cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" липня 2013 р.Справа № 916/1158/13
За позовом Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот"; в особі, якою є Філія Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий ;
до відповідача Товариство з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд"
про стягнення 143846,89грн.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: Шевцова Т.М. - за дорученням;
Від відповідача: Туренко О.Б. - за дорученням;
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі Філії Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія „Укррічфлот" „Миколаївський річковий порт" (далі -Позивач) звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" в особі, якою є Відокремлений підрозділ "Будівельне управління "Чорноморбуд" ТОВ "Чорноморгідробуд" ( далі - Відповідач ) із позовом про стягнення 143 846,89 гривень, якої основний борг в сумі 69 522,08 гривень, штраф в сумі 69522,08 гривень, пеня в сумі 3828,48 гривень, інфляційні в сумі 208,56 гривень та 3% річних в сумі 765,69 гривень.
Ухвалою від 30 квітня 2013 року порушено провадження у справі №916/1158/13 та призначено до розгляду на 23 травня 2013 року.
23 травня 2013 року представник позивача надав заяву, згідно якої просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 69522,08 гривень, пеню в сумі 3828,48 гривень, інфляційні в сумі 208,56 гривень та 3% річних в сумі 765,69 гривень.
05 червня 20-13 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якого визнає вимоги позивача частково пеню в сумі 3828,48 гривень, інфляційні в сумі 208,56 гривень та 3% річних в сумі 765,69 гривень, а стосовно штрафу просить суд зменшити його розмір до 2 000 гривень.
06 червня 2013 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи відповідно до ст.69 ГПК України, вказане клопотання було задоволено судом та ухвалою від 6 червня 2013 року строк розгляду справи продовжено до 15 липня 2013 року.
25 червня 2013 року представник позивача надав пояснення стосовно заперечень відповідача, в яких не погоджується з доводами та просить суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви від 23 травня 2013 року.
У свою чергу представник відповідача надав 02.07.2013 року доповнення до відзиву, які залучено до матеріалів справи.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позов підтримує повністю та просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 69522,08 гривень, пеня в сумі 3828,48 гривень, інфляційні в сумі 208,56 гривень та 3% річних в сумі 765,69 гривень.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги позивача визнає частково штраф в сумі 2 000 гривень, пеня в сумі 3828,48 гривень, інфляційні в сумі 208,56 гривень та 3% річних в сумі 765,69 гривень.
У судовому засіданні 4 липня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Між Публічним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (надалі виконавець - позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» в особі Відокремленого підрозділу «Будівельне управління «Чорноморбуд» ТДВ «Чорноморгідробуд» в м. Одесі» (надалі замовник - відповідач) було укладено Договір № 09-10-12 від 10 жовтня 2012 року про надання послуг плавкраном, баржею та буксиром.
За умовами вказаного договору та згідно 1 розділу, виконавець прийняв на себе наступні зобов'язання: надання послуг з доставки 16-ти тонного плавкрану теплоходом буксирного типу потужністю 300 л.с. в акваторію ДП «Миколаївський морський торговельний порт» (надалі ММТП) і в зворотному напрямку для відсипання піску, а також послуг з доставки баржі буксиром в акваторію порту Очаків і в зворотному напрямку для перевезення піску; надання послуг 1б-ти тонним плавкраном в акваторії ММТП, буксиром та баржею, в свою чергу замовник відповідно до п. 1.3 договору зобов'язався прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.
Позивачем відповідно п. 2.1.4 договору було надано відповідачу рахунок на внесення 100% попередньої оплати за завчасно передбачений час роботи буксиру, баржі та плавкрану, який був сплачений 16.10.2012 року в розмірі 119 478,48 гривень.
На підставі підписаного між сторонами акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 759 від 19.11.2012 року загальний розмір наданих послуг з урахуванням ПДВ склав 319 000,56 гривень, позивачем було виставлено рахунок № 1183 від 19.11.2012р. з урахуванням грошових коштів, які були перераховані на рахунок позивача в якості попередньої оплати раніше 199 522,08 гривень, відповідачем 03.12.2012 року було сплачено 50 000 гривень та 14.03.2013 року ще 80 000 гривень, у зв'язку з чим у відповідача станом на 29 квітня 2013 року (дата звернення з позовом) існувала заборгованість в сумі 69 522,08 гривень.
14 лютого 2013 позивач звернувся до Відокремленого підрозділу «Будівельне управління «Чорноморбуд» ТДВ «Чорноморгідробуд» в м. Одесі» із претензією № 230 від 12.02.2013р., відповідно до якої просив здійснити оплату протягом семи днів з моменту отримання даної претензії суму заборгованості на розрахунковий рахунок позивача.
Відповідно до п. 4.2 договору у випадку порушення умов оплати, передбачених розділом 3 договору, замовником виплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який оплачується пеня від несплаченої суми за кожен календарний день прострочення до моменту погашення заборгованості, що становить 3828,48 гривень та згідно п. 4.3 договору за прострочення грошових зобов'язань, передбачених договором, на строк більше ніж 30 днів, замовник виплачує виконавцю штраф в розмірі таких грошових зобов'язань, але в будь-якому разі не менше двох тисяч гривень, що у даному випадку складає 69 522,08 гривень.
Також позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані інфляційні в сумі 208,56 гривень та 3% річних в сумі 765,69 гривень.
В ході розгляду справи позивачем було надано заяву про зменшення позовних вимог, яку прийнято до розгляду, зі змісту якої вбачається, що відповідачем здійснено оплату основного боргу у повному обсязі, але незмінними залишилися вимоги щодо стягнення штрафу, пені, інфляційних та річних.
Відповідач у свою чергу надав відзив на позовну заяву та згідно якого не заперечує проти стягнення пені, інфляційних та трьох відсотків річних на загальну суму 4802,73 гривень, але стосовно штрафу вказав наступне, що 24.06.2011 року між Державним підприємством «Миколаївський морський торговельний порт» та Відкритим акціонерним товариством «Чорноморгідробуд», 05.09.2011 року реорганізовано шляхом перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд», укладено договір підряду №4-КС. За умовами вказаного договору підрядник зобов'язався на протязі 2011-2012 рр. виконати роботи з реконструкції причалу №15 ДП «ММТП» під перевантажувальний комплекс нафтопродуктів (гідротехнічна частина). На виконання зобов'язань за договором №4-КС від 24.06.2011 р. між ТДВ «Чорноморгіжробуд» та Будівельним управлінням «Чорноморбуд» ТДВ «Чорноморгідробуд» 01.07.2011 р. було укладено договір субпідряду №4-КС/СУ-ЧС за яким субпідрядник зобов'язався на протязі 2011-2012 рр. виконати роботи з реконструкції причалу №15 ДП «ММТП» під перевантажувальний комплекс нафтопродуктів (гідротехнічна частина). На виконання зобов'язань за договором №4-КС/СУ-ЧС від 01.07.2011 р. БУ «Чорноморбуд» ТДВ «Чорноморгідробуд» з метою виконання певних робіт уклало з ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», в особі Філії ПАТ «Судноплавна компанія «Укрічфлот» «Миколаївський річковий порт» договір на надання послуг №09-10-12. відповідно до цього договору Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню замовника послуги плавучим краном КПЛ-117 та баржею 1909 на причалі №15 ДП «ММТП» та використання буксирів т/х «Бонівур», «В.Дубинін», «БТ-431» під час транспортування КПЛ 117 та баржі 1909 до акваторії ДП «ММТП» та зворотньому напрямку. В свою чергу замовник зобов'язався за зазначені послуги прийняти та сплатити.
Представник відповідача зазначає, що БУ «Чорноморбуд» ТДВ «Чорноморгідробуд» виконувало роботи по будівництву причалу №15 в ДП «Миколаївський морський торговельний порт», підприємство знаходиться в державному віданні, а тому всі витрати, які пов'язані з капітальним будівництвом узгоджуються у відповідності до чинного законодавства та жорстко контролюються відділом контролю за цінами з метою недопущення затратної частини та витрат коштів державного підприємства. Попередня вартість надання послуг, яка розрахована позивачем, була узгоджена з ДП «ММТП», а завищення часу роботи та як наслідок розміру оплати таких послуг призвело до того, що ДП «ММТП» відмовився оплачувати до закінчення ретельної перевірки правомірності такого завищення. Отже, в зв'язку з викладеним БУ «Чорноморбуд» ТДВ «Чорноморгідробуд» не мало можливості своєчасно розрахуватись за наданні послуги доки з нами не розрахується ДП «ММТП».
Таким чином, на думку відповідача, прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не тільки з вини замовника та просить суд зменшити суму штрафу в розмірі 69522,08 гривень до мінімального розміру зазначеного в п. 4.3 договору, а саме 2000 гривень.
Не погоджуючись з запереченями відповідача позивачем у свою чергу надано пояснення, згідно яких зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Між сторонами був укладений договір № 09-10-12 від 10.10.2012р., саме відповідно до п. 4.3 якого передбачення відповідальність Замовника за прострочення виконання грошових зобов'язань на строк понад 30 днів. Отже, відповідач знав та повинен був передбачити об'єм негативних наслідків матеріального характеру, який може наступити у випадку неналежного виконання ним своїх зобов'язань по договору. Тим більше, що про розмір штрафних санкцій, які планувалося застосувати до боржника.
Представник відповідача зазначив, що 23.04.2013 р. ДП «ММТП» в повному обсязі розрахувався з ТДВ «Чорноморгідробуд», яке в свою чергу в повному обсязі розрахувалось з БУ «Чорноморбуд» ТДВ «Чорноморгідробуд» і тільки після цього була можливість розрахуватись з позивачем за надані послуги.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
У ході розгляду справи було встановлено, що 10 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (надалі виконавець - позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» в особі Відокремленого підрозділу «Будівельне управління «Чорноморбуд» ТДВ «Чорноморгідробуд» в м. Одесі» (надалі замовник - відповідач) було укладено Договір № 09-10-12 від 10 жовтня 2012 року про надання послуг плавкраном, баржею та буксиром. За умовами якого та згідно 1 розділу, виконавець прийняв на себе наступні зобов'язання: надання послуг з доставки 16-ти тонного плавкрану теплоходом буксирного типу потужністю 300 л.с. в акваторію ДП «Миколаївський морський торговельний порт» (надалі ММТП) і в зворотному напрямку для відсипання піску, а також послуг з доставки баржі буксиром в акваторію порту Очаків і в зворотному напрямку для перевезення піску; надання послуг 1б-ти тонним плавкраном в акваторії ММТП, буксиром та баржею, в свою чергу замовник відповідно до п. 1.3 договору зобов'язався прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами та відповідно до ст.526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі підписаного між сторонами акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 759 від 19.11.2012 року загальний розмір наданих послуг з урахуванням ПДВ склав 319 000,56 гривень, позивачем було виставлено рахунок № 1183 від 19.11.2012р. з урахуванням грошових коштів, які були перераховані на рахунок позивача в якості попередньої оплати раніше 199 522,08 гривень, відповідачем 03.12.2012 року було сплачено 50 000 гривень та 14.03.2013 року - 80 000 гривень, 25.04.2013 року - 30 000 гривень та 29.04.2013 року ще 39 522,08 гривень, таким чином відповідач здійснив оплату основного боргу у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та згідно п. 4.2 договору у випадку порушення умов оплати, передбачених розділом 3 договору, замовником виплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який оплачується пеня від несплаченої суми за кожен календарний день прострочення до моменту погашення заборгованості, що становить 3828,48 гривень, яку відповідач визнав повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, згідно розрахунку позивача сума інфляційних складає 208,56 гривень, а також три проценти річних від простроченої суми яка складає 765,69 гривень, вказані суми визнані відповідачем у повному обсязі.
Згідно п, 4.3 договору за прострочення грошових зобов'язань, передбачених договором, на строк більше ніж 30 днів, замовник виплачує виконавцю штраф в розмірі таких грошових зобов'язань, але в будь-якому разі не менше двох тисяч гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Також, ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, а також якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таким чином, суд вважає за необхідне зменшити суму штрафу до мінімального розміру зазначеного в п. 4.3 договору, а саме 2000 гривень
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими і речовими доказами.
Згідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підсумовуючи викладене суд позов задовольняє частково.
Відповідно до ст.. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, в межах задоволених вимог, враховуючи те, що відповідачем основний борг було сплачено до порушення провадження у справі тобто до 30 квітня 2013 року та враховуючи зменшення суми штрафу, розмір судового збору який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача складає 340,14 гривень.
Керуючись ст. ст. 32, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -
В и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Чорноморгідробуд" в особі Відокремленого підрозділу „Будівельне управління „Чорноморбуд" ТДВ „Чорноморгідробуд" (65026 м. Одеса пл..Катерининська,7 корп.А, код ЄДРПОУ 37872761, р/р 26003208521 в ПАТ „Марфін Банк" МФО 328168) на користь публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" „Миколаївський річковий порт" (54058, м. Миколаїв вул..Проектна,1, код ЄДРПОУ 37974053 р/р 2600730646901 у Миколаївському відділенні ПАТ „БАНК КРЕДИТ ДНЕПР" МФО 305749) пеню в сумі 3828 /три тисячі вісімсот двадцять вісім/ гривень 48 копійок, річні в сумі 765 /сімсот шістдесят п'ять/ гривень 69 копійок, інфляційні в сумі 208 /двісті вісім/ гривен 56 копійок, штраф в сумі 2000 /дві тисячі/ гривень, судовий збір у розмірі 340 (триста сорок) гривень 14 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 9 липня 2013 року.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Накази видати після набрання рішення законної сили.
Суддя Гуляк Г.І.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2013 |
Оприлюднено | 10.07.2013 |
Номер документу | 32265534 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Гуляк Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні