Постанова

від 01.07.2013 по справі 820/4441/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"01" липня 2013 р. № 820/4441/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі : представника позивача - Онопрієнко Л.М. (довіреність б/н від 22.05.13р.),

представника відповідача - Казимир Ю.М. (довіреність №3099/9/10-014 від 14.08.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Папір" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001692210 від 17.05.2013 р. та № 0001702210 від 17.05.2013 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив , що висновки , які викладені в акті перевірки від 24.04.2013 року № 1633/2210/31064499 не відповідають дійсності та спростовуються первинними документами. Також позивач зазначив, що не повинен нести відповідальність за своїх контрагентів, оскільки вони є окремими юридичними особами. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в письмовому запереченні на адміністративний позов та на акт перевірки від 24.04.2013 року № 1633/2210/31064499.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, встановив наступне

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Папір» здійснює фінансово - господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію 08.09.2000р. за №14801200000002082 (а.с.23 т.І). Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, про що видана довідка №12266 від 13.09.2000р.(а.с.11 т.І) та є платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво про реєстрацію №28295815 від 11.02.2001р.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «ТД «Папір» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Праксет Харків» за період 2011-2012р., ТОВ «Бізнесторг - іновації» за період 2012р., ТОВ «Валета» за період січень 2012р., за наслідками якої складений акт від 24.04.2013 року № 1633/2210/31064499 (а.с. 26- 46 т.І).

За результатами проведення перевірки встановлені порушення відсутності факту реального здійснення господарських відносин з ТОВ «Праксет - Харків», ТОВ «Бізнесторг іновації», ТОВ «Валета» в частині придбання товарів від даних контрагентів у січні 2012р. на загальну суму 53471,18 грн. в т.ч. ПДВ 10694,36 грн., у травні 2012р. на загальну суму 22154,15 грн. в т.ч. ПДВ 4430,83 грн., у червні 2012р. на загальну суму 93648,2 грн. в т.ч. ПДВ 18729,64 грн., у серпні 2012р. на загальну суму 52321,6 грн. в т.ч. ПДВ 10464,32 грн., у вересні 2012р. на загальну суму 64543,85 грн. в т.ч. ПДВ 12908,77 грн., у жовтні 2012р. на загальну суму 72945,8 грн. в т.ч. ПДВ 14589,16 грн., у листопаді 2012р. на загальну суму 43374,65 грн. в т.ч. ПДВ 8674,93 грн, а саме порушення :

-п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 84520,0 грн.

-.п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суми ПДВ, які підлягали сплаті в бюджет на суму 80492,0 грн.

За результатом встановлених порушень ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС винесені податкові повідомлення - рішення № 0001692210 від 17.05.2013р. (а.с.47 т.І) про визначення суми грошового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 100615,0 грн. ( в т.ч. за основним платежем - 80492,0 грн., штрафні санкції - 20123,0 грн.) та податкове повідомлення - рішення №0001702210 від 17.05.2013р. (а.с.48 т.І) про визначення суми грошового зобов»язання з податку на прибуток у розмірі 105650,0 грн. ( в т.ч. за основним платежем - 84520,0 грн., штрафні санкції - 21130,0 грн.).

Суд зазначає, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень є посилання в акті перевірки від 24.04.2013 року № 1633/2210/31064499 на те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами:ТОВ «Праксет - Харків», ТОВ «Бізнесторг іновації», ТОВ «Валета» .

Що стосується взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Праксет - Харків» судом встановлено наступне.

Між ТОВ «ТД «Папір» ( покупець) та ТОВ «Праксет Харків» ( постачальник) 17.04.2012р. був укладений договір №2012-0417 9а.с.60 т.І), відповідно до якого постачальник зобов»язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов»язується прийняти товар ( кранове обладнання) і сплатити його в порядку і на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п.1.4 договору асортимент товару, кількість, строки поставки узгоджуються сторонами в заявці, факсограмі, телеграмі, засобами поштового зв»язку та телефоном. Відповідно до п.3.1 договору поставка товару здійснюється транспортом постачальника або самовивозом покупця. Відповідно до п.5.1 договору ціна на товар вказується в специфікаціях при підписанні договору та є невід»ємною частиною договору.

Між ТОВ «ТД «Папір» ( покупець) та ТОВ «Праксет Харків» ( постачальник) 19.10.2012р. було укладено додаткову угоду до договору №2012-0417.

Сторонами були підписані специфікації на придбану продукцію, які містяться в матеріалах справи (а.с.62 - 69т.І).

ТОВ «Праксет - Харків» були виписані видаткові накладні №РН-0405-04 від 04.05.2012р, №РН-1405-05 від 14.05.2012р, №РН-0106-18 від 01.06.2012р., №РН-0506-19 від 05.06.2012р., №РН-0806-13 від 08.06.2012р., №РН-1506-11 від 15.06.2012р., №РН-0108-10 від 01.08.2012р., №РН-0308-10 від 03.08.2012р. та податкові накладні №11 від 04.05.2012р. на суму 15118,99 грн. в т.ч. ПДВ 2519,83 грн., №66 від 14.05.2012р. на суму 11466,0 грн. в т.ч. ПДВ 1911,0 грн., №276 від 01.06.2012р. на суму 15188,88 грн. в т.ч. ПДВ 2531,48 грн., №277 від 05.06.2012р. на суму 9826,75 грн. в т.ч. ПДВ 1637,79 грн., №278 від 08.06.2012р. на суму 46759,51 грн. в т.ч. ПДВ 7793,25 грн., №279 від 15.06.2012р. на суму 40602,72 грн. в т.ч. ПДВ 6767,12 грн., №251 від 01.08.2012р. на суму 23840,2 грн. в т.ч. ПДВ 3973,37 грн., №252 від 03.08.2012р. на суму 38945,71 грн. в т.ч. ПДВ 6490,95 грн.

Розрахунки між підприємствами проведені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.89- 99 т.І) та частково шляхом передачі простого векселя (а.с.71 т.І), що підтверджується актами приймання - передачі векселів, заборгованість по оплаті відсутня.

Суми ПДВ по вищезазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за травень, червень та серпень 2012 року.

Що стосується взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Бізнесторг іновації» судом встановлено наступне.

Між ТОВ «ТД «Папір» ( покупець) та ТОВ «Бізнесторг - інновації» ( постачальник) 29.08.2012р. був укладений договір №2012-0829 (а.с.100 т.І), відповідно до якого постачальник зобов»язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов»язується прийняти товар ( кранове обладнання) і сплатити його в порядку і на умовах, встановлених цим договором. Відповідно до п.1.4 договору асортимент товару, кількість, строки поставки узгоджуються сторонами в заявці, факсограмі, телеграмі, засобами поштового зв»язку та телефоном.

Відповідно до п.3.1 договору поставка товару здійснюється транспортом постачальника або самовивозом покупця. Відповідно до п.5.1 договору ціна на товар вказується в специфікаціях при підписанні договору та є невід»ємною частиною договору.

Між ТОВ «ТД «Папір» ( покупець) та ТОВ «Бізнесторг - інновації» ( постачальник) було укладено додаткові угоди №1 та 2 до договору №2012-0829.

Сторонами були підписані специфікації на придбану продукцію, які містяться в матеріалах справи (а.с.110-116 т.І).

ТОВ «Бізнесторг - інновації» були виписані видаткові накладні №8 від 05.092012р., №14 від 10.09.2012р., №6 від 02.10.2012р., №18 від 08.10.2012р., №32 від 12.10.2012р., №2 від 01.11.2012р., №5 від 05.11.2012р. та податкові накладні №8 від 05.09.2012р. на суму 54439,2 грн. в т.ч. ПДВ 9073,2 грн., №14 від 10.09.2012р. на суму 23013,44 в т.ч. ПДВ 3835,57 грн., №6 від 08.10.2012р. на суму 16108,8 грн. в т.ч. ПДВ 2684,8 грн., №18 від 08.10.2012р. на суму 53059,43 грн. в т.ч. ПДВ 8843,24 грн., №32 від 12.10.2012р. на суму 18366,72 грн. в т.ч. ПДВ 3061,12 грн., №2 від 01.11.2012р. на суму 5144,66 грн. в т.ч. ПДВ 857,44 грн., №5 від 05.11.2012р. на суму 46904,94 грн. в т.ч. ПДВ 7817,49 грн., №17 від 03.12.2012р. на суму 1371,18 грн. в т.ч. ПДВ 228,53 грн., №18 від 05.12.2012р. на суму 56400,17 грн. в т.ч. ПДВ 9400,03 грн.

Розрахунки між підприємствами проведені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.131 - 144т.І) та частково шляхом передачі простого векселя, які є погашеним, що підтверджується актами приймання - передачі векселів та актами пред"явлення векселів до платежу, заборгованість по оплаті відсутня.

Суми ПДВ по вищезазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень та листопад 2012 року.

Що стосується взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Валета» судом встановлено наступне.

Між ТОВ «ТД «Папір» ( покупець) та ТОВ «Валета» ( продавець) 18.08.2011р. був укладений договір №1108 3-03 (а.с. 145 т.І), відповідно до якого продавець зобов»язується передати у власність товарно - матеріальні цінності: комплектуючі до кранового обладнання, низьковольтна апаратура, комплектуючі до токоприймачів, комплектуючі к командоконтролерам, а покупець зобов»язується прийняти товар і своєчасно сплачувати його.

Відповідно до п.1.2 договору кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні особливості товару відображаються в специфікаціях або рахунках - фактурах. Відповідно до п.3.1 договору відгрузка товару здійснюється за рахунок ТОВ «ТД «Папір», самовивіз. Відповідно до п.4.2 договору покупець сплачує за товар за ціною, яка зазначена в товарних накладних ( специфікаціях, рахунках або в іншій формі, передбаченій законодавством), які являються невід»ємною частиною договору.

Сторонами були підписані специфікації на придбану продукцію, які містяться в матеріалах справи (а.с. 147-148 т.І).

ТОВ «Валета» були виписані видаткові накладні №РН - 0000023 від 10.01.2012р., №РН-0000038 від 13.01.2012р. та податкові накладні №20 від 10.01.2012р. на суму 37208,58 грн. в т.ч. ПДВ 6201,43 грн., №35 від 13.01.2012р. на суму 26957,58 в т.ч. ПДВ 4492,93 грн.

Розрахунки між підприємствами проведені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.153-157 т.І) , заборгованість по оплаті відсутня.

Суми ПДВ по вищезазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.

Суд зазначає, що зазначені документи були надані позивачем під час перевірки та були наявні у відповідача, що підтверджується актом перевірки від 24.04.2013 року № 1633/2210/31064499.

Стосовно обставин проведення позивачем розрахунку за отримані роботи частково у вексельній формі суд зазначає, що правовідносини з приводу обігу векселів унормовані Законом України "Про обіг векселів в Україні", відповідно до ст.4 якого видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (крім фінансових векселів) (ч.І ст.4); на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повний бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем (ч,2 ст.4). Судом встановлено, що розмір оплати за отримані послуги саме векселями було передбачено договорами та додатковими угодами, факт розрахунку векселями підтверджується актами приймання - передачі векселів.

Судом встановлено, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З зазначеного акту перевірки також не вбачається, що первинні документи мають якісь дефекти та не відповідають нормам чинного законодавства.

У зв"язку з чим , оцінивши перелічені вище документи за правилами ст.86 КАС України, суд не знаходить підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій .

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час укладення угоди між позивачем та його контрагентом , складання інших первинних документів, позивач та його контрагент не знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також не були платниками податку на додану вартість.

Спір по справі виник з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України , згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Суми ПДВ по вищезазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту , відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Що стосується порядку формування валових витрат , суд вважає за необхідне керуватись ст. 138, 139 ПКУ.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що на підтвердження здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами позивачем до матеріалів справи надано платіжні доручення , акти приймання - передачі векселів та акти пред"явлення векселів до платежу , які відповідають нормам чинного законодавства.

Позивачем до матеріалів справи також надано належні накладні та інші первинні документи, які підтверджують здійснення господарської операції позивача з його контрагентами - ТОВ «Праксет - Харків», ТОВ «Бізнесторг іновації», ТОВ «Валета».

На підтвердження транспортування товару до позивача позивачем надано товарно - транспортні накладні (а.с.9 - 29т.ІІ), які відповідають вимогам чинного законодавства.

Представник позивача під час судових засідань повідомив, що отриманий товар від зазначених контрагентів було реалізовано іншим підприємствам, що підтверджується наданими до матеріалів справи договорами та іншими первинними документами та частина придбаного товару знаходиться на складі у позивача, що підтверджується відомостями по рахунку.

На підтвердження можливості зберігання отриманого товару позивач надав договір оренди №21/12 від 30.09.2012р. , додаткову угоду №1 до нього, витяг про наявність нежитлового приміщення у позивача та договір на здійснення послуг по зберіганню №30-01/13-Х від 01.01.2013р.

Суд також зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено наявність належним чином оформлених податкових накладних, інших первинних документів та наявність фактичного здійснення операцій по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Праксет - Харків», ТОВ «Бізнесторг іновації», ТОВ «Валета» .

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не відповідає встановленим обставинам по справі, через що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Папір" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001692210 від 17.05.2013 року та № 0001702210 від 17.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Папір" (адреса: м.Харків, вул. О.Яроша, буд. 9а ; код ЄДРПОУ 31064499 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2062.65 грн. (дві тисячі шістдесят дві гривні шістдесят п"ять копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05 липня 2013 року.

Суддя Шляхова О.М.