Рішення

від 18.06.2013 по справі 910/7748/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7748/13 18.06.13

За позовомКиївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України До Корпорації «Співдружність» Простягнення 877 150,55 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури Пантюхов А.В.

Від позивача Гладкий С.М. - за дов.

від відповідача Рябоконь О.В.- за дов., Корякін А.М.- за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернулась до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Корпорації «Співдружність» про стягнення 877 150,55 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору № 274/КВ/27-11 від 15.07.2011р. на виконання робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання за рахунок коштів виконавців робіт.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 16.05.2043 № 158, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В письмових поясненнях від 13.06.2013 № 175, щодо позовних вимог Відповідач, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 5 000 грн.

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду прокурором в інтересах держави в особі визначених ним осіб суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Приписами ст. 36 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи викладене, Київський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі визначених ним осіб до Корпорації «Співдружність».

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Міністерством оборони України та Корпорацією «Співдружність» було укладено договір на виконання робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання (надлишкових)за рахунок коштів виконавців робіт № 274/КВ/27-11 від 15.07.11р. відповідно до якого, Виконавець, зобов'язується відповідно до умов договору, Вимог технологічного процесу утилізації боєприпасів виконати утилізацію боєприпасів, за номенклатурою та обсягами, які визначені у «Специфікації боєприпасів, що підлягають утилізації», що є додатком 1 до договору.

Пунктом 1.2 передбачено, що Позивач доручає, а Відповідач бере на себе зобов'язання на підставі повноважень щодо реалізації продуктів утилізації боєприпасів, наданих постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.06 №812 «Про затвердження порядку утилізації ракет, боєприпасів і вибухових речовин» за комісійну плату укладати на умовах що не суперечать цьому договору і чинному законодавству та виконувати від свого імені та в інтересах Замовника угоди на реалізацію продуктів утилізації які утворилися в результаті проведення робіт з утилізації боєприпасів, крім брухту з вмістом дорогоцінних металів та каміння.

Термін виконання робіт визначений «Календарним планом виконання робіт з утилізації непридатних для подальшого використання та зберігання боєприпасів», що є додатком 2 до договору, згідно якого роботи мають виконуватись до 20.12.11 року.

Строк дії зазначеного договору - до 31 грудня 2011 року. Додатковою угодою № 6 від 30.12.11 року продовжено строк дії договору до 31.10.12 року та продовжено строк виконання робіт до 30.10.12 року.

Згідно «Специфікації боєприпасів, що підлягають утилізації» до договору утилізації підлягало 193912 шт. боєприпасів.

П. 4.1.1 договору визначено, що загальна вартість робіт за договором становить 27 770 364, 43 грн. Роботи за даним договором виконувались за рахунок коштів виконавців робіт з подальшою виплатою їм компенсації (за рахунок реалізованих продуктів утилізації).

Згідно п.4.1.3 договору сума договору є граничною і не може бути перевищена Відповідачем. У разі перевищення Відповідачем суми договору його витрати в частині вищезазначеного перевищення оплаті не підлягають.

П.3.2.1. договору передбачено, що обсяг робіт з утилізації боєприпасів, виконаний Виконавцем і прийнятий Замовником підтверджується Актом виконаних робіт, який готується Виконавцем та подається на підпис Замовнику у встановлений у договорі термін.

Порядок проведення розрахунків між Сторонами визначений п. 4.2 договору згідно якого взаєморозрахунки за договором здійснюються на підставі пунктів 33 та 34 Порядку утилізації, якими передбачено, що вартість робіт з утилізації боєприпасів із залученням власних коштів їх виконавців не може перевищувати вартості продуктів утилізації. Кошти отримані від реалізації продуктів утилізації, крім витрат з утилізації та витрат, пов'язаних з організацією реалізації продуктів утилізації, перераховуються у 5 денний строк виконавцями робіт на спеціальний реєстраційний рахунок Міноборони, зараховуються до державного бюджету та використовуються на потреби Збройних Сил.

Під час складання договору сторони в межах суми договору складають та затверджують «Протокол погодження граничної (лімітної ціни на роботи з утилізації боєприпасів» та «Відомості орієнтовної кількості та вартості продуктів утилізації», що є невід'ємними частинами договору.

Згідно п. 4.2.6 договору вартість фактично виконаних робіт нараховується за договірними цінами, визначеними за результатами фактичних витрат понесених Відповідачем та прийнятих Замовником. Вартість виконаних робіт вказується у «Протоколі погодження договірної (фактичної) ціни», який затверджується Замовником та є додатком до Акту виконаних робіт.

Згідно п. 4.2.10 договору Підставою для проведення остаточних розрахунків з утилізації є належним чином оформлений «Акт виконаних робіт».

Що стосується реалізації то згідно п.п. 3.1.8. та 3.1.9 Плановий вихід продуктів утилізації визначається у «Відомості планового виходу продуктів утилізації», що є додатком № 5 до договору, а кількість і якісний стан продуктів утилізації отриманих в результаті виконання робіт підтверджується Актом виконаних робіт та вноситься до «Відомості фактичного виходу продуктів утилізації», що є додатком до Акту виконаних робіт. Боєприпаси та продукти утилізації є власністю держави в особі Замовника.

Реалізація продуктів утилізації здійснюється за окремими додатковими угодами після підписання сторонами «Акту виконаних робіт».

Згідно п 4.2.12 договору Звіт комісіонера є підтвердженням виконання Сторонами зобов'язань за відповідною додатковою угодою.

Матеріалами справи доведено, і Відповідачем не спростовано, що всупереч умовам договору Відповідач утилізував лише частину 125 мм пострілу ВОФ 36 - заряд Ж-40. Снаряд ОФ26, який є другою складовою частиною 125 мм пострілу ВОФ - 36 не був утилізований. Відповідач порушив вимоги п 3.1.7. та 3.1.8. договору не здійснивши утилізацію 125мм пострілу ВОФ -36 та не привівши продукти утилізації до вимог ГОСТів та ДСТУ. Тобто, Відповідачем були порушені умови договору щодо якості робіт та порядку утилізації.

Згідно Актів виконаних робіт №№ 1-11 виконано утилізацію боєприпасів у кількості - 106486 шт. на суму 14 273 035, 47 грн. Реалізовано всі отримані і результаті виконання робіт продукти утилізації та покрито фактичні затрати Виконавця на суму 13941486,16 грн.

Листами від 24.04.12 та 08.06.12 року Відповідач повідомляв Позивача про відсутність у військовій частині A 1119 наступної номенклатури боєприпасів: 152 мм постріли ВОФ32 у кількості 3054 шт. та 152 мм пострілів з осколково фугасним активно-реактивним снарядом і повним зарядом ВОФ27 повністю споряджений у кількості 43 шт.

Суду доведено, що не були видані Відповідачу у зв'язку з їх відсутністю боєприпаси 100мм постріл з бронебійно трасуючим снарядом з балістичним кінцевиком УБР-412Б у кількості 4 од. та 100мм постріл з кумулятивним снарядом підвищеної бронепробивності УБК8 повністю споряджений у кількості 4 од.

18.06.12 року Позивач повідомив про можливість передачі зазначених боєприпасів з іншої військової частини після затвердження Кабінетом Міністрів України у порядку визначеному п. 22 Порядку утилізації Додаткового переліку боєприпасів, що підлягають утилізації.

Враховуючи відсутність у військовій частині А 1119 (м. Калинівка) боєприпасів наступної номенклатури:

-100мм постріл з бронебійно трасуючим снарядом з балістичним кінцевиком УБР-412Б у кількості 4 од. (вартість утилізації згідно «Протоколу погодження граничної (лімітної) ціни на роботи з утилізації боєприпасів» складає 79,74 грн. без ПДВ та 95,69 грн. з ПДВ) на суму 382, 76 грн. (4*95,69)

-100мм постріл з кумулятивним снарядом підвищеної бронепробивності УБК8 повністю споряджений у кількості 4 од. (вартість утилізації згідно «Протоколу погодження граничної (лімітної) ціни на роботи з утилізації боєприпасів» складає 78,40 грн. без ПДВ, 94,08 грн. з ПДВ) на суму 376,32 грн. (4*94,08)

- 3054 од 152мм пострілів ВОФ32 (в тому числі 2997 од. 152 мм пострілів ВОФ32 повністю споряджених (вартість утилізації 1 од становить 181,35 грн. (без ПДВ) 217,62грн. з ПДВ) та 57 од 152 мм постріл з осколково-фугасним снарядом підвищеної потужності і повним змінним зарядом ВОФ 32 (вартість утилізації 1 од. складає 180,65 грн (без ПДВ) 216,78 грн. з ПДВ.))

- 43 од. 152 мм пострілів з осколково-фугасним активно-реактивним снарядом і повним зарядом ВОФ27 повністю споряджений ( вартість утилізації 1 од. становить 181,08 грн. (без ПДВ) та 217,29 грн. з ПДВ).

вартість невиданих Позивачем Відповідачу боєприпасів у зв'язку з їх відсутністю складає 674666,15 грн. (382,76грн. + 376,32 грн.+652 207,14 грн. +12 356,46 грн. + 9343,47 грн.).

Відповідно вартість робіт з урахуванням не виданих боєприпасів становить 27095698,28 грн. (27 770 364,43 грн. - 674666,15 грн. = 27095698,28 грн)

Суду доведено, що Відповідачем не виконано роботи з утилізації наступної номенклатури боєприпасів:

125мм постріл з осколково-фугасним снарядом підвищеної потужності ВОФ-36 у кількості 84321 (вартість утилізації згідно протоколу погодження граничної (лімітної) ціни на роботи з утилізації боєприпасів» складає 112,09 грн. без ПДВ, 134,50 грн. з ПДВ.) на суму 11 341 174, 5 грн. (84321 *134,50)

- снарядів ОФ 26 у кількості 11905 шт. (125мм постріл з осколково-фугасним снарядом підвищеної потужності ВОФ-36 складається з снаряда ОФ 26, заряда Ж-40. Таким чином, вартість утилізації снаряда вираховується шляхом віднімання від вартості утилізації 125мм постріл з осколково-фугасним снарядом підвищеної потужності ВОФ-36 - 134,50 грн. з ПДВ. вартості утилізації заряду Ж-40 - 28,82 без ПДВ та 34,58 з ПДВ. Вартість утилізації одного снаряда ОФ26 становить 99,92 грн. з ПДВ (134,50 грн. - 34,58 грн.), а вартість невиконаних робіт 11905 шт * 99,92 = 1 189 547,60 грн.

За розрахунком Прокуратури, загальна вартість не виконаних за договором робіт з утилізації складає: 11 341174.50 грн. + 1189547.60 грн. = 12 530 722,10 грн.

Відповідно до п. 5.4 договору за неналежне виконання умов договору (відмову від виконання або часткове виконання) з Виконавця стягується штраф у розмірі 7% від вартості робіт з утилізації, що невиконані, крім зазначеного в п. 5.1, 5.2, 5.3. договору.

Позивач, відповідно до позовної заяви просить стягнути з Відповідача 877 150,55 грн. штрафу у розмірі 7% від вартості з утилізації (2 530 722,10 х 7%=877 150,55 грн.).

07.11.12 року Позивач звертався до Відповідача з проханням у добровільному порядку перерахувати штрафні санкції (пеню) за неналежне виконання умов договору на рахунок Міністерства оборони України. Листом № 444 від 11.12.12 Відповідач відмовився задовольняти вимоги Позивача, викладені у претензії.

В своїх пояснення відповідач заперечує проти позовну, зазначає, що основним видом діяльності відповідача відповідно до статуту, довідки з ЄДРПОУ та ліцензії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України є ремонт та утилізація звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання.

Матеріалами справи доведено, що позивачем у березні 2013 року були відмінені відкриті торги на закупівлю послуг з утилізації, в яких відповідач переміг по одному з лотів.

Відповідно до окремого доручення міністра оборони України було зупинено видачу боєприпасів виконавцям робіт за укладеними раніше договорами.

Суду доведено, що підприємство відповідача перебуває у скрутному фінансово-економічному становищі, у зв'язку з чим працівники з квітня місяця 2013р., перебувають у відпустках за власний рахунок без збереження заробітної плати, скасовані щомісячні надбавки, призупинені виплати матеріальної допомоги на оздоровлення. Станом на 05.06.2013 заборгованість корпорації «Співдружність» по виплаті заробітної плати становить 1 133 615,00 грн.

Крім того, існує заборгованість до державного бюджету по сплаті податку на доходи фізичних осіб у розмірі 203 216,35 грн. та по сплаті внесків до Пенсійного фонду за травень місяць 2013 року 20 850,18 грн.

Залишок коштів Відповідача на рахунку станом на 05.06.13 становить 21 953, 11 грн.

Суду також доведено, що внаслідок падіння цін на металобрухт, як було зазначено вище, Відповідачем недоотримано від реалізації продуктів утилізації близько 2,7 млн. грн., що призвело до виникнення заборгованості Корпорації перед співвиконавцями за даним договором (Шосткінський науково-дослідний інститут хімічних продуктів та ФОП Золін Д.О.,) у загальній сумі - 2 211 554 грн. 02 коп.

За твердженням Відповідача, вищезазначені обставини унеможливили виконання відповідачем умов договору та суперечили вимогам пункту 33 постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.06 № 812 "Про затвердження Порядку утилізації ракет, боєприпасів і вибухових речовин" та пункту 4.2.2 договору, а саме, що вартість робіт з утилізації боєприпасів не може перевищувати вартості продуктів утилізації, та відповідачем, у відповідності до вимог статті 652 Цивільного кодексу України, неодноразово пропонувалося внести зміни до специфікації договору щодо зменшення кількості боєприпасів та показників планової вартості робіт та підписання відповідної додаткової угоди, проект якої востаннє надавався відповідачем позивачу вихідним від 24.09.2012 №319.

Суду також доведено, що виконання робіт з утилізації здійснювалось без витрачання бюджетних коштів, а за власні кошти відповідача, відповідачем вжито усіх можливих заходів щодо належного виконання зобов'язання, було утилізовано 106 486 штук небезпечних боєприпасів на загальну суму 14 273 035,47 грн. та реалізовано усі отримані в результаті виконання робіт продукти утилізації та покрито фактичні затрати на суму 13 941 486,16 грн., та відповідачем понесені збитки у сумі 33154931 грн.

Таким чином, суду доведено, що важке фінансове становище Відповідача утворилось внаслідок об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Відповідач просить суд врахувати, що стягнення штрафних санкцій у зазначеному розмірі призведе до важкого фінансово-економічного стану підприємства, і як наслідок до зростання заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам, зростанню заборгованості по сплаті обов'язкових платежів до бюджету і взагалі до припинення діяльності підприємства, в зв'язку з чим просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 5 000 грн.

Господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання, об'єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, фінансово-економічний стан підприємства, прийшов до висновку, що доводи відповідача заслуговують на увагу з наступного.

Оскільки, обидві сторони є суб'єктами господарювання, при вирішенні питання про стягнення штрафу, суд керувався положеннями Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 231 ГК України, у разі якщо порушення строків виконання зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором , у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 5.4 договору за неналежне виконання умов договору (відмову від виконання або часткове виконання) з Виконавця стягується штраф у розмірі 7% від вартості робіт з утилізації, що невиконані, крім зазначеного в п. 5.1, 5.2, 5.3. договору.

Матеріалами справи доведено, що Відповідач неналежним чином виконав умови договору.

Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення 7% штрафу у розмірі 877 150,55 грн. за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 статті 83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право у певних випадках (якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора) зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; це ж питання врегульовано і в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань".

Судом взято до уваги твердження відповідача про те, що виконання робіт з утилізації здійснювалось без витрачання бюджетних коштів, а за власні кошти відповідача, відповідачем вжито усіх можливих

заходів щодо належного виконання зобов'язання, було утилізовано 106 486 штук небезпечних боєприпасів на загальну суму 14 273 035,47 грн. та реалізовано усі отримані в результаті виконання робіт продукти утилізації та покрито фактичні затрати на суму 13 941 486,16 грн., та відповідачем понесені збитки у сумі 33154931 грн.

Суд погодився з твердженням Відповідача, що у зв'язку з відсутністю боєприпасів у військових частинах та падінням цін на ринку брухту чорних та кольорових металів, відповідач не зможе покрити витрати понесені на утилізацію боєприпасів, що суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.06 № 812, в частині того, що вартість робіт з утилізації боєприпасів із залученням власних коштів їх виконавців не може перевищувати вартості продуктів утилізації. Повне виконання відповідачем зобов'язань за договором призвело б до перевищення вартості робіт з утилізації над отриманими коштами від реалізації утворених продуктів утилізації та понесення їм збитку у сумі понад 4,2 млн. грн.

Враховуючи ступень виконання зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, об'єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання по договору, до 87 715,05грн. штрафу. В решті частини стягнення штрафу суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Оскільки від сплати судових витрат звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судових витрат покладаються на Корпорацію «Співджуржність» пропорційно розміру задоволених вимог та стягуються в доход спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Корпорації «Співдружність» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19-21, код ЄДРПОУ 24382101) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) 87 715 (вісімдесят сім тисяч сімсот п'ятнадцять) грн.05 коп. штрафу 7%.

Стягнути з Корпорації «Співдружність» (04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 19-21, код ЄДРПОУ 24382101) в дохід державного бюджету України 1 754 (одну тисячу сімсот п'ятдесят чотири) грн. 30 коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 05.07.2013р.