Постанова

від 02.07.2013 по справі 21/113-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа№ 21/113-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Тищенко А.І.

Рєпіної Л.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Барановська В.В. - посв. №009565 від 15.10.2012р.;

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: не з'явився;

від відповідача 1: Бойченко С.А. - представник за дов. №11/12-09/1 від 09.12.2011р.;

від відповідача 2: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України та Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

на рішення Господарського суду

Київської області

від 12.11.2012р.

справа №21/113-12 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі

1. Державної інспекції сільського господарства України

2. Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст»

2. Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області

про визнання актів недійсними, визнання права відсутнім та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України (далі - позивач 1) та Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - позивач 2) звернулвся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» (далі - відповідач 1) та Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - відповідач 2) про визнання недійсними, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» державних актів на право власності на земельні ділянки: ЯЖ № 232950; ЯЖ № 232949; ЯЖ № 232948; ЯЖ № 232947; ЯЖ № 232946; ЯЖ № 232945; ЯЖ № 232943; ЯЖ № 232944. Визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» права власності на земельні ділянки площею: 8,4927 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035; 0,0278 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034; 0,3394 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064; 0,3892 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063; 1,0531 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067; 1,1828 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065; 6,7823 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066; 0,1697 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036, що розташовані в с. Горенка Київської обл. витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» на користь Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області спірних земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.11.2012р. у справі №21/113-12 у задоволенні позовної вимоги Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України про визнання актів недійсними відмовлено повністю. Провадження у даній справі в частині позовної вимоги Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання актів недійсними припинено. У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України та Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права відсутнім та витребування майна відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України та Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.11.2012р. у справі №21/113-12 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, апелянт зазначив про відсутність в ухвалі Господарського суду Київської області від 28.01.2008р. по справі №182/12б-98/3/14/18 ідентифікацій земельних ділянок, зокрема, кадастрових номерів, площ, тощо, є підставою для визнання недійсними оспорюваних державних актів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012р. у справі №21/113-12, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013р. розгляд справи було відкладено та продовжено на 15 днів відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013р. в зв'язку з перебування судді Тищенко А.І. у відпустці, розгляд апеляційної скарги у справі № 21/113-12 доручено колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Рєпіна Л.О., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

13.03.2013р. розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду, в зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В. у відпустці, склад суду змінено: головуючий суддя Гончаров С.А. судді Репіна Л.О., Тарасенко К.В.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р. «Про зміну складу колегії суддів» в зв'язку з перебуванням судді Рєпіної Л.О., у відпустці та виходом судді Суліма В.В. з відпустки було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №21/113-12 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, даною ухвалою розгляд справи було продовжено на 15 днів.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. «Про зміну складу колегії суддів» в зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., у відпустці, розгляд апеляційної скарги у справі №21/113-12 доручено колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Тищенко А.І., Рєпіна Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивачів та відповідача 2 в засідання Київського апеляційного господарського суду 02.07.2013р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України», порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, позивачі та відповідач 2 не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 02.07.2013р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивачів та відповідача 2 за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 12.11.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України та Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи В ході здійснення прокуратурою Київської області покладених на неї функцій було встановлено незаконне, на думку останньої, вибуття земельних ділянок, розташованих у с. Горенка Київської області з володіння держави Україна в особі Горенської сільської ради, як розпорядника цих земель.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2008р. у справі №182/126-98/3/14/18 за заявою ДП АТ «Київхліб «Хлібокомбінату № 12» до КСП АК «Бучанський» про визнання боржника банкрутом, затверджено мирову угоду від 18.01.2008р. про банкрутство КСП АК «Бучанський».

Предметом даної мирової угоди є передача у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» єдиного майнового комплексу КСП АК «Бучанський» та включення його валових активів до складу активів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст».

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника про відсутність в ухвалі Господарського суду Київської області від 28.01.2008р. по справі №182/12б-98/3/14/18 ідентифікацій земельних ділянок, зокрема, кадастрових номерів, площ, тощо, що є підставою для визнання недійсними оспорюваних державних актів, оскільки до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» перейшов увесь єдиний майновий комплекс КСП АК «Бучанський» з усіма земельними ділянками, що належали на праві власності КСП АК «Бучанський», і будь яка обов'язкова ідентифікація цих земельних ділянок, які були у складі єдиного майнового комплексу КСП АК «Бучанський» законодавством не передбачено.

На підставі зазначеної ухвали, 31.05.2008р. Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» були видані державні акти: ЯЖ № 232950; ЯЖ № 232949; ЯЖ № 232948; ЯЖ № 232947; ЯЖ № 232946; ЯЖ № 232945; ЯЖ № 232943; ЯЖ № 232944 на право власності на земельні ділянки, площею: 8,4927 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035; 0,0278 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034; 0,3394 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064;0,3892га,кадастровийномер3222482400:03:008:0063;1,0531га,кадастровийномер3222482400:03:008:0067;1,1828га,кадастровийномер3222482400:03:008:0065;6,7823га,кадастровийномер3222482400:03:008:0066;0,1697га,кадастровий номер 3222482400:03:002:0036, відповідно, що розташовані в с. Горенка Київської обл.

Проте, позивачі в позовній заяві посилаються на те, що згідно постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду Київської області від 22.01.2007р. у справі №К-3784/07, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2008р., ці ж самі земельні ділянки, на які відповідачу 1 були видані спірні державні акти, належать до відання Горенської сільської ради, а отже передача їх відповідачу 1 порушує права та охоронювані законом інтереси територіальної громади с. Горенка в особі позивача 2 - Горенської сільської ради.

До того ж, обґрунтовуючи вимогу про визнання недійсним державного акту ЯЖ № 232944 (земельна ділянка площею 0,1697 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036) позивачі посилались на те, що при оформленні зазначеного акту в порушення вимог ст. 88 Водного кодексу України та ст. 60 Земельного кодексу України, відстані води в ставі не встановлювались, окремий проект землеустрою щодо відведення прибережних захисних смуг у порядку, встановленому законодавством України не погоджувався.

Крім того, на земельній ділянці площею 0,0278 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034, щодо якої відповідачу 1 було видано державний акт ЯЖ № 232949, розташоване нежитлове приміщення площею 201,4 м2, яке належить на праві власності Поліщуку О.П. на підставі договору купівлі-продажу, що на думку позивачів, є додатковою підставою для визнання вищезазначеного акту недійсним, як такого, що виданий всупереч вимогам ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ст. 126 Земельного кодексу України).

У відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2011р. у справі №2/47 позовні вимоги Горенської сільської ради до Управління земельних ресурсів у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» в частині визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки: ЯЖ № 232949; ЯЖ № 232948; ЯЖ № 232947; ЯЖ № 232946; ЯЖ № 232945; ЯЖ № 232943; ЯЖ № 232944, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ Брік-Траст» на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2008р. у справі №182/12б-98/3/14/18 та повернення у розпорядження Горенської сільської ради до земель запасу земельних ділянок: площею 0,1697 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036; площею 0,0278 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034; площею 0,3394 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064; площею 0,3892 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063; площею 1,0531 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0067; площею 1,1828 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065; площею 6,7823 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066; площею 8,4927 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035, які розташовані в с. Горенка Київської області, задоволені.

У задоволенні решти первісних позовних вимог про визнання недійсним виданого Товаристу з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» державного акту на право власності ЯЖ № 232950 (земельна ділянка площею 8,4927 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035) судом було відмовлено.

Крім того, зазначеним рішенням позовну вимогу ФОП Явеця О.А. до Управління земельних ресурсів у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст», як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про визнання недійсним, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» державного акту на право власності ЯЖ № 232950 (земельна ділянка площею 8,4927 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035) задоволено, у той час як у задоволенні вимоги останнього про повернення зазначеної земельної ділянки у розпорядження Горенської сільської ради до земель запасу судом відмовлено.

Рішення було мотивоване тим, що ухвала Господарського суду Київської області від 28.01.2008р. у справі №182/126-98/3/14/18 не є підставою для набуття права власності на спірні земельні ділянки і в оспорюваних актах про це зазначено неправомірно.

При цьому, суд зазначив, що при оформленні державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036 в порушення вимог ст. 88 Водного кодексу України та ст. 60 Земельного кодексу України не встановлювалось відстані води в ставі та не погоджувався окремий проект землеустрою щодо відведення прибережних захисних смуг, в порядку, передбаченому законодавством України. До того ж, оформлення та видача державного акту на право власності на земельну ділянку, яка зареєстрована у реєстрі за кадастровим №3222482400:03:002:0035, і на якій розташоване належне фізичній особі на праві власності нежиле приміщення порушує право власності останньої на вказане майно, оскільки належність земельної ділянки іншій юридичній особі порушує його права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним на праві власності майном, що на спірній земельній ділянці розташовано, та право переоформити вказану земельну у встановленому законом порядку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2011р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2012р., рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2011р. у справі №2/47 скасовано, та прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного позову та позову третьої особи з самостійними вимогами відмовлено повністю.

При прийнятті зазначеної постанови судом апеляційної інстанції було зазначено, що у відповідності до ст. ст. 7, 6, 14 Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Спеціальним законодавством, а саме ст. 116 Земельного кодексу України, передбачені підстави набуття права на землю громадянами і юридичними особами.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст.ст. 35, 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство; мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Спірні державні акти на право власності на земельні ділянки були видані Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ Брік-Траст» на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 28.01.2008р. у справі №182/12б-98/3/14/18.

Відповідно до п. 10 ст. 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту, чи про продовження санації, або про затвердження мирової угоди виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Оскільки ухвала про затвердження мирової угоди господарського суду Київської області від 28.01.2008р. у справі №182/126-98/3/14/18 є чинною, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними державних актів.

Щодо встановлення наявності у позивача права розпорядження спірними земельними ділянками, то судом апеляційної інстанції встановлено, що до моменту укладення мирової угоди від 18.01.2008р. та її затвердження ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2008р. були відсутні підстави, визначені ст. 28 Земельного кодексу України 1990 року, ст. 140 чинного Земельного кодексу України, які б свідчили про припинення права власності у КСП АК «Бучанський» на спірні земельні ділянки з їх передачею до земель державної або комунальної власності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності в момент, коли КСП АК «Бучанський» отримало державний акт на право колективної власності на землю, зареєстрований 31.03.2000р. за № 117, і як вбачається з матеріалів справи, після цього вказані земельні ділянки не переходили в державну або комунальну власність.

З огляду на набрання постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2011р. у справі №2/47 законної сили в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що факти, встановлені зазначеною постановою мають преюдиціальне значення у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, і не потребують доказуванню.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення (ухвала, постанова) є обов'язковими до виконання на всій території України, набуваючи після набрання законної сили таких правових наслідків, як неспростовність, виключність, преюдиційність, здійсненність та обов'язковість для усіх підприємств, організацій, установ, посадових осіб та громадян, в тому числі і для суду.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України в частині визнання недійсними, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» державних актів на право власності на земельні ділянки: ЯЖ № 232950, ЯЖ № 232949, ЯЖ № 232948, ЯЖ № 232947, ЯЖ № 232946, ЯЖ № 232945, ЯЖ № 232943, ЯЖ № 232944 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.07.2012р. у справі №2/47).

Крім того, виходячи з системного аналізу суб'єктного складу, предмету та підстав позову даної справи та справи №2/47, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що позовна вимога про визнання недійсними вищезазначених державних актів вже була предметом розгляду у справі №2/47 за позовом Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про припинення провадження у даній справі в частині позовної вимоги Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсними вищезазначених державних актів в порядку п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначена позовна вимога між тими ж сторонами і з тих же підстав вже була розглянута по суті в межах справи господарського суду міста Києва №2/47.

Так, враховуючи той факт, що у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» державних актів на право власності на земельні ділянки: ЯЖ № 232950, ЯЖ № 232949, ЯЖ № 232948, ЯЖ № 232947, ЯЖ № 232946, ЯЖ № 232945, ЯЖ № 232943, ЯЖ № 232944 відмовлено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивачів про визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» права власності на земельні ділянки площею: 8,4927 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0035; 0,0278 га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0034; 0,3394 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0064; 0,3892 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0063;1,0531га,кадастровий номер 3222482400:03:008:0067; 1,1828 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0065; 6,7823 га, кадастровий номер 3222482400:03:008:0066;0,1697га, кадастровий номер 3222482400:03:002:0036, що розташовані в с. Горенка Київської обл., які перебувають у власності відповідача 1 на підставі спірних вищезазначених державних актів, як і вимога про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» на користь Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області вищезазначених земельних ділянок задоволенню не підлягають, оскільки за своєю правовою природою є похідними від основної позовної вимоги, як правильно було зазначено судом першої інстанції.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням відповідача щодо відсутності підстав вважати, що наявність оспорюваних державних актів порушує будь-які інтереси держави, оскільки спірні земельні ділянки не перебувають у державній (комунальній) власності і перед тим, як перейти у власність відповідача, теж не перебували у державній (комунальній) власності. Крім того, у разі визнання судом недійсними оспорюваних державних актів, земельні ділянки не будуть передані у державну або комунальну власність, а повернуться у власність КСП АК «Бучанський».

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовної вимоги Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України про визнання актів недійсними та припинив провадження у даній справі в частині позовної вимоги Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання актів недійсними.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду Київської області від 12.11.2012р. у справі №21/113-12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України та Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України та Горянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.11.2012р. у справі №21/113-12 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №21/113-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Тищенко А.І.

Рєпіна Л.О.