Рішення

від 02.07.2013 по справі 914/1752/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2013 р. Справа № 914/1752/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод», м. Львів

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікуся», м. Львів

про: стягнення 161 687,33 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: Тиравський Я.І. - дов. від 28.11.2011 р.

до відповідача 1: не з'явився

до відповідача 2: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» до відповідача 1- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікуся» про стягнення 161 687,33 грн. Ухвалою від 14.05.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.06.2013р. Розгляд справи відкладався з підстав з наведених у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач - 1 у порушення умов договорів не здійснив оплати у повному обсязі за оренду приміщення та комунальних платежів з відшкодування комунальних послуг, внаслідок чого виникла основна заборгованість перед позивачем у сумі 120 000,31 грн., крім того відповідачам 1, 2 нараховано 25 000,00 грн. - штрафу, 3 986,56 грн. - 3 % річних та 12 700,46 грн. - пені за період з 14.05.2012 р. по 06.10.2012 р.

В судове засідання 02.07.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, подав заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути 120 000,31 грн. - основного боргу, 25 000,00 грн. - штрафу, 3 986,56 грн. - 3 % річних та 12 018,56 грн. - пені.

В судове засідання 02.07.2013 р. представник відповідача 1 не з'явився, поштові відправлення ухвал суду направлені за адресою згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В судове засідання 02.07.2013 р. представник відповідача 2 не з'явився, поштові відправлення ухвал суду направлені за адресою згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 02.07.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке.

01.04.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір оренди №793. Відповідно до п. 1.1. Договору, орендодавець (позивач у справі) передає орендареві (відповідач-1 у справі) у користування нежитлове приміщення площею 801,1 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Львів, вул. Мазепи, 15а для здійснення Орендарем підприємницької діяльності (надалі орендоване приміщення).

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що орендна плата встановлюється в розмірі 50 000,00 грн. щомісячно включно за користування орендованим приміщенням.

Відповідно до п. 2.2. вказаного Договору, орендар здійснює платіж у розмірі 100% місячної орендної плати протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даної угоди за перший і останній місяці, шляхом перерахунку коштів на р/рахунок Орендодавця. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Наступні платежі Орендар здійснює до 5 числа поточного (звітного) місяця. Витрати на енергозабезпечення, тепло-і водозабезпечення не входять у вартість орендної плати, відшкодовується Орендарем протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку Орендодавцем (п.2.3. Договору).

Згідно п.4.1. Договору, передача приміщення, що орендується, здійснюється за Актом приймання-передачі, який свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду, і підписується до 10 травня 2010 р.

10.05.2010 р. позивачем відповідачу - 1 згідно договору оренди №793 передано нежитлові приміщення, що підтверджується актом приймання - передачі від 10.05.2010 р. підписаного та завіреного печатками сторін.

Відповідно до п. 6.1. Договору, орендар зобов'язаний у термін визначений даним Договором, перераховувати в повному обсязі Орендодавцю орендну плату та провести відшкодування витрат за комунальні послуги.

01.06.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір оренди №1013. За умовами цього договору орендодавець (позивач у справі) передає орендареві (відповідач-1 у справі) у користування нежитлове приміщення площею 150 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Львів, вул. Мазепи, 15а для здійснення Орендарем підприємницької діяльності (надалі - орендоване приміщення). Дане приміщення знаходиться в належному технічному стані і приватне до використання орендованого приміщення.

Пунктом 2.1. Договору оренди №1013 сторони погодили, що орендна плата встановлюється в розмірі 10,00 грн. за 1 кв.м. відповідно щомісячна орендна плата становить 150 000,00 грн. з ПДВ, виключно за користування орендованого приміщення.

Відповідно до п. 2.2. вказаного Договору оренди №1013, орендар здійснює платіж у розмірі 100% місячної орендної плати протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даної угоди за перший і останній місяці, шляхом перерахунку коштів на р/рахунок Орендодавця на підставі виставленого рахунку. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Наступні платежі Орендар здійснює до 5 числа поточного (звітного) місяця. Витрати на енергозабезпечення, тепло-і водозабезпечення не входять у вартість орендної плати. (п.2.3. Договору оренди №1013).

Згідно п. 3.1. Договору оренди №1013 та внесеними змінами до договору термін дії договору складає з 01 червня 2010 до 31 травня 2012 р.

21.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікуся» (відповідач - 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» 9позивач у справі) укладено договір поруки №1115. Відповідно до умов Договору Поручитель поручається перед кредитором за прострочене забовязання ФОП ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) (далі Боржник) перед кредитором (позивач у справі) щодо погашення боргу по сплаті орендних платежів та платежів по відшкодуванні наданих комунальних послуг в загальній сумі 223 760,31 грн., обов'язок оплати яких виник по Договорах оренди №793 від 01.04.2010 р. та №1013 від 01.06.2010 р. (п.1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору поруки №1115 сторони погодили, що прострочене зобов'язання Боржника, визначене в п. 1.1. даного Договору буде погашене Поручителем протягом чотирьох місяців до 21.09.2012 р. шляхо внесення коштів на р/р Кредитора в рівних частинах.

У відповідності до п. 1.3. Договору поруки №1115 від 21.05.2012 р. , у разі невиконання умов даного Договору, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки №1115 , у разі порушення Боржником обов'язку, що передбачений п.1.1. цього Договору, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя , які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Згідно п.4.2. Договору поруки №1115 строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.4.1. цього Договору та закінчується в момент повного виконання боржником або Поручителем зобов'язання, вчиненого в п.1.1. даного Договору.

Відповідач -1 не виконав умови вищевказаних Договорів оренди, а саме не здійснював орендну плату та плату комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача 1 та відповідача 2 перед позивачем в сумі 120 000,31 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який направлено позивачем адресу відповідача - 1 та відповідача - 2 (докази в матеріалах справи).

26.09.2012 р. позивачем на адресу відповідача 2 направлено Лист вимогу №2869 від 26.09.2012 р. про погашення боргу по сплаті орендної плати та по комунальних послугах в загальній сумі 223 760,31 грн.

23.10.2012 р. відповідачем - 1 частково погашена заборгованість в сумі 103 760,00 грн., чим погасив наявну заборгованість з орендованих платежів за Договором оренди №1013 повністю, а також повністю сплатив заборгованість з оплати за комунальні послуги за Договором 793 та частково сплачено борг за оренду приміщення по Договору оренди №793.

Між позивачем та відповідачем - 1 підписано акт звірки, що міститься в матеріалах справи, в якому станом на 23.10.2012 р. відповідачем- 1 визнає суму боргу перед позивачем в розмірі 223 760,31 грн.

Станом на час прийняття рішення судом загальна сума заборгованості відповідача - 1 та відповідача - 2 перед позивачем за оренду приміщення по Договору №793 становить 120 000,31 грн. Доказів оплати даної заборгованості відповідачами, суду не подано. Відповідач - 1 та відповідач - 2 відзиву на позов не подали і не заперечили у визначеному Законом порядку проти заявленого позову.

Окрім цього, виходячи з вимог позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог та доданих розрахунків, позивач просить стягнути з відповідача 12 018,56 грн. - пені, 25 000,00 грн. - штрафу та 3 986 грн - 3% річних. Таким чином, загальна сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 161 005,43 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 163 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч.3 ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату .

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами у справі укладено договір оренди №793 01.04.2010 р. та договір оренди №1013 від 01.06.2010 р., згідно якого, відповідачу передано у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 801,1 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Львів, вул. Мазепи, 15а та нежитлове приміщення площею 150 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Львів, вул. Мазепи, 15а.

Однак відповідач не виконував належним чином своїх зобов'язань передбачених договорами оренди, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 120 000,31 грн. - заборгованість по оренді приміщення по Договору оренди №793.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 543 ЦК України, передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на зазначені вище обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів 1, 2 солідарно 120 000,31 грн. заборгованості по по орендній платі по договору оренди №793 є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно 3 986,56 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 7.8 Договору оренди №793 від 01.04.2010 р. передбачено, що у випадку виявлення Орендодавцем, порушення Орендарем умов п. 6.1. даного Договору, Орендар сплачує штраф у розмірі 50% місячної орендної плати, орендодавець в одностороньому порядку має право розірвати даний Договір оренди, і з моменту розірвання договору Орендар зобов'язаний залишити орендоване приміщення протягом 3 календарних днів. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно 25 000,00 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до п.7.1. Договору оренди №793 від 01.04.2010 р., орендар за кожен день порушення строку перерахування орендної плати сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно 3 986,56 грн. - пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід стягнути солідарно з відповідачів в повному обсязі на користь позивача, так як спір виник з вини відповідачів.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 179, 193, 285 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 530, 543, 612, 625, 655, 691, 712 ЦК України, ст. ст. 22, 33, 34 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікуся» (адреса: пр. Чорновола, 101, м. Львів, 79020; ідентифікаційний код 37740827 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» (адреса: вул. Угорська, 22, м. Львів, 79034; ідентифікаційний код 01553681) 120 000,31 грн основного боргу, 12 018,56 грн. - пені, 25 000,00 грн. - штрафу, 3 986 грн. - 3% річних. та 3 233,75 грн. витрат пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.07.2013 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.