Постанова

від 05.07.2013 по справі 815/3996/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3996/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

при секретарі Музики І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревера Груп» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Ревера Груп», за результатом якого позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 14.03.2013 року: № 0000372280, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 837 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 959 грн. та № 0000382280, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 654 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 914 грн., прийняті на підставі акту «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Ревера Груп», код 26568146, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Айсберг - Пром», код за ЄДРПОУ 38037429 за період червень 2012 року» від 28.02.2013 року № 000013/15-32-22-80/26568146, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Ревера Груп» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Айсберг - Пром» за період червень 2012 року.

За результатом проведеної перевірки були встановлені порушення вимог податкового законодавства, про що було складено акт перевірки № 000013/15-32-22-80/26568146 від 28.02.2013 року, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Не погоджуючись з рішеннями, прийнятими податковим органом, позивачем була розпочата процедура адміністративного оскарження. Так, товариство звернулось до Державної податкової служби в Одеській області з первинною скаргою від 21.03.2013 року № 2/21.03.13, яка рішенням від 09.04.2013 року № 782/10/10-2007 була залишена без задоволення. Повторна скарга ТОВ «Ревера Груп» також була залишена без задоволення рішенням Міністерства доходів і зборів України від 07.05.2013 року № 2154/6/99-99-10-01-15.

Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, прийняті ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС, на підставі відомостей, що надійшли від Кіровоградської ОДПІ з актом перевірки контрагенту позивача ТОВ «Айберг - Пром» від 21.09.2012 року № 670/1520/38037420, згідно якого встановлено відсутність у контрагенту позивача господарських потужностей для ведення господарської діяльності, через що всі правочини, що були укладені у перевіряємому періоді, визнані нікчемними.

З урахуванням висновків по результатам перевірки контрагенту позивача, ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС дійшло висновків, щодо неправомірності формування витрат та податкового кредиту товариства по господарським операціям з ТОВ «Айсберг - Пром».

Висновки податкового органу, позивач вважає необґрунтованими, оскільки підтвердженням реального змісту (товарності) господарських операцій є наявна первинна документація, надана в повному обсязі під час перевірки.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі помилкових висновків, є противоправними та такими, що підлягають скасуванню.

В ході розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС заявлені позовні вимоги не визнав в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень - рішень, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи, ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Ревера Груп», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Айсберг - Пром» за період червень 2012 року, про що було складено акт перевірки від 28.02.2013 року № 000013/15-32-22-80/26568146.

За результатом проведеної перевірки, встановлено: порушення ТОВ «Ревера Груп» п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у 2 кварталі 2012 року на 18 271 грн.; п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань у червні 2012 року на суму 3 654 грн.

На підставі акту перевірки від 28.02.2013 року № 000013/15-32-22-80/26568146, ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000372280 від 14.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 837 грн. - за основним платежем, 959 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000382280 від 14.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 654 грн. - за основним платежем, 914 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що перевіркою дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Айсберг - Пром» було встановлено, що позивач придбав у вищезазначеного товариства товарно - матеріальні цінності, перелік яких приведений в таблиці на аркуші 4 акту перевірки (аркуш справи 13).

Під час проведення перевірки, на підтвердження проведених господарських операцій позивачем були надані дані бухгалтерського обліку по рахунку № 631, видаткові та податкові накладні, рахунок - фактуру, платіжне доручення. У податковому обліку в реєстрі отриманих податкових накладних, сума ПДВ була відображена у червні 2012 року за позицією № 2.

Перевіркою також встановлено, що договір поставки у письмовому вигляді не укладався. Шляхові листи, товаротранспортні накладні та інші документи на перевезення товару до перевірки не надані через свою відсутність.

Встановлюючи наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, податкова інспекція використала інформацію про постачальника, а саме акт від 21.09.2012 року № 670/1520/38037429, складений Кіровоградською ОДПІ за результатом проведення перевірки правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2012 року ТОВ «Айсберг - Пром», згідно якого не встановлено ознак фіктивності ТОВ «Айберг - Пром», але через відсутність основних засобів виробництва та виробничих потужностей, встановлено ознаки сумнівності факту реального здійснення господарської діяльності у червні 2012 року.

З урахуванням викладеного, ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС, за результатом перевірки ТОВ «Ревера Груп» дійшло висновку, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Айсберг - Пром» за період червень 2012 року, укладались з порушенням ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а були укладені з метою мінімізації податкових зобов'язань та штучного формування податкової вигоди.

Перевіряючи правильність висновків відповідача, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами та формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, судом були з'ясовані наступні обставини.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних непідтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що під час проведення перевірки, позивачем не було надано договір поставки, а також документи, на підтвердження перевезення.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України є договір.

Приписи ст. 207 Цивільного кодексу України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Укладання господарських договорів, у відповідності з п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а підпис шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, судом встановлено, що господарські операції між ТОВ «Ревера Груп» та ТОВ «Айсберг - Пром» відбувались шляхом обміну рахунками, видатковими накладними, що є також первинними документами, на підставі яких здійснюється реалізація товарів, та документами, що підтверджують виконання договору купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб без письмового оформлення.

Також в ході розгляду справи представник позивача суду пояснив, що товар, придбаний у ТОВ «Айсберг -Пром» був у незначній кількості, яка вміщувалась у легковий автомобіль, тому оформлення документів на вантажне перевезення було зайвим.

На підтвердження товарності правочину, позивачем були також надані первинні документи, що підтверджують наступний продаж, отриманих від ТОВ «Айсберг - Пром» товарно - матеріальних цінностей.

Так, позивачем були надані податкові накладні, рахунки на оплату, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, по угодам, укладеним з ТОВ НВП «Тенет», ТОВ «Компанія Бест», ПП СП «Біла Акація».

В ході дослідження доказів по справі, питання викликала правомірність видачі ТОВ «Ревера Груп» податкової накладної № 3 від 07.06.2012 року на товар, придбаний у позивача ТОВ НВП «Тенет», по ланцюгу постачання від ТОВ «Айсберг - Пром». Так, судом було встановлено, що податкова накладна була видана позивачем своєму покупцю, ще до моменту отримання податкової накладної від ТОВ «Айсберг - Пром» (ПН № 867 від 08.06.2012 року) та сплати вартості придбаного товару попередньому постачальнику (платіжне доручення від 04.07.2012 року). Представник позивача, суду пояснив, що для товариства це звичайна практика, оскільки товар був замовленим постійним клієнтом товариства та попередньо сплаченим, у зв'язку з чим у товариства були підстави для видачі податкової накладної до отримання проданого товару, відповідно до положень п. 201.7. ст. 201 Податкового Кодексу України, згідно якого податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Стосовно інших первинних документів, наданих позивачем на підтвердження наступного постачання ТМЦ придбаних у ТОВ «Айсберг - Пром», в ході розгляду справи питань не виникло.

Судом встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС не ставилось під сумнів наявність та правильність оформлення первинної документації по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Айсберг - Пром», було також встановлено характер взаємовідносин, та предмет правочинів, згідно яких постачалось спеціальне технологічне обладнання, на яке в ході розгляду справи були надані сертифікати якості.

Таким чином, суд, не може погодитись з доводами податкового органу, що наявність дефектів у правовому стані ТОВ «Айсберг - Пром» впливає на правомірність формування податкового кредиту та валових витрат позивача, оскільки на позивача не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції, тому ТОВ «Ревера Груп», укладаючи та виконуючи відповідні договори із ТОВ «Айсберг - Пром», не мало жодних зобов'язань та прав щодо перевірки добросовісності останнього як платника податків та обов'язкових платежів. Наявність помислу позивача у використанні послуг ТОВ «Айсберг - Пром» з метою отримання податкової вигоди, податковим органом не доведено.

Відповідно до статі 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статі 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсним правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України недійсність правочину повинна встановлюватись виключно судом.

Рішення суду про недійсність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, відповідачем надані не були.

На підставі викладеного, суд вважає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість та формування валових витрат з податку на прибуток, матеріали невиїзної перевірки контрагенту позивача, оскільки судом встановлено, що дії ТОВ «Ревера Груп», як платника податку, свідчать про його добросовісність, а вчинені ним правочини не викликають сумніву щодо їх реальності.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревера Груп» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень - рішень.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000372280 та №0000382280 від 14 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Бжассо

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревера Груп» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень - рішень.

05 липня 2013 року.

.