належним чином та в яких замовники перевезень та ФОП ОСОБА_1 як перевізник, підписами та печатками зафіксували дати здійснення перевезення, маршрут кожного перевезення, номер товарно-транспортної накладної, марку автомобіля, вагу вантажу та вартість кожного перевезення.

4. Договори з кожним замовником перевезень, в яких погоджено вартість перевезень, зазначено порядок замовлення перевезення, гарантії своєчасності доставки та збереження вантажу при транспортуванні.

5. Підтверджуючі документи по придбанню дизельного пального: квитанції придбання палива на АЗС СП TOB «Кершер», ПГТ «Автопетроліум», ПП «Реверспродукт»,ТОВ «Окко-нафтопродукт», ТОВ «Пріам-постач» та податкові накладні, що були оформлені та передані ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з придбанням дизельного палива відповідно до вимог законодавства України (Броварська ОДПІ порушень та невідповідності підтверджуючих документів не виявила).

6. Книга обліку доходів 1 витрат (форма №10), яка велась у відповідності до вимог п.6 ст.128 ГК України та п. 177.10 ст.177 ПК України (сторінка 10 Акту) та згідно якої придбано дизпалива на суму 323,9тис.грн.

7. Банківські виписки.

Відповідно до пп. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п, 138.1 ст. 138 розділу III ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6-138.9, п.п. 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п.п. 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, п.п. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п.п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 та ст.141 цього Кодексу, крім витрат, визначених в пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПК України, об'єктом оподаткування фізичних осіб - підприємців (виручка) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п.п. 177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат фізичної особи-підприємця, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 було вірно віднесено до складу витрат та податкового кредиту витрати по придбанню дизельного палива, що документально підтверджується, а висновок Броварської ОДПІ про не підтвердження документально ФОП ОСОБА_1 витрат на придбання дизельного палива є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Щодо виключення зі складу валових витрат/податкового кредиту сум на підставі не підтвердження перевіркою Відповідача фактів здійснення фінансово-господарської діяльності Позивача ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «ВІКНА ПЛЮС» та з ПП «АВТОТРЕЙД-2012»:

Як вбачається з матеріалів справи між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Вікна Плюс» було укладено договір про надання послуг №011010 від 01.10.2010 р.

Відповідно до умов договору ТОВ «Вікна Плюс» взяло на себе зобов'язання надавати послуги з навантажування-розвантажування з місцем навантаження за адресою м. Київ, вул. М. Раскової, 4 та здійснювати розвантаження по торгових точках у м. Києві та Київській області. Необхідність здійснення таких робіт було обумовлено відповідальністю ФОП ОСОБА_1 за дотриманням температурного режиму (+5 градусів) перед Замовником перевезень , яка викладена в п. 3 Додаткової угоди №1 від 01.06.2010 р. до Договору № 49 від 05.03.2010 р. та в п 3.1.14. Договору №49 від 05.03.2010 р., укладеного з ТОВ «Юнімілк». На виконання зобов'язань за договором №011010 від 01.10.2010 р. ТОВ «Вікна Плюс» було надано відповідні послуги, про що складено наступні акти прийому-передачі виконаних робіт: №01111005 від 01.11.2010 р. на загальну суму 7130,00 грн.; №30111010 від 30.11.2010 р. на загальну суму 6900,00 грн.; №040105 від 04.11.2011 р. на загальну суму 7130,00 грн.; №310105 від 31.01.2011 р. на загальну суму 7130,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 здійснив оплату наданих послуг, що підтверджується платіжним дорученням №80 від 10.12.2010 р., платіжним дорученням № 1 від 19.01.2011 р. та виписками по рахунку від 10.12.2010 р. та 19.01.2011 р.

Відповідно до вимог чинного законодавства України ТОВ «Вікна Плюс» було належним чином оформлені та передані ФОП ОСОБА_1 наступні податкові накладні: № 01111005 від 01.11.2010 р. на загальну суму 7130,00 грн.; №30111010 від 30.11.2010 р. на загальну суму 6900,00 грн.; №40105 від 04.01.2011 р. на загальну суму 7130,00 грн.; №190105 від 19.01.2011 р. на загальну суму 7130,00 грн.;.

Витрати на оплату послуг ТОВ «Вікна Плюс» були включені ФОП ОСОБА_1 до витрат про майновий стан і доходи за 2011 р., а сума податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включена до податковою кредиту у Деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2010 р. та січень 2011 р.

Таким, чином, документально підтверджується факт надання послуг ТОВ «Вікна Плюс» позивачу та їх належне оформлення.

Крім того, між ФОН ОСОБА_1 та ПП «Автотрейд-2012» було укладено Договір про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу №28-12 від 28.12.2010 р. (далі - Договір).

Відповідно до умов договору ПП «Автотрейд-2012» взяло на себе зобов'язання надавати послуги з обслуговування та ремонту автомобільного транспортного засобу та його складових частин (при необхідності) вантажного автомобіля MAN 18-224 (рефрижератор). На виконання зобов'язань за Договором «Автотрейд-2012» було надано послуги по ремонту системи автомобіль MAN 18-224 (рефрижератор), що підтверджується рахунком-фактурою №2114 від 11.02.2011 р., про що складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2114 від 11.02.2011 р. на загальну суму 21.830,00 грн.

ФОП ОСОБА_1 здійснив оплату наданих послуг, що підтверджується платіжним дорученням №21 від 21.02.2011 р. та випискою по рахунку від 21.02.2011 р.

Відповідно до вимог чинного законодавства України ПП «Автотрейд-2012» було належним чином оформлено та передано ФОП ОСОБА_1 податкову накладну №2114 від 11.02.2011 р. на загальну суму 21830,00 грн.

Витрати на оплату послуг ПП «Автотрейд-2012» були включені ФОП ОСОБА_1 до витрат декларації про майновий стан і доходи за 2011 р., а сума податку на додану вартість за вказаною податковою накладною включена ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 р.

Таким чином, документально підтверджується факт надання послуг ПП «Автотрейд-2012» позивачу та їх належне оформлення.

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів з ТОВ «Вікна плюс» та ПП «Автотрейд-2012» ґрунтуються на даних матеріалів перевірок податковими органами, а саме неможливістю проведення таких перевірок та відсутністю матеріальних та технічних засобів.

Реальність господарських операцій підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку, що подавались для перевірки, зокрема, договорами, актами здачі-прийняття виконаних робіт, податковими накладними, рахунками-фактурами, фактами оплати за отримані послуги. (копії вказаних документів наявні у матеріалах справи).

Як зазначає ФОП ОСОБА_1 перед укладанням договору з контрагентами він здійснював низку заходів для перевірки їх податкової добросовісності, а саме: отримано копії свідоцтва про реєстрацію та свідоцтва платника ПДВ, а також перевірено на офіційному сайті ДПС України в підрозділі «Дані про платників ПДВ» , що вказані контрагенти є платниками ПДВ. Тобто на момент укладення договору вказані підприємства були зареєстровані платниками ПДВ відповідно до ст. 183 ПК України

Зазначені обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, зокрема:

ТОВ «Вікна плюс» (код за ЄДРПОУ 33110562) - номер свідоцтва платника ПДВ - 14101677, дата анулювання свідоцтва платника ПДВ - 29.06.2011 р.

ПП «Автотрейд-2012» (код за ЄДРПОУ 37200994) - номер свідоцтва платника ПДВ - 100303169, дата анулювання свідоцтва платника ПДВ - 05.12.2012 р.

Отже, на момент укладення і виконання позивачем господарських договорів з вказаними контрагентами, останні були зареєстровані як платники ПДВ і мали право виписувати податкові накладні.

Податковий орган в Акті перевірки не вказує жодного доказу, чому вказані підприємства не могли здійснювати навантажувально-розвантажувальні послуги (ТОВ «Вікна полюс») та ремонтні роботи автомобіля (ПП «Автотрейд-2012» ).

Єдиним видом діяльності підприємця є вантажні перевезення. Використовувався один автомобіль рефрижератор. Доказами реальності та підтвердження використання послуг в господарській діяльності є договір з основним Замовником перевезень ТОВ «Юнімілк» (молочна продукція). А саме згідно п3.1.14 Договору №49 від 05.03.2010 р. в зимовий період Перевізник зобов'язаний надавати допомогу Вантажовідправнику у здійсненні навантажувально-розвантажувальних робіт. А згідно Додаткової угоди №1 до цього Договору від 1 червня 2010р. взагалі несе матеріальну відповідальність за дотриманням температурного режиму.

Щодо реальності факту ремонту паливної системи вантажного автомобіля, доказом необхідності проведення таких робіт є довідка №1120/т та акт виконаних робіт по проведенню діагностики з СТО ТОВ «Транс-Логістик» від 17.12.2010 р., в яких вказано на необхідність проведення капітального ремонту паливної системи та вказано її орієнтовну вартість. Так як ТОВ «Транс-Логістик» відмовлялося виконати ці роботи, посилаючись на відсутність комплекту всіх запасних частин, підприємець звернувся до ПП «Автотрейд-2012», які в короткий термін здійснили демонтаж-монтаж запасних частин та агрегатів, їх пусконалагоджувальні роботи. Роботи виконані на протязі 1 дня на території автостоянки заводу «ЮНМІЛК»,

Враховуючи вищевказане, вказані в Акті перевірки Відповідачем обставини не можуть бути безумовним доказом нікчемності та безтоварності правочинів між позивачем та ТОВ «Вікна плюс», позивачем та ПП «Авторейд-2012», враховуючи наступне:

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину.

За змістом ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, у редакції, чинній на момент здійснення розглядуваних господарських операцій, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном державу вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена на підставі актів перевірок позивача або його контрагентів.

Посилання відповідача в акті перевірки на статті 203, 215, 216, 228 ЦК України є передчасними, адже згідно ст. 20 ПК України, органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, обставини, на які посилається відповідач, жодним чином не може бути безумовним та достатнім доказом нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Вікна плюс, позивачем та ПП «Авторейд-2012», адже, доказом вини особи в порушенні публічного порядку є виключно вирок суду, наявності якого, як на час проведення перевірки так і станом на час розгляду даної справи судом не встановлено.

Вважаємо, що позивачем підтверджено правомірність формування суми витрат, а обставини, викладені відповідачем в Акті перевірки не є належним та допустимий доказ протиправності поведінки позивача, в розумінні ч.4 ст.70 КАС України.

В розумінні ст. 16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме д ля таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та валових витрат.

ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ як припущення контролюючого органу щодо ознак фіктивності правочинів або існування тверджень податкового органу щодо нікчемності правочинів, а фактичність господарських операцій позивача з ТОВ «Вікна плюс» та з ПП «Авторейд-2012» підтверджується належним чином завіреними копіями письмових доказів, що наявні в матеріалах справи

На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Вікна плюс», позивачем та ПП «Авторейд-2012», на момент фактичного виконання господарських відносин контрагенти позивача як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відтак, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальникам и товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту та валових витрат, однак таких фактів в ході перевірки встановлено не було.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з трав людини

Вищевказана узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у страві «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В порушення положень ч.2 ст. 71 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства

За таких обставин суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 19.12.2012 р. №0008891702 та від 19.12.2012 р. №0008881702 винесені протиправно і мають бути скасовані.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167, 244 2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визначити протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 19.12.2012 р. №0008891702.

3. Визначити протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 19.12.2012 р. №0008881702.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.