Постанова

від 06.06.2013 по справі 802/1977/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 р. м. Вінниця

Справа № 802/1977/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до приватного підприємства "Тривіт" про накладення арешту на кошти та інші цінності,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Барська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби (далі - Барська МДПІ) з адміністративним позовом до приватного підприємства "Тривіт" (далі - ПП "Тривіт") про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банківських установах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем, станом на 29 березня 2013 року, рахується податковий борг в сумі 3038,18 грн. Дане зобов'язання платником не виконано. При цьому, податковим органом встановлено відсутність у відповідача майна, що може бути описане у податкову заставу.

Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Керуючись наведеною нормою та враховуючи відсутність активів у платника податків, податковий орган звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся завчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою реєстрації. Однак, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку з зазначенням причин не вручення - "за зазначеною адресою не проживає".

Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство "Тривіт" зареєстровано Барською районною державною адміністрацією 06 червня 2001 року та перебуває на податковому обліку у Барській МДПІ з 07 червня 2001 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №1/29-14 від 13.01.2009 року (а.с.5).

Судом встановлено, що Барською МДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ПП "Тривіт", за результатами якої складено акт від 28.02.2012 року № 207/1510/30870752 (а.с. 10). На підставі вказаного акту позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000241510 від 29 лютого 2012 року, яким нараховано штрафні санкції на загальну суму 3061,00 грн. (а.с. 8-9).

На виконання заходів стягнення податкового боргу податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 21 березня 2012 року форми "Ю" № 27 на суму 3061,00 грн. (а.с. 14).

Згідно зворотного боку облікової картки, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 12-13), сума податкового боргу, після часткової сплати відповідачем, становить 3038,18 грн.

Крім того, з довідки Держсільгоспінспекції у Вінницькій області від 05 березня 2013 року №10-02/703/13 (а.с. 16), довідки відділу Держземагенства у Барському районі Вінницької області від 27 лютого 2013 року (а.с. 15), інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.03.2013 року (а.с. 17), довідки Вінницького ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області №166 від 27 лютого 2013 року (а.с. 18) вбачається, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкової заборгованості.

У зв'язку з наявністю податкової заборгованості, відсутністю її добровільної сплати відповідачем, відсутністю майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податку, що знаходяться в банку.

Згідно з пунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 94.1 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов"язків, визначених законом.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із п. 94.4. ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 ПК України).

Відповідно до п. 7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1042, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1437/18732, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Крім того, відповідно до п.95.2 ст. 95 ПК України, право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, відповідно до п. 20.1.17 п.20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку, в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас, така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи по суті судом отримано докази наявності у відповідача податкового боргу, відсутності майна для його погашення та дотримання податковим органом вимог п. 95.2 ст. 95 ПК України, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків приватного підприємства "Тривіт" (вул. Герасимчука, 5, м. Бар, ідентифікаційний код 30870752, р/р 260063171457 у філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадний банк України», МФО 302076), що знаходяться в банківських установах, в сумі 3038,18 грн. (три тисячи тридцять вісім гривень 18 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя / підпис / Заброцька Людмила Олександрівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: