Рішення

від 04.07.2013 по справі 920/685/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2013 Справа № 920/685/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне

підприємство «ВІТО», м. Суми;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВЯНИ», м. Суми;

про стягнення 125 117 грн. 84 коп.,

Суддя Лугова Н.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Мірошніченко В.В.;

За участю секретаря судового засідання - А.Г. Кириченко-Шелест

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВЯНИ», на свою користь заборгованість в сумі 125 117 грн. 84 коп. за поставку продуктів харчування відповідно до вибуткових накладних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 502 грн. 36 коп.

Крім того, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд накласти арешт на належне відповідачеві нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 12, 12 поверх, загальною площею 351,0 кв.м.

В ухвалі про порушення провадження у даній справі від 23.04.2013 року судом зазначено, що розгляд поданої позивачем заяви про забезпечення позову відбудеться в судовому засіданні з метою з'ясування відповідності заходу до забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно відповідача) вимогам, на забезпечення яких він вживається, а також оцінки співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Проте, протягом розгляду справи позивачем подану заяву про забезпечення позову не підтримано, доказів на підтвердження відповідності накладення арешту на нерухоме майно відповідача вимогам, на забезпечення яких він вживається позивачем також суду не подано.

Враховуючи викладене, суд залишив подану заяву без задоволення.

Відповідач у клопотанні (вх. № 7691 від 03.06.2013р.) проти позову не заперечує та зазначає, що частково сплатив суму боргу в сумі 20 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 23419 від 29.05.13р.

В заяві (вх. № 8657 від 18.06.2013р.) позивач у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу зменшив розмір позовних вимог до 105 117,84 грн.

Подана позивачем заява про зменшення суми позову була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 20.06.2013 року за заявою позивача строк розгляду даної справи продовжено до 07.07.2013 року.

До прийняття рішення по справі, позивач подав заяву про зменшення ціни позову (вх. № 9484 від 04.07.2013р.), в якій зазначив, що відповідач 27.06.13р. та 01.07.13р. здійснив оплату в рахунок погашення боргу на загальну суму 19 980,00 грн., у зв'язку з чим, позивач зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 85 137,84 грн., а також судовий збір.

Суд, враховуючи право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, приймає подану заяву та розглядає по суті вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 85 137,84 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Позивач в судове засідання не з'явився, але подав заяву (вх. № 9485 від 04.07.13р.), в якій просив суд розглядати справу за навними матеріалами з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача та оцінивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Протягом січня-березня 2013 року позивач відповідно до вибуткових накладних поставив відповідачу продукти харчування на загальну суму 141 064,18 грн.

Зазначені накладні підписані сторонами та скріплені їх печатками.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково на суму 109 257,04 грн., що підтверджується витягом з виписки банку по рахунку позивача.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 12.02.2013 року та 13.03.2013 року було проведено взаємозалік грошових вимог всього на суму 4 723,44 грн., про що сторонами підписано відповідні акти-угоди.

Крім того, як зазначає позивач, між позивачем і відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків за січень 2013 року, відповідно до якого ТОВ «Славяни» крім того має заборгованість перед позивачем в розмірі 98 034,14 грн. (акр. справи 9).

Як зазначає позивач, 01.04.2013 року відповідач відмовився від підписання акту звірки, припинив торгівельну діяльність та відмовився від погашення боргу з підстав відсутності в нього грошових коштів.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням попередньої заборгованості, часткової оплати та взаємозаліку грошових вимог, складає 85 137,84 грн.

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Підписання покупцем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 21.04.2011 № 9/252-10.

Таким чином, судом встановлено, що факт отримання відповідачем харчових продуктів на загальну суму 141 064,18 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи накладними (арк. справи 16-36); попередній борг за січень 2013 року відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.13р. складає 98 034,14 грн. Проте в порушення вимог ст.ст. 526, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар: всього на суму 149 237,04 грн. Також між сторонами проведено взаємозалік на суму 4 723,44 грн. відповідно до актів-угод від 12.02.2013 року та 13.03.2013 року. Отже, враховуючи суму попереднього боргу, непогашеного відповідачем, часткову оплату поставленого протягом січня-березня 2013 року товару та взаємозалік грошових вимог, заборгованість відповідача перед позивачем складає 85 137,84 грн.

Представник відповідача в клопотанні (вх. № 7691 від 03.06.2013р.) та в судовому засіданні 04.07.2013 року проти позову не заперечував, та зазначив, що суму боргу погасив частково.

Згідно поданих заяв (вх. № 8657 від 18.06.2013р. та вх. № 9484 від 04.07.2013р.) позивач не заперечує факт часткового погашення відповідачем боргу.

Відповідно до ст.ст. 599, 610 та ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, оскільки доказів сплати решти заборгованості, в розмірі 85 137,84 грн., відповідачем суду не подано, сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому позовні вимоги щодо стягнення 85 137,84 грн. боргу суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання позовної заяви покладається на відповідача.

Щодо заяви позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не подано доказів на підтвердження відповідності накладення арешту на нерухоме майно відповідача вимогам, на забезпечення яких він вживається - стягнення заборгованості в сумі 125 117 грн. 84 коп. за поставку продуктів харчування.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважних представників сторін, не вбачає підстав для вжиття такого заходу як накладення арешту на нерухоме майно відповідача, оскільки він не є обґрунтованим та адекватним заявленим позовним вимогам; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу позивачем також не доведена.

Отже, враховуючи викладене, заява позивача про забезпечення позову залишена судом без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 22, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славяни» (40035, м. Суми, вул. Заливна, 15, код ЄДРПОУ 36437907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «ВІТО» (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 50 Б, код ЄДРПОУ 34593081) 85 137,84 грн. боргу та 2502,36 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «ВІТО» про забезпечення позову залишити без задоволення.

Повне рішення складено 09.07.2013 року.

СУДДЯ Н.П. Лугова