Рішення

від 05.07.2013 по справі 926/560/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2013 р. Справа № 926/560/13.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька меблева фабрика"

про стягнення заборгованості - 7040,42 грн.

Суддя Скрипничук Iван Васильович

Представники:

від позивача - Єфтемій Н.Й., довіреність № 383 від 04.06.2013

від відповідача - Петренко В.О., довіреність від 18.02.2013

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп», м.Луцьк, вул. Кременецька, 38 (код 34524327) звернулось з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька меблева фабрика», м.Чернівці, вул. Хотинська, 2 (код 00274424) про стягнення 7040,42 грн., у т.ч. 6233 грн. витрат на проведення ремонту паливно роздавальної колонки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 807,42 грн. відшкодування витрат по проведенню експертизи ремонтних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що працівником ТДВ «Чернівецька меблева фабрика» (відповідач) Семенюком В.Г. під час виконання своїх трудових обов'язків джерелом підвищеної небезпеки - транспортним засобом (трактор Т 40, держ. номерний знак 09026 СЕ) було нанесено ТОВ «Вест Ойл Груп» (позивач), як власнику майна, збитки у розмірі 6233 грн. Окрім того, відшкодуванню також підлягають 807,42 грн. - вартість наданих послуг експерта по проведенню експертизи щодо визначення вартості ремонтних робіт.

Ухвалою суду від 06.06.2013 розгляд справи відкладено на 12.06.2013 у зв'язку незабезпеченням участі представника відповідача у засідання суду.

Ухвалою суду від 12.06.2013 розгляд справи повторно відкладено на 04.07.2013 у зв'язку з неявкою у засідання суду представника відповідача.

У засіданні суду 04.07.2013 оголошено перерву до 05.07.2013.

Відповідач позовні вимоги заперечує, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів понесення ним збитків у сумі 7040,42 грн. Висновок спеціаліста про спричинені збитки не є допустимим і належним засобом доказування в розумінні розділу 5 «Докази» ГПК України та в контексті заявленого предмету спору. Не є доказом також і постанова Садгірського районного суду м.Чернівці № 3-1229/2012 від 22.11.2012, оскільки в заявленому контексті вона не доводить ні вини водія, ні заявленого розміру збитків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд встановив.

Так, позивач є власником автозаправної станції з магазином та експрес баром по вул. Хотинській, 3 б у м.Чернівці, що підтверджується витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 19.06.2006. Відповідно до договору оренди № 11 від 11.02.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп», як орендодавець, передало в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (орендар) майно (автозаправну станцію) по вул. Хотинській, 3 б у м.Чернівці. Майно передане позивачем у тимчасове платне користування відповідно до акту приймання - передачі від 01.11.2012, що є невід'ємною частиною до договору № 11 від 11.02.2011 з додатками до нього.

Судом встановлено, що 02.11.2012 під час керування транспортним засобом з причепом (трактор Т 40, держ. номерний знак 09026 СЕ) працівник товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька меблева фабрика» Семенюк Василь Гаврилович на території автозаправної станції «WOC» у м. Чернівці, вул. Хотинська, 3 б, не вибравши безпечного бокового інтервалу, допустив наїзд на перешкоду (автозаправну колонку). Даний факт підтверджується постановою Садгірського районного суду м.Чернівці від 22.11.2012 у справі № 3-1229/2012, якою Семенюка В.Г. притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення правил дорожнього руху на підставі ст.. 124 КпАП України.

У зв'язку з цим, 23.11.2012 незалежним експертом - оцінювачем у присутності директора ТДВ «Чернівецька меблева фабрика», механіка фабрики, водія - машиніста відповідача та представників ТОВ «Золотий екватор» проведено огляд пошкодженого майна при ДТП 02.11.2012 (паливнороздавальної колонки типу Quantium 500 Т, серійний номер D 0140084 розташованої на АЗС у м.Чернівці, вул. Хотинська, 3 б).

Відповідно до звіту № 1066/1/12/12 від 25.12.2012 вартість відновлювального ремонту паливнороздавальної колонки, пошкодженої при ДТП 02.11.2012, яка розташована на АЗС за адресою м.Чернівці, вул. Хотинська, 3 б, становить 6233,45 грн.

При цьому суд зауважує, що від відповідача жодних зауважень та заперечень до звіту щодо вартості відновлювального ремонту паливно роздавальної колонки, пошкодженої при ДТП 02.11.2012, не надходило.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 319 від 18.01.2013 між ТОВ «Вест Ойл Груп» (позивач) та МПП «ВК Імпекс» вартість проведених останнім ремонтних робіт становить 6233 грн. Ремонтні роботи проводились МПП «ВК Імпекс» на підставі пролонгованого договору № 75 ВР на виконання монтажних, ремонтних, пусконалагоджувальних робіт від 04.01.2010, укладеного з ТОВ «Вест Ойл Груп» (позивач). Пунктом 2.3 вказаного договору передбачено, що умовою оплати виконаних робіт з матеріалів замовника є акт виконаних робіт, про який зазначено вище.

Позивачем проведено оплату за виконані роботи по ремонту паливно роздавальної колонки, пошкодженої при ДТП 02.11.2012, платіжним дорученням від 29.04.2013 на поточний рахунок МПП «ВК Імпекс» в повному обсязі, а саме 6233 грн.

Тому, як наслідок у позивача правомірно виникли збитки у вигляді витрат на проведення ремонту в сумі 6233 грн., які є предметом даного спору, у зв'язку з чим, підлягають стягненню з відповідача, як власника транспортного засобу згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду від 02.11.2012 № 0100194.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Законом передбачені випадки, коли особа, яка фактично володіє (управляє, експлуатує) об'єктами зі шкідливими властивостями, не визнається володільцем джерела підвищеної небезпеки та не несе відповідальності перед потерпілим на підставі ст. 1187 ЦК України.

Так, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6, не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з зв'язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Згідно з роз'ясненнями п. 5 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була. Господарські (підприємницькі) товариства відповідають за шкоду на підставі ст. 1172 ЦК України у випадках її заподіяння як їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства, так і особами, які виконують роботу за трудовим договором. Не впливають на виникнення обов'язку володільця джерела підвищеної небезпеки з відшкодування заподіяної ним шкоди наступні обставини: 1) в який час було вчинено заподіяння шкоди - службовий або неслужбовий; 2) чи було джерело підвищеної небезпеки ввірено працівникові у процесі виконання ним трудових обов'язків, або він самовільно, неправомірно використав його у своїх особистих цілях.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 807,42 грн. як відшкодування витрат по проведенню експертизи ремонтних робіт у відповідності до додаткової угоди від 05.04.2013 до договору оренди № 11 від 11.02.2011, то вона задоволенню не підлягає, оскільки ТОВ «Вест Ойл Груп» на момент пред'явлення позову та порушення провадження у даній справі останнім ще не було понесені вище вказані витрати. Тому, дана вимога заявлена передчасно, що є підставою залишення у цій частині позову без розгляду.

Таким чином, суд вважає, що позивачем повністю доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача 6233 грн. витрат по проведеному ремонту паливно роздавальної колонки, що є підставою для задоволення позову.

Натомість, заперечення відповідача суд не приймає до уваги, оскільки ним не доведено тих обставин, на які він посилається у своєму відзиві.

Судовий збір відшкодовується позивачу відповідачем пропорційно задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 82, 84, 49, 81 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецька меблева фабрика», м.Чернівці, вул. Хотинська, 2 (код 00274424), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп», м.Луцьк, вул. Кременецька, 38 (код 34524327), витрати по проведеному ремонту в сумі 6233 грн. та 1523,16 грн. судового збору.

3. У решта частині позову про стягнення з відповідача 807,42 грн. витрат по проведенню експертизи ремонтних робіт позов залишити без розгляду.

Повне рішення складено 08.07.2013.

Суддя І.В. Скрипничук