Рішення

від 04.07.2013 по справі 911/1486/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2013 р. Справа № 911/1486/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арабіс Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалт-2012» про стягнення 360 000, 00 грн. за участю представників:

позивача:Ковальчук С.В. відповідача:не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 360 000, 00 грн. заборгованості за простим векселем серії АА № 2651944 від 30.09.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати заборгованості за векселем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2013 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 17.05.2013 р.

У судовому засіданні 17.05.2013 р. представник позивача надав суду документи по справі, вимоги ухвали суду від 19.04.2013 р. виконав частково.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2013 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/1486/13 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 20.06.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

31.05.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання вих. № 27/05-2013 від 27.05.2013 р. (вх. № 12350 від 31.05.2013 р.), у якому відповідач повністю визнає існуючий борг перед позивачем за векселем серії АА № 2651944 на загальну суму 360 000, 00 грн. та зазначає, що у зв'язку з важким фінансовим становищем не має можливості сплатити дану заборгованість.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 19.06.2013 р. (вх. № 13696 від 19.06.2013 р.), у якому останній повідомляє суд про зміну своєї юридичної адреси.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2013 р. розгляд справи відкладено на 04.07.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням позивачем вимог суду.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.07.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

30.09.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконсалт-2012» (відповідач) було видано Приватному підприємству «Лоа Торг» простий вексель серії АА № 2651944 на суму 360 000, 00 грн. зі строком платежу - «за пред'явленням», копія якого залучена до матеріалів справи, оригінал у судовому засіданні оглянуто.

Зазначений вексель було видано в рахунок погашення заборгованості за договором № 01/06 від 01.06.2012 р. на суму 360 000, 00 грн.

Факт передачі Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконсалт-2012» та прийняття Приватним підприємством «Лоа Торг» векселя серії АА № 2651944 підтверджується актом приймання-передачі цінних паперів від 30.09.2012 р., копія якого долучена до матеріалів справи, оригінал у судовому засіданні оглянутий.

10.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фазіон Сервіс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арабіс Плюс» (покупець - позивач) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 1В, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець - прийняти й оплатити наступні цінні папери: вид ЦП - простий вексель; векселедавець - ТОВ «Укрконсалт-2012»; код ЄДРПОУ - 38098037; № векселя - 2651944; номінальна вартість, грн. - 360 000, 00; вартість продажу грн. - 360 000, 00; дата складання - 30.09.2012; строк погашення - за пред'явленням.

Відповідно до п. 1.3 договору цінні папери, обумовлені п. 1.1 цього договору містять іменний індосамент, складений продавцем на ім'я покупця.

Згідно з п. 3.1 договору передача цінних паперів згідно п. 1.1 та перехід права власності до покупця відбувається в момент підписання договору та акта прийому-передачі цінних паперів між продавцем і покупцем.

Пунктом 6.6 договору передбачено, що цей договір набирає сили з моменту підписання його уповноваженими особами сторін і діє до повного виконання безпосередніх розрахунків.

На виконання умов договору купівлі-продажу цінних паперів № 1В від 10.01.2013 р. продавець передав, а покупець прийняв передбачені п. 1.1 договору цінні папери, про що було складено акт прийому-передачі цінних паперів від 10.01.2013 р., який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи, оригінал у судовому засіданні оглянутий.

04.03.2013 р. позивач пред'явив вексель серії АА № 2651944 від 30.09.2012 р. до платежу векселедавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрконсалт-2012» (відповідач), а відповідач прийняв до оплати зазначений вексель, що підтверджується складеним сторонами актом пред'явлення векселя до платежу, який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи, оригінал у судовому засіданні оглянутий.

Проте, відповідачем не була сплачена сума боргу за вказаним векселем, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі, крім фінансових векселів, що випускаються у бездокументарній формі у визначеному законодавством порядку.

Вказана норма кореспондується з приписами Закону України «Про обіг векселів в Україні», що визначає вексель (як простий, так і переказний) як засіб розрахунків, про що свідчать передбачені статтею 4 цього Закону чіткі вимоги до використання векселів у господарській діяльності, а саме: видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (крім фінансових векселів); на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем; умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі; у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено, що векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені), крім фінансових векселів, що випускаються у бездокументарній формі. Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах. Вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон) простий вексель повинен містити такі реквізити: 1) назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; 6) зазначення дати і місця складання простого векселя; 7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою.

Судом досліджено матеріали справи та вбачається, що у простому векселі серії АА № 2651944 від 30.09.2012 р. на суму 360 000, 00 грн. зі строком платежу - «за пред'явленням» містяться усі необхідні та визначені вищезазначеними нормами законодавства реквізити, відсутні дефекти форми, відтак, вказаний вексель є таким, що має силу цінного паперу.

Згідно з ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо індосаменту (статті 11-20), строку платежу (статті 33-37), платежу (статті 38-42), позовної давності (статті 70-71) тощо.

Відповідно до аб. 1 ст. 11 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель, у тому числі виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом (ст. 13 Уніфікованого закону).

Згідно зі ст.ст. 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим.

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є законним векселедержателем векселя серії АА № 2651944 від 30.09.2012 р., оскільки його право на даний вексель базується на безперервному ряді індосаментів.

Відповідно до ст. 33 Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Статтею 34 Уніфікованого закону передбачено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Як вже зазначалося, позивачем було пред'явлено вексель серії АА № 2651944 від 30.09.2012 р. до платежу відповідачу, а відповідачем прийнято до оплати зазначений вексель протягом року, що підтверджується складеним сторонами актом пред'явлення векселя до платежу від 04.03.2013 р.

Таким чином, з моменту пред'явлення позивачем векселя серії АА № 2651944 від 30.09.2012 р. на суму 360 000, 00 грн. у відповідача виник обов'язок оплатити зазначений вексель.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Жодних доказів виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті визначеної у векселі серії АА № 2651944 від 30.09.2012 р. суми суду не надано.

Разом з тим, відповідач у надісланому суду клопотанні вих. № 27/05-2013 від 27.05.2013 р. (вх. № 12350 від 31.05.2013 р.) повністю визнав існуючий борг перед позивачем за векселем серії АА № 2651944 на загальну суму 360 000, 00 грн.

У разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк виконання грошового зобов'язання настав, борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 360 000, 00 грн. заборгованості за простим векселем серії АА № 2651944 від 30.09.2012 р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арабіс Плюс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалт-2012» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Київська, будинок 55, ідентифікаційний код - 3809837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арабіс Плюс» (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Берегова, будинок 200, ідентифікаційний код - 37987298) 360 000 (триста шістдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за простим векселем серії АА № 2651944 від 30.09.2012 р. та 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 08.07.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак