cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2013 р. Справа № 914/1974/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засіданні Юрків М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком плюс", м. Львів
до відповідача Приватного підприємства "Колор Плюс", м. Львів
про стягнення 11 419,88 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Мартинюк С.Т. - представник (довіреність №46/05 від 22.05.2013р.);
від відповідача не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаком плюс" до Приватного підприємства "Колор Плюс" про стягнення 11 389,20 грн., з яких 10 957,04 грн. основного боргу, 432,16 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 27.05.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.06.2013р. Ухвалою суду від 12.06.2013р. розгляд справи відкладено на 03.07.2013р.
Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог вих. №56/06 від 27.06.2013р. (вх. №25104/13 від 27.06.2013р.), в якій він просить стягнути з Приватного підприємства "Колор Плюс" 11 419,88 грн. заборгованості, з яких 10 957,04 грн. основного боргу, 462,84 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних, просив позов задоволити.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання повторно не забезпечив вимоги ухвал суду від 27.05.2013р. та 12.06.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №79019 0291598 5 від 17.06.2013р. - вручено 19.06.2013р. (вх. №24453/13 від 25.06.2013р.).
Станом на 03.07.2013р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
13.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаком плюс" (продавець) та Приватним підприємством "Колор Плюс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №50 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар, назва якого кількість та ціна вказується в накладних, що є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість за умовами даного договору.
Згідно п.2.1. договору продавець зобов'язаний здійснити передачу товару належної якості та відповідної кількості, покупцю, згідно накладних, що є невід'ємними частинами даного договору, якщо замовлений товар є в наявності у продавця.
Згідно п.2.2. договору покупець зобов'язаний прийняти замовлений товар; провести оплату загальної вартості товару.
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 14 563,99 грн., згідно розхідних накладних: №МП00011903 від 29.12.2011р. на суму 8 534,00 грн.; №МП00011939 від 29.12.2011р. на суму 4 367,34 грн.; №МП00001098 від 14.02.2012р. на суму 1 662,65 грн.
Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар провів частково, а саме 3 606,95 грн., відтак, основний борг складає 10 957,04 грн.
Позивач керуючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних, які згідно заяви про збільшення позовних вимог становлять 462,84 грн.
Отже, загальна сума заборгованості, згідно заяви про збільшення позовних вимог, становить 11 419,88 грн. заборгованості, з яких 10 957,04 грн. основного боргу, 462,84 грн. 3% річних.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується розхідними накладними на загальну суму 14 563,99 грн., згідно розхідних накладних: №МП00011903 від 29.12.2011р. на суму 8 534,00 грн.; №МП00011939 від 29.12.2011р. на суму 4 367,34 грн.; №МП00001098 від 14.02.2012р. на суму 1 662,65 грн.
Представник відповідача Хилобокий Назар Віталійович (паспорт серії КС №696234 від 05.03.2009р., виданий Шевченківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області) отримав товар згідно довіреностей: №КП-5 від 29.12.2011р., №КП-2012/5 від 14.02.2012р.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з укладеного між сторонами договору, в ньому не вказано строку оплати товару. Як стверджує представник позивача, за усною домовленістю між сторонами відповідач зобов'язаний був оплатити заборгованість протягом 24 календарних днів з дати отримання товару.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за розхідними накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин купівлі-продажу.
Водночас, ч.1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
За таких обставин факт отримання товару відповідачем і розхідні накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар. Такої ж позиції притримується Вищий господарський суд України у постанові від 20.09.2012р. справа №12/5026/556/2012; п.1 Оглядового листа Вищого господарстього суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено оплату за товар на загальну суму 12 016,46 грн. згідно банківських виписок за 19.12.2011р. на суму 6 000,00 грн. та від 28.12.2011р. на суму 6 016,46 грн., з яких позивач зарахував 3 606,95 грн. в рахунок погашення боргу по поставці згідно розхідних накладних: №МП00011903 від 29.12.2011р. на суму 8 534,00 грн.; №МП00011939 від 29.12.2011р. на суму 4 367,34 грн.; №МП00001098 від 14.02.2012р. на суму 1 662,65 грн. Відтак, основний борг складає 10 957,04 грн.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 10 957,04 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем правомірно нараховано 3% річних, які згідно заяви про збільшення позовних вимог становлять 462,84 грн. та підлягають до стягнення з відповідача.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.
В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сплата судового збору підтверджується квитанцією №24579.348.2 від 23.05.2013р. - 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 655, 663, 692 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов, згідно заяви про збільшення позовних вимог, задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Колор Плюс" (79019, м.Львів, Галицький район, вул.Б.Хмельницького, 11; р/р №26009101329627 в ПАТ "ОТП Банк"; МФО 300528; код ЄДРПОУ 36417550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком плюс" (79024, м.Львів, вул.Промислова, 60; р/р 2600201144242 в ПЛФ ПАТ "Кредобанк"; МФО 325365, код ЄДРПОУ 31658156) основний борг в сумі 10 957,04 грн., 462,84 грн. три проценти річних та 1 720,50 грн. судового збору.
3 . Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 08.07.2013р.
Суддя Сухович Ю.О.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2013 |
Оприлюднено | 09.07.2013 |
Номер документу | 32257995 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Сухович Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні