Рішення

від 02.07.2013 по справі 905/3181/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.2013р. Справа № 905/3181/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» м.Київ

до відповідача: Державного підприємства «Дирекція з капітального будівництва і реконструкції Міжнародного аеропорту «Донецьк» м.Донецьк

про стягнення 62329,80грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Стрельченко К.А. за довіреністю №13 від 20.05.2013р.,

від відповідача: Луценко О.І. за довіреністю б/н від 22.04.2013р.

у судовому засіданні 06.06.2013р. оголошувалась перерва до 11.06.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

23.04.2013року Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» м.Київ (далі - ДП «Укрдержбудекспертиза») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Державного підприємства «Дирекція з капітального будівництва і реконструкції Міжнародного аеропорту «Донецьк» м.Донецьк (далі - ДП «ДКБР Міжнародного аеропорту «Донецьк») з вимогами про стягнення 62 329грн.80коп., у тому числі: суми основної заборгованості в розмірі 56 603грн.41коп., пені в сумі 4 246грн.95коп., 3% річних в сумі 1 479грн.44коп., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №00-0178-12/ПБ на виконання експертизи проекту будівництва від 15.03.2012року позивач виконав роботи з проведення експертизи проекту будівництва «Комплекс системи централізованої заправки літаків (ЦЗЛ) у КП «Міжнародний аеропорт «Донецьк», з наслідками чого складено акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.05.2012року , відповідачем вартість даних робіт не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 13.05.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ДП «Укрдержбудекспертиза» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/3181/13.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №00-0178-12/ПБ на виконання експертизи проекту будівництва від 15.03.2012року, додатків до нього, акту приймання-передачі виконаних робіт від 29.05.2012року, експертного звіту щодо розгляду проектної документації, додатку до експертного звіту, претензії №2988 від 04.12.2012року, фіскального чеку ДП «Укрпошта» №1506 від 04.12.2012року, повідомлення про вручення поштового відправлення, акту звіряння, що підписаний одноособово позивачем, листа ДП «ДКБР Міжнародного аеропорту «Донецьк» №0117 від 10.02.2012року, правовстановлюючих документів.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 2,12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач був Замовником, у тому числі й робіт за договором, згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012року з футболу» №357 від 14.04.2010року; фінансування вищевказаної програми відбувалось згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання запозичених у 2010році коштів для виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012року з футболу» №990 від 27.10.2010року. Враховуючи, те, що строк дії програми закінчився у 2012році, на рахунки відкриті в ГУ ДКСУ у Донецькій області кошти на виконання зазначеного заходу не зараховувались, що підтверджується офіційним повідомленням Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів №1131/06-13 від 10.06.2013року щодо відсутності здійснення фінансування заходу проектування та будівництва комплексу системи централізованої заправки літаків в комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Донецьк» за рахунок державних коштів в 2012році, відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

06.06.2013року відповідач звернувся до суду з клопотанням щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, оскільки сума стягнення відноситься до коштів державного бюджету та коштів державної підтримки, перерахунок якої мав би відбутись з рахунків відкритих у даному органі відповідачем.

Згідно ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на боці позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Суд відмовляє у клопотанні ДП «ДКБР Міжнародного аеропорту «Донецьк» про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області враховуючи той факт, що дана установа здійснює виключно розрахункове обслуговування, перерахування грошових коштів, що наявні на відповідних рахунках, тому рішення суду будь-яким чином не впливає безпосередньо на права та обов'язки вказаної установи.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

15.03.2012року між ДП «ДКБР Міжнародного аеропорту «Донецьк» (Замовник) та ДП «Укрдержбудекспертиза» (Виконавець) укладено договір №00-0178-12/ПБ на виконання експертизи проекту будівництва, за умовами якого Замовник доручає Виконавцю проведення експертизи проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідомілогічного благополуччя населення, захисту навколишнього природного середовища, пожежної безпеки, техногенної безпеки (далі - експертиза). Назва проекту будівництва : «Комплекс системи централізованої заправки літаків (ЦЗЛ) у КП «Міжнародний аеропорт «Донецьк». Роботи виконуються в рамках виконання завдань та заходів Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012року з футболу.(п.1.1 договору).

Договір підписано представниками сторін, повноваження яких сторонами у справі не оспорюються, з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

У розділі 9 договору сторони встановили строк дії договору - з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2012року, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених зобов'язань, але не пізніше 31.12.2012року.

Як визначено у п.п. 2.2,2.3 договору вартість проведення експертизи Виконавцем за цим договором складає: суму 47 169грн.51коп., крім того ПДВ - 9 433грн.90коп., всього: 56603грн.41коп. Вартість експертизи викладено у Протоколі погодження договірної ціни (додаток №1 до договору), який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт щодо експертизи проекту будівництва (додаток №1 до договору), який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.

Згідно п. 3.2.1 договору Виконавець зобов'язаний в обумовлений договором строк якісно та в повному обсязі провести експертизу.

Проведення експертизи здійснюється Виконавцем у строк: 30 календарних днів(п.4.1 договору).

У відповідності з умовами п.п.5.1, 5.2, 5.3 договору приймання Замовником виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт. Замовник зобов'язаний підписати та передати Виконавцю один примірник акта на момент отримання звіту. Якщо Замовник протягом семи календарних днів, з моменту отримання акту, без надання відповідних обґрунтованих письмових пояснень відмовляється чи будь-яким іншим чином (дія, бездіяльність) ухиляється від прийняття виконаної роботи, то вважається, що Замовник прийняв результат роботи і в подальшому позбавляється права посилатись на недоліки виконаної роботи, які могли бути встановлені при належному способі її прийняття.

29.05.2012року на виконання зазначеного договору ДП «ДКБР Міжнародного аеропорту «Донецьк» (Замовник) та ДП «Укрдержбудекспертиза» (Виконавець) підписано акт приймання-передачі виконаних робіт за договором №00-0178-12/ПБ на загальну суму 56603грн.41коп., що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті, на підставі вказаного договору.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Факт виконання робіт у обсягах, зазначених в акті, підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №00-0178-12/ПБ.

Крім того, у матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія експертного звіту та додатку до нього.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно п. п. 2.4, 2.5 договору оплата здійснюється Замовником за фактом виконаних робіт на підставі підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт у строк не більше п'яти банківських днів на користь Виконавця. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця.

Відповідно до постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями» №514 від 03.12.2003р ., банківський день це робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Отже, під банківським днем слід розуміти день, коли банківська система України дозволяє перераховування коштів.

З огляду на дату підписання акту - 29.05.2012року - зобов'язання з оплати виконаних робіт повинно було бути виконано з боку Замовника у строк до 05.06.2012року включно.

За умовами п. 2.6 договору фінансування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та коштів державної підтримки з рахунків підприємства, відкритих в органах Державної казначейської служби України.

Порядок проведення фінансування визначено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання запозичених у 2010році коштів для виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012року з футболу» №990 від 27.10.2010року.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на факт завершення відповідної програми та відсутності здійснення фінансування заходу проектування та будівництва комплексу системи централізованої заправки літаків в комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Донецьк» за рахунок державних коштів в 2012році, що підтверджується офіційним повідомленням Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів №1131/06-13 від 10.06.2013року.

Суд не приймає до уваги позицію відповідача, оскільки вона спростовується наступним.

Як роз'яснено у п.5 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» № 01-06/374/2013 від 18.02.2013року відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012року № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005року.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Оплату виконаних робіт на суму 56603грн.41коп. відповідач не здійснив, у зв'язку з чим, позивач звертався до ДП «ДКБР Міжнародного аеропорту «Донецьк» з претензією №2989 від 04.12.2012року, у якій просив сплатити заборгованість за виконані роботи. Факт відправлення зазначеної претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком ДП «Укрпошта» №1506 від 04.12.2012року.

Проте, претензія залишена відповідачем без відповіді, вартість виконаних робіт на суму 56603грн.41коп. відповідачем оплачена не була, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Положення статті 33 ГПК України передбачають обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами виконання умов договору в частині повної та своєчасної оплати виконаних ремонтних робіт.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору підряду №00-0178-12/ПБ, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт, тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості. Відповідно ДП «ДКБР Міжнародного аеропорту «Донецьк» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

Виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, визнаний відповідачем, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 56603грн.41коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 4246грн.95коп. за період з 06.06.2012року по 05.12.2013року, яка нараховується згідно п. 6.4 договору, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як встановлено ст.549 ЦК України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст.1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами п.6.4 договору замовник за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення.

Згідно з ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в частині обмеження пені розміром, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Внаслідок чого згідно з приписами п.6 ст. 232 ГК України, ст.2 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивач мав належні правові підстави нарахувати пеню виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, вірно визначивши при цьому дату початку нарахування пені за актом - 06.06.2012року та кінцевий строк нарахування пені 05.12.2012року.

Здійснивши за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" розрахунок суми пені за вказаний період виходячи з суми заборгованості 56603грн.41коп.,суд дійшов висновку, що даний розрахунок здійснено позивачем невірно, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 4245грн. 25коп., в іншій частині у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити, так як ці вимоги заявлені безпідставно.

Позивач просить стягнути з відповідача також 3% річних в сумі 1 479грн.44коп. за період з 06.06.2012року по 19.04.2013року.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Згідно розрахунків суду, здійснених за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" встановлено, що зазначений позивачем розрахунок є арифметично невірним.

Внаслідок чого, здійснивши перерахунок, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 3%річних підлягають задоволенню в сумі 1476,78грн., у решті позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно, оскільки позовні вимоги задоволені судом частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає удовий збір в сумі 1720грн.33коп., в решті судовий збір покладається на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 , ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» м.Київ до відповідача Державного підприємства «Дирекція з капітального будівництва і реконструкції Міжнародного аеропорту «Донецьк» м.Донецьк про стягнення 62329,80грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з капітального будівництва і реконструкції Міжнародного аеропорту «Донецьк»(83087, м.Донецьк, вул. Солов»яненко, буд. 115а, ідентифікаційний код 37216774) на користь Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи»(01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, буд.26, ідентифікаційний код 35691621) заборгованість в сумі 56603грн.41коп., пеню в сумі 4245грн. 25коп., 3%річних в сумі 1476,78грн., витрати по сплаті судового збору на суму 1720грн.33коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 02.07.2013року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 05.07.2013року.

Суддя А.М. Осадча