Рішення

від 01.07.2013 по справі 911/2071/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2013 р. Справа № 911/2071/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Міські комунальні платежі» Дніпропетровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська архівна компанія»

про стягнення 4412,42 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Шипіло Д.О., довір. б/н від 17.05.2013 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Міські комунальні платежі» Дніпропетровської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська архівна компанія» (далі - відповідач) про стягнення 4412,42 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення з ТОВ «Українська архівна компанія» 18.11.2011 р. договору № 21136/У про надання послуг, згідно якого ТОВ «Українська архівна компанія» зобов'язувалося надати послуги, а позивач - прийняти та оплатити їх на умовах договору, у зв'язку з чим КП «Міські комунальні платежі» Дніпропетровської міської ради було перераховано на користь ТОВ «Українська архівна компанія» аванс в сумі 4412,42 грн. Як зазначає позивач, відповідачем не було надано послуги та не повернуто кошти у сумі 4412,42 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 4412,42 грн. передоплати, а також відшкодувати 1720,50 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 01.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 17.06.2013 р., 01.07.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.07.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

18.11.2011 р. між Комунальним підприємством «Міські комунальні платежі» Дніпропетровської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська архівна компанія» було укладено договір № 21136/У про надання послуг, згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов'язується виконати такі послуги: визначити науково-практичну цінність документів з метою відбору їх на довгострокове (75 років) зберігання, а також справ, що не підлягають подальшому зберіганню; провести науково-технічну обробку документів з особового складу (75 років зберігання); оформити опис справ з особового складу (75 років зберігання); оформити акт про вилучення до знищення документів, що не підлягають зберіганню; погодити опис справ з особового складу (75 років зберігання) та акт про вилучення до знищення документів, що не підлягають зберіганню, з екпертно-перевірною комісією Державного архіву; виконати друкувальні послуги (роботи); виконати палітурні роботи (послуги).

Згідно з п. 2.1 договору вартість послуг, відповідно до калькуляції на виконання послуг з науково-технічного опрацювання документів, визначена в сумі 5515,52 грн.

Закінчення виконання послуг згідно з договором встановлюється актом приймання-передачі виконаних послуг (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що замовник зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 80% загальної вартості робіт в сумі 4412,42 грн.

У відповідності з п. 2.4 договору виконавець зобов'язується почати роботи протягом 3 робочих днів з моменту перерахування авансу і виконати усі роботи до 31.12.2011 р.

Як встановлено п.п. 5.1, 5.2 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 р. По узгодженню сторін термін дії договору може бути продовженим.

ТОВ «Українська архівна компанія» на виконання умов договору № 21136/У про надання послуг від 18.11.2011 р. виставило КП «Міські комунальні платежі» Дніпропетровської міської ради рахунок-фактуру № 543154/х від 18.11.2011 р. на суму 4412,42 грн.

КП «Міські комунальні платежі» Дніпропетровської міської ради було перераховано ТОВ «Українська архівна компанія» 4412,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 977 від 30.11.2011 р.

10.05.2012 р. КП «Міські комунальні платежі» Дніпропетровської міської ради було направлено ТОВ «Українська архівна компанія» вимогу № 6/189, відповідно до якої позивач просив відповідача негайно приступити до виконання своїх обов'язків за договором або повернути замовнику суму сплаченого авансу в повному обсязі протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги.

Відповідь на вимогу замовником отримано не було.

Оскільки строк дії договору закінчився, а відповідач не виконав передбачені договором № 21136/У від 18.11.2011 р. послуги та не повернув аванс в сумі 4412,42 грн., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. (ч.ч. 1, 2 ст. 902 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено ч. 1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс мажору). До обставин непереборної сили відносяться надзвичайні обставини та події (стихійні лиха, військові дії, стихійні народні заворушення, інші надзвичайні події), які впливають на виконання зобов'язань і не можуть бути передбачені сторонами в період укладання цього договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню.

Поряд з цим слід зазначити, що відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву на позов, доказів неможливості належного виконання договору внаслідок дії обставин непереборної сили або доказів повернення отриманих від позивача коштів суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про повернення сплаченого КП «Міські комунальні платежі» Дніпропетровської міської ради відповідачеві авансу в сумі 4412,42 грн. є доведеною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог КП «Міські комунальні платежі» Дніпропетровської міської ради у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська архівна компанія» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Дніпровська, 4, код 36444652) на користь Комунального підприємства «Міські комунальні платежі» Дніпропетровської міської ради (49070, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 75, код 31270637) - 4412 (чотири тисячі чотириста дванадцять) грн. 42 коп. основного боргу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 08.07.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна