Справа № 2610/11039/2012
Провадження №2/761/1261/2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04 березня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарях Коршак Л.А., Пироговській Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Діадема» про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - Позивач) 05 серпня 2010 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Діадема» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно Договору оренди приміщення, укладеного між Позивачем та Відповідачем 11 квітня 2006 року (далі - Договір оренди), за користування майном, останній мав сплачувати йому плату у розмірі 1 760 грн. до 15 числа кожного місяця шляхом перерахування коштів на його банківський особистий рахунок або виплатою готівки з каси Відповідача. Зауважує, що 24 травня 2010 року між ним та Відповідачем було підписано Акт передавання-приймання нерухомого майна, згідно з яким Відповідач передав йому орендоване ним приміщення. Вказує, що протягом дії Договору оренди, Відповідач свої зобов'язання за правочином не виконував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 167 806 грн. 50 коп., з яких 86 240 грн. - заборгованість по орендній платі, 71 061 грн. 76 коп. - інфляційна складова та 10 504 грн. 74 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути зазначену вище суму коштів із Відповідача на його користь, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Справа розглядається судом вдруге, оскільки рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2011 року, яким позов було задоволено, та яке було залишене в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2011 року, згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 28 березня 2012 року, зазначені судові рішення були скасовані, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.
У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав. Позовні вимоги просив задоволити у повному обсязі.
Представник Відповідача позов не визнала. У задоволенні позовних вимог просила відмовити повністю, мотивуючи тим, що Відповідачем своєчасно та у повному обсязі вносилась орендна плата за користування приміщенням. Зокрема, зауважила, що у період до серпня 2008 року, орендна плата сплачувалась шляхом виплати готівки із каси Відповідача, а починаючи із серпня 2008 року - перерахунком коштів шляхом поштового переказу. Крім того, зауважила, що при визначенні розміру заборгованості за правочином, Позивачем не врахована позовна давність, зауважуючи на тому, що Позивач має право пред'являти вимоги по орендній платі за період, починаючи із серпня 2007 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Судом встановлено, що 11 квітня 2006 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір найму (оренди) нерухомого майна (далі - Договір оренди), за яким Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове користування за плату об'єкт нерухомості «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 88 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на першому поверсі багатофункціонального комплексу в приміщенні НОМЕР_2
Відповідно до умов вказаного Договору оренди, за користування майном Відповідач мав сплачувати плату в розмірі 1 760 грн. 00 коп. за місяць, яка повинна була вноситись останнім до 15 числа кожного місяця за минулий місяць шляхом перерахування коштів на банківський особистий рахунок Позивача (за наявністю) або виплатою готівки з каси Відповідача (а.с. а.с. 6-7).
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 09 липня 2009 року (а.с.. а.с. 152-153), залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 21 квітня 2011 року (а.с. 154), Відповідача зобов'язано звільнити орендоване приміщення за Договором оренди.
Вказані судові рішення є чинними.
Крім того, судом встановлено, що 24 травня 2010 року між сторонами було підписано Акт передавання-приймання нерухомого майна, за яким Відповідач передав, а Позивач прийняв об'єкт нерухомості, визначений Договором оренди (а.с. 8).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом частини 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 09 липня 2009 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 на копіях видаткових касових ордерів Закритого акціонерного товариства «Діадема» від 03 серпня 2007 року, 06 вересня 2007 року, 05 жовтня 2007 року, 08 листопада 2007 року, 06 грудня 2007 року, 08 січня 2008 року, 12 лютого 2008 року, 06 березня 2008 року, 14 квітня 2008 року, 06 травня 2008 року05 червня 2008 року та 07 липня 2008 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 (а.с., а.с. 152-153).
В судовому засіданні представником Відповідача було заявлене клопотання про витребування із Ленінського районного суду м. Севастополя оригіналів вищеперерахованих видаткових касових ордерів, які, за її інформацією, знаходяться в матеріалах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Діадема» про усунення перешкод у здійсненні права власності, з метою проведення почеркознавчої експертизи.
У відповідь на зазначений запит суду, Ленінський районний суд м. Севастополя повідомив, що надати оригінали запитуваних документів є неможливим, оскільки до матеріалів зазначеної вище справи долучені лише їх копії, на підтвердження чого надав матеріали вказаної цивільної справи (а.с. 173).
Враховуючи вищенаведене, суд приймає обставини справи, встановлені рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 09 липня 2009 року щодо підпису ОСОБА_1 на копіях видаткових касових ордерів, як доведені та вважає, що у Відповідача за період із серпня 2007 року і до липня 2008 року дійсно наявна заборгованість по сплаті орендної плати, згідно Договору оренди.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як уже встановлено судом, пунктом 2.2. Договору оренди передбчаено, що плата за користування майном вноситься наймачем шляхом перерахування коштів на банківський особистий рахунок наймодавця (за наявністю) або виплатою готівкою з каси підприємства.
Суд критично оцінює надані Відповідачем копії поштових документів, що свідчать про направлення на ім'я Позивача грошових переказів у рахунок сплати плати за користування майном за Договором оренди, а саме: простий переказ на суму 4 965 грн. 62 коп. від 14 серпня 2008 року; електронний поштовий переказ на суму 2 126 грн. 08 коп. від 16 жовтня 2008 року; електронний поштовий переказ на суму 2 126 грн. 08 коп. від 14 листопада 2008 року; електронний поштовий переказ на суму 2 174 грн. 65 коп. від 12 грудня 2008 року; електронний поштовий переказ на суму 2 206 грн. 50 коп. від 14 січня 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 250 грн. 51 коп. від 12 лютого 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 273 грн. 48 коп. від 12 березня 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 294 грн. 52 коп. від 14 квітня 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 308 грн. 19 коп. від 15 травня 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 315 грн. 77 коп. від 15 червня 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 332 грн. 46 коп. від 14 липня 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 332 грн. 46 коп. від 14 серпня 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 332 грн. 46 коп. від 15 вересня 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 344 грн. 61 коп. від 14 жовтня 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 374 грн. 95 коп. від 15 грудня 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 358 грн. 26 коп. від 15 грудня 2009 року; електронний поштовий переказ на суму 2 388 грн. 61 коп. від 14 січня 2010 року; електронний поштовий переказ на суму 2 415 грн. 93 коп. від 15 лютого 2010 року; електронний поштовий переказ на суму 2 444 грн. 70 коп. від 12 березня 2010 року (а.с., а.с. 35-53), оскільки Відповідачем в неналежний спосіб виконано зобов'язання щодо порядку внесення орендної плати.
Крім того, за інформацією Південного поштамту Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 листопада 2012 року за № 38-03/1-с-69, надати інформацію щодо надходження та виплати поштових переказів за період із 14 серпня 2008 року і до 12 березня 2010 року на ім'я ОСОБА_1 немає можливості, оскільки виробничі документи за період із січня 2008 року і по вересень 2011 року знищенні за збігом терміну зберігання (а.с. 167).
За таких обставин, підстави вважати зобов'язання таким, що виконане, у суду відсутні.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за правочином, Відповідачем належним чином не виконано, внаслідок чого, за підрахунками Позивача, у Відповідача виникла заборгованість перед ним у розмірі 167 806 грн. 50 коп., із яких 86 240 грн. - заборгованість по орендній платі, 71 061 грн. 76 коп. - інфляційна складова та 10 504 грн. 74 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Разом з тим, з такими підрахунками Позивача суд не погоджується, з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Враховуючи дату укладення Договору оренди (11 квітня 2006 року), дату звернення Позивача з позовом до суду (05 серпня 2010 року), а також клопотання представника Відповідача про застосування позовної давності, суд вважає за необхідне застосувати інститут позовної давності, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині щодо стягнення заборгованості із Відповідача по орендній платі за період із травня місяця 2006 року і до серпня місяця 2007 року, що складає 22 880 грн. (14 080 грн. - розмір орендної плати за 2006 рік; 8 800 грн. - розмір орендної плати за п'ять місяців 2007 року, разом: 14 080 грн. + 8 800 грн. = 22 880 грн.), а також в частині щодо стягнення за вказаний період трьох відсотків річних, відмовляє.
З огляду на викладене, заборгованість по орендній платі, яка підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача складає 63 360 грн. (86 240 грн. - 22 880 грн. = 63 360 грн.) та три відсотки річних за вказаний період, розмір яких складає 5 207 грн. 67 коп. А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 68 567 грн. 67 коп. (63 360 грн. + 5 207 грн. 67 коп. = 68 567 грн. 67 коп.).
Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким також стягнути із Відповідача на його користь інфляційну складову від суми заборгованості у розмірі 71 061 грн. 76 коп.
Позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували правильність розрахунку ним інфляційної складової, у зв'язку з чим, суд знаходить позовні вимоги в цій частині недоведеними стороною Позивача.
Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 685 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
А всього з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 69 373 грн. 35 коп.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 257, 267, 525, 526, 530, 610, 625, 651, 759 Цивільного кодексу України, керуючись статями 10, 11, 13, 60, 61, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Діадема» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Діадема» (ідентифікаційний код 24377399) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 69 373 (шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят три) гривні 35 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.
СУДДЯ :
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2013 |
Оприлюднено | 08.07.2013 |
Номер документу | 32248781 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Гуменюк А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні