Рішення

від 03.07.2013 по справі 910/10771/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10771/13 03.07.13

За позовом Прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-консалтинговий центр-ЛН»

про розірвання договору оренди

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від прокуратури: Мірошниченко І.С.- посвідчення № 015641;

від позивача: Бондар М.В.- довіреність № 56 від 09.10.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Кіровського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-консалтинговий центр-ЛН» про розірвання договору

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за користування майном згідно умов Договору оренди № 34-34 індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) від 20.04.2010 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов розірвавши Договір оренди № 34-34 індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) від 20.04.2010 року.

Ухвалою від 07.06.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.06.2013 року

19.06.2013 року представники позивача, відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача, відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 03.07.2013 року.

В судове засідання 03.07.2013 року представник відповідача повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 07.06.2013 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник прокуратури в судовому засіданні 03.07.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 03.07.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 03.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2010 року між Регіональним відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області (далі по тексту - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-консалтинговий центр-ЛН» (далі по тексту - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 34-34 індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення цеху №1 (корпус 302) загальною площею 227.09 кв.м (далі-Майно), розміщене за адресою: М.Кіровоград, вул. Добровольского, 2, що перебуває на балансі ДП «Кіровоградський ремонтний завод» (далі - Балансоутримувач). вартим і якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31 грудня 2009р. і становить за незалежною оцінкою 135043 (сто тридцяті, п'ять тисяч сорок гри) гри. без ПДВ.

Згідно з п. 3.1. Орендна плата за січень 2010 року становить 1 732,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 5.3. Договору орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 10.1. Договору цей Договір укладено строком на один рік, що діє з 20.04.2010 року до 19.04.2011 року.

20.04.2011 року додатковою угодою до Договору сторони продовжили дію Договору до 19.03.2014 року.

Факт приймання-передачі майна підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання-передавання орендованого приміщення від 20.04.2010 року.

Спір виник в зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач порушив істотні умови Договору щодо сплати орендної плати, в зв'язку з чим позивач просить суд розірвати Договір оренди № 34-34 індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) від 20.04.2010 року, укладений між позивачем та відповідачем.

Рішенням господарського суду м. Києва № 5011-42/10715-2012 від 04.09.2012 року (суддя Паламар П.І.) було встановлено що «Поданим прокурором розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов спірного договору, підтверджується факт заборгованості відповідача по орендній платі за період грудня 2011 - травня 2012 років у розмірі 7048,88 грн. Доказів належної оплати за договором суду не надано.»

Відповідно до абзацу 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно з ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до с. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендні платежі за період з грудня 2011 року по травень 2012 року.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що Істотними умовами договору оренди є: орендна плата з урахуванням її індексації, виконання зобов'язань

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Враховуючи той факт, що сплата орендних платежів є істотною умовою Договору, а рішенням господарського суду м. Києва № 5011-42/10715-2012 від 04.09.2012 року було встановлено, що відповідач за період грудня 2011 року по травень 2012 року не виконав свого зобов'язання щодо сплати на користь позивача орендних платежі, а тому за таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про розірвання Договору оренди № 34-34 індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) від 20.04.2010 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Згідно з п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди № 34-34 індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення) від 20.04.2010 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Кіровоградській області (25009, Кіровоградська обл., місто Кіровоград, Кіровський район, ВУЛИЦЯ ГЛИНКИ, будинок 2, код ЄДРПОУ 13747462) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-консалтинговий центр-ЛН» (02094, м. Київ, Деснянський район, ВУЛ. ЧЕРВОНОТКАЦЬКА, будинок 61, корпус 57, код ЄДРПОУ 33883319).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-консалтинговий центр-ЛН» (02094, м. Київ, Деснянський район, ВУЛ. ЧЕРВОНОТКАЦЬКА, будинок 61, корпус 57, код ЄДРПОУ 33883319) на користь Державного бюджету України 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 05.07.2013 року.