Рішення

від 01.07.2013 по справі 914/1588/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2013 р. Справа № 914/1588/13

За позовом : Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Вест», м. Львів

про стягнення заборгованості у розмірі 38 512,13 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Блажевський П.І. - представник за довіреністю від 26.09.2012;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Міжрегіональною науково-виробничою асоціацію підприємств «Авіокон проект» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Вест» про стягнення заборгованості у розмірі 38 512,13 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 20.05.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві та просить позов задоволити повністю, стягнути з відповідача 31 007,14 грн. основного боргу за договором, 2 766,01 грн. пені, 2 785,55 грн. 3% річних та 1 953,43 грн. інфляційних втрат. Подав супровідним листом (вх..25387/12 від 01.07.2013р. копію витягу з ЄДР ЮО Та ФО-П щодо відповідача, копії поштових конвертів надісланих відповідачу з відповідними відмітками поштового сполучення, які повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання», копії банківських виписок та картку рахунку № 36 на ТзОВ «Єврокон Вест» за договором від 12.03.2008р.

В судове засідання відповідач явки повноважних представника не забезпечив, поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи повернулись з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, правом на судовий захист не скористувався.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, слід зазначити, що суд, згідно ст. 69 ГПК України, обмежений строком розгляду спору.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

12.03.2008р. між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокон Вест» (Генпідрядник за договором) та позивачем Міжрегіональною науково-виробничою асоціацією підприємств «Авіокон проект» (Субпідрядник за договором) було укладено Договір субпідряду на виконання будівельних робіт № 01/03-13 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору субпідрядник приймає на себе зобов'язання своїми а також залученими силами і засобами виконати монтаж систем водопроводу і каналізації, визначених в повному переліку робіт, що є Додатком №5 до Договору (надалі - роботи), на будівельному майданчику, розташований з адресою: м. Львів, вул.. Курбаса, 6 - пр.. Свободи, 27 «Опера Пасаж» (Об'єкт будівництва), у відповідності з проектною документацією та у визначений термін, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити Роботи, виконанні Субпідрядником.

Згідно з п. 3.1. Договору, вартість робіт за цим договором визначена сторонами у Договірній ціні (додаток №2 до Договору) і складає 632 000,00 грн. без урахування податку на додану вартість. Податок на додану вартість становить 126 400,00 грн. Загальна вартість робіт - 758 400,00 грн.

У разі необхідності виконання робіт, не передбачених Договором, сторони узгоджують їх вартість (а також об'єм, порядок виконання і оплата) у додаткових угодах, котрі будуть невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно було підписано ряд додаткових угод якими було внесено зміни до п. 3.1.Договору.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 01.10.2009р. договірна ціна збільшена на 150 000,00грн.

Згідно Додаткової угоди № 3 від 02.10.2009р. договірна ціна збільшена на 49 027,20грн.

Згідно Додаткової угоди № 4 від 05.10.2009р. договірна ціна збільшена на 7 330,85грн.

Згідно Додаткової угоди № 5 від 06.10.2009р. договірна ціна збільшена на 63 800,00грн.

Згідно Додаткової угоди № 6 від 07.10.2009р. договірна ціна збільшена на 57 029,00грн.

Згідно Додаткової угоди № 7 від 08.10.2009р. договірна ціна збільшена на 8 370,00грн.

Відповідно до п. 4.2.6. Договору, Генпідрядник зобов'язаний протягом 5 робочих днів підписати пред'явлені Субпідрядником Акти виконаних робіт або в той же строк пред'явити свої заперечення.

На виконання умов Договору та Додаткових угод до Договору було належно підписані уповноваженими на те особами та скріплено печатками без жодних застережень Акти приймання виконаних підрядних робіт за період з квітня 2008р. по березень 2010р. на загальну суму 988 571,24 грн.

Відповідно до п.п. 14.2., 14.3. Договору, розрахунок за цим Договором здійснюється на підставі виставлених субпідрядником рахунків. Підставою для виставлення Субпідрядником рахунків на виконанні роботи (частина робіт) є підписання сторонами відповідного Акту виконаних робіт (частини робіт). Пред'явлення Генпідряднику рахунки згідно Договором повинні бути оплачені протягом 10 банківських днів з дати їх отримання.

Також в Додаткових угодах вказано, що оплата додаткових робіт проводитися Генпідрядником на протязі 5-ти (п'яти) календарних днів після їх завершення і підписання Акту прийому - передачі виконаних робіт.

Однак, відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати за Договором та Додаткових угод не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 31 007,14 грн.

Для врегулювання спору в добровільному порядку, позивач 19.10.202012р. надіслав відповідачу вимогу від 14.10.2012п. про сплату заборгованості за договором в сумі 31 007,14 грн. в семиденний строк з моменту отримання даної вимоги та з повторним виставленням рахунку на оплату боргу.

Проте зазначена вимога залишена без відповіді відповідача та без задоволення.

За неналежне виконання умов договору позивач на підставі п.16.5. Договору просить стягнути 2 766,01 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 2 785,55 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 953,43 грн.

Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того , що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором № 01/03-13 від 12.03.2008р., в сумі 31 007,14 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Відповідно до п. 16.5. Договору, за порушення термінів оплати виконаних робіт Генпідрядник сплачує за кожен прострочений день 0,2% від договірної ціни, але сумарно не більше 10% від ціни Договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону).

Заявлена до стягнення пеня в сумі 2 766,01 грн. за період з 16.04.2010р. по 15.10.2010р. нарахована правомірно і підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних у розмірі 2 785,55 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 953,43 грн. нараховані правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (розрахунок в матеріалах справи).

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повнісю.

Судові витрати, на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 229, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 509, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 837, 838 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокон Вест» (79000, м.Львів, пр. Свободи, будинок, 27; ідентифікаційний код юридичної особи 34167803) на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект» (79035, м. Львів, вулиця Січинського, будинок, 7; ідентифікаційний код юридичної особи 23958467) 31 007,14 грн. - основного боргу, 2 766,01 грн. - пені, 2 785,55 -3% річних, 1 953,43 грн. - інфляційних втрат та 1 720,50 грн. - витрати по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.07.2013 року.

Суддя Коссак С.М.