Рішення

від 03.07.2013 по справі 910/9871/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9871/13 03.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Есвалда»

До Товариства з обмеженою відповідальністю « ПО 2Л»

Про стягнення 51 793,33 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Кобилінський Б.О. - по дов. №б/н від 03.01.2013р.

Від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Есвалда" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю « ПО 2Л» 51 793, 33 грн., із них: 15 820,29 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № А080104004 від 01.04.2010, 2 373, 04 грн. пені, та 33 600, 08 грн. - штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 порушено провадження у справі №910/9871/13 та призначено її до розгляду на 12.06.2013.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 03.07.2013р.

03.07.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 15 820, 29 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № А080104004 від 01.04.2010, 1 170, 27 грн. пені та 33 600 грн. - штраф.

Позивач в судовому засіданні 03.07.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 03.07.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 28.05.2013 та ухвалі про відкладення розгляду справи від 12.06.2013р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду про порушення провадження у справі отримав 04.06.2013р., а хїувалу про відкладення розгляду справи - 26.06.2013р.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.07.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідністю "Есвальда" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПО 2Л» (суборендар) було укладено договір суборенди № А080104004 (далі -договір-1).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 2.1. договору-1 орендар зобов'язується передати суборендарю в тимчасове платне користування приміщення в будівлі Торгового центру, а суборендар зобов'язується прийняти, оплатити користування і повернути приміщення орендарю на умовах визначених цим договором.

Згідно п. 3.1., 3.3. договору-1 приміщенням є частина будівлі, яка знаходиться на першому поверсі Торгового центру, секція №3. Площа приміщення складає: 140 кв. м. За умовами договору Будівля Торгівельного центру знаходиться за адресою м. Київ, Велика кільцева,12.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 5.1. договору-1 передбачено, що орендар зобов'язаний передати приміщення суборендареві, а суборендар зобов'язаний прийняти приміщення в суборенду в день дати відкриття, про що сторони складають акт приймання-передачі приміщення, який підписується уповноваженими представниками сторін.

За актом прийому-передачі від 01.05.2010 позивач передав, а відповідач прийняв нежиле приміщення загальною площею 140 кв. м., яке знаходиться в будівлі Торгового центру, що розташований за адресою : м. Київ, Велика кільцева, 12 у задовільному стані.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 7.1. договору строк договору становить 1090 календарних днів та починає обчислюватися з дня підписання акту приймання-передачі приміщення і закінчується в останній день строку, визначеного цим пунктом договору.

Пунктом 9.7. договору-1 встановлено про обов'язок суборендаря сплатити орендареві гарантійний платіж в строк до 15 квітня 2010 року.

Умовами договору-1 (стаття 1) визначено, що гарантійний платіж це - сума, що підлягає сплаті суборендарем в рахунок оплати орендної плати при укладенні договору суборенди, який складається з суми орендної плати за останній місяць користування приміщенням, яка являється забезпечувальною сумою для виконання зобов'язань, а також на випадок дострокового розірвання договору суборенди, для покриття можливих збитків орендаря.

Згідно п. 9.9. договору-1 гарантійний платіж є одночасно забезпеченням виконання суборендарем зобов'язань, що виникають з цього договору, а саме, з суми гарантійного платежу орендар має право зарахувати, утримати суми грошових вимог до суборендаря. Крім того, в разі дострокового припинення цього договору з будь-яких підстав, окрім розірвання договору за взаємною згодою, гарантійний платіж в рахунок оплати останніх двох місяців оренди не зараховується, орендареві не повертається та залишається у орендаря в якості штрафу за дострокове розірвання договору.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 9.1. договору-1 суборендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування приміщенням в розмірах і в терміни, визначені цим договором.

Згідно п. 9.2. договору-1 розмір орендної плати за один місяць визначається як сума в гривнях, що обчислюється по наступній формулі:

Орендна плата = Індекс К1 х Площа Приміщення х орендна ставка + ПДВ, де

Індекс К1 - співвідношення встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США на дату виставлення рахунку про сплату орендної плати, а в його відсутність - на 15 число місяця, що передує оплачуваному, до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США на дату укладення цього договору. Індекс К1 застосовується лише у випадках коли він більший одиниці.

Площа приміщення - площа приміщення, вказана в акті приймання-передачі Приміщення.

Згідно п. 9.2.4. договору орендна ставка за цим договором складає: 200,00 грн. за 1. м. ,помісячно, не враховуючи ПДВ.

Відповідно до п. 9.4. договору якщо інше не передбачене цим договором, орендна плата сплачується суборендарем щомісячно, авансом, не пізніше 25 числа місяця, що передує оплачуваному місяцю.

У разі необхідності визначення розміру орендної плати за певну частину місяця або за певну кількість днів, розмір орендної плати за один місяць має бути розділений на кількість днів у відповідному місяці і помножений на кількість днів за яку здійснюється оплата (п. 9.5. договору).

Згідно п. 9.6. договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акту прийому - передачі об'єкту оренди і закінчується в день підписання акту повернення приміщення з оренди, відповідно ст.16 цього договору.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за оренду майна за договором в повному обсязі за квітень 2011 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 15 820,29 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по орендній платі в розмірі 15 820, 29 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 11.6 договору у разі прострочення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті платежів, передбачених цим договором, відповідач зобов'язаний в кожному випадку сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день такого прострочення.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (див. постанову Вищого господарського суду України від 31.08.2011 N 16/587-22/430) ( п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права").

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, положення названої статті щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлено можливість стягнення пені за кожний день прострочення, включаючи день оплати, то висновок суду першої інстанції про зменшення строку нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання до шести місяців є безпідставним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені у сумі 1 170, 27 грн., нарахованої з урахуванням умов договору суборенди за прострочення грошового зобов'язання є такими, що відповідають нормам законодавства та підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

В п. 11.7 сторони передбачили, що у разі прострочення суборендарем виконання зобов'язань по сплаті платежів передбачених цим договором, більш ніж на 10 днів, суборендар зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити орендареві (позивачу) штраф у розмірі 100 відсотків орендної плати за перший місяць суборенди .

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розміру 33 600 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, понесені позивачем по даній справі. Відповідно до ст.. 49 господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесулаьного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «По 2Л» (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, 38/58, офіс 10, код ЄДРПОУ 36555776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Есвалда" (м. Київ, вул. Межигірська, 78, код ЄДРПОУ 36047855) 15 820 грн. 29 коп. основного боргу, 1 170 грн. 27 коп пені за прострочку платежу, 33 600 грн. 00 коп. штраф та 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.07.2013 р.

Суддя Т. Ю. Трофименко